Постанова
Іменем України
25 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 755/15505/21
провадження № 61-7121 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник позивачів - адвокат Ляхов Ігор Олексійович,
відповідач - акціонерне товариство "Альфа-Банк" (після зміни найменування - акціонерне товариство "Сенс Банк")
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ляхова Ігоря Олексійовича,
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва у складі судді Савлук Т. В. від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Нежури В. А., Невідомої Т.О., Соколової В. В. від 29 березня
2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до акціонерного товариства (далі - АТ) "Альфа-Банк" (після зміни найменування - АТ "Сенс Банк") про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії та зобов`язання за ним припиненими, припинення іпотеки за договором іпотеки та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 14 травня 2008 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025 у межах максимального ліміту заборгованості в сумі 79 100,00 дол. США, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 13 травня 2018 року (включно) на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору кредит надавався позичальнику на поточні потреби, тобто на споживчі потреби.
13 грудня 2013 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін № Б/Н до кредитного договору, згідно з якого встановлено суму заборгованості по сплаті за кредитом в сумі 48 889,90 дол. США (пункт 2.1.) та заборгованість по сплаті за процентами за користування кредитом в сумі
15 681,86 дол. США. Також було змінено процентну ставку за періодами користування кредитом (пункт 3.3.) та залишено кінцевий термін повернення заборгованості за відстроченими до сплати процентами за кредитом
до 13 травня 2018 року (включно).
На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 14 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з однієї сторони та АКБСР "Укрсоцбанк" було укладено договір іпотеки № 35.02-09/465, згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як іпотекодавці (майнові поручителі) передають в іпотеку іпотекодержателю на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії
від 14 травня 2008 року № 451/90025 двохкімнатну квартиру
АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві приватної власності. Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. і зареєстровано в реєстрі за
№ 2694 та зареєстрована в реєстрі за № 2695 заборона на відчуження іпотечного майна до припинення дії договору іпотеки.
Відповідно до повідомлення АТ "Укрсоцбанк" від 17 жовтня 2018 року
№ 365/2018 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та про анулювання залишку заборгованості за основними зобов`язаннями 06 лютого 2019 року, держаним реєстратором Тарасенко І. М. КП "Реєстраційне бюро" було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45410399 від 07 лютого 2019 року (час винесення о 11:58:35 год.). Вказаним рішенням було здійснено перереєстрацію права власності на квартиру
АДРЕСА_2, на АТ "Укрсоцбанк". Підставою для такої перереєстрації (як це випливає з інформаційної довідки) стало існування договору іпотеки № 35.02-09/465 від 14 травня 2008 року.
У повідомленні АТ "Укрсоцбанк" вимагало від ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 сплатити борг за кредитним договором, загальний розмір якого станом на 23 лютого 2018 року складав 68 394,51 дол. США, еквівалент
1 856 979,81 грн, з яких 5 686,46 дол. США - строкова заборгованість;
38 230,42 дол. США - прострочена заборгованість; 201,28 дол. США - строкова заборгованість по нарахованих процентах; 227 477,35 дол. США - прострочена заборгованість по нарахованим процентам.
Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року у справі № 755/5576/19, скасовано рішення ДР КП "Реєстраційне бюро" Тарасенка І. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу) від 07 лютого 2019 року, індексний номер 45410399,
за яким було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2, за АТ "Укрсоцбанк". Також припинено право власності за АТ "Альфа-Банк", (правонаступник
АТ "Укрсоцбанк") на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 44,1 кв. м, житловою площею
29,6 кв. м, зареєстроване 07 лютого 2019 року.
Позивачі зазначали, що звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджує, що кредитор за кредитним договором використав своє право на позасудовий спосіб захисту, визначений Законом України "Про іпотеку". Аналогічно сплив й строк звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, який встановлюється в межах не більше трьох років з дня виникнення права вимоги.
Враховуючи, що останній платіж за кредитним договором позичальник зобов`язувався внести до 13 травня 2018 року (включно), тому звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса є неможливим з 14 травня 2021 року й наявні підстави для визнання основного зобов`язання за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії
№ 451/90025 від 14 травня 2008 року припиненими. Це є підставою припинення іпотеки за договором іпотеки від 14 травня 2008 року № 35.02-09/465.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд:
- визнати договір про надання невідновлювальної кредитної лінії від 14 травня 2008 року № 451/90025 укладеного між ОСОБА_1 та АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником прав та обов`язків якого є АТ "Альфа-Банк", та зобов`язання за ним припиненими;
- припинити іпотеку за договором іпотеки від 14 травня 2008 року
№ 35.02-09/465 укладений між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником прав та обов`язків якого є АТ "Альфа-Банк", у забезпечення виконання грошових зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 14 травня 2008 року № 451/90025, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. та зареєстрований в реєстрі за № 2694 та припинити обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис номер 30186491
(до 01 січня 2013 року номер 7183168) про реєстрацію обтяження заборони на нерухоме майно на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, накладене на підставі договору іпотеки від 14 травня 2008 року № 35.02-09/465, яке зареєстроване в реєстрі за № 2695 заборона на відчуження іпотечного майна до припинення цього договору іпотеки та припинити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку номер 30186533 (до 01 січня
2013 року номер 7183461) про державну реєстрацію обтяження об`єкту нерухомого майна (іпотека): двокімнатну квартиру
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачі не подали належних та допустимих доказів на підтвердження виконання основного зобов`язання за кредитним договором, забезпеченого іпотекою в повному обсязі та зобов`язання за договором іпотеки від 14 травня 2008 року № 35.02-09/465, яке є похідним від кредитного договору.
Суди вказали, що спірні відносини у справі стосуються належного виконання зобов`язань сторонами кредитного договору, де позичальником виступає ОСОБА_1, а ОСОБА_2 є спадкоємницею майна померлих батьків -
ОСОБА_3, ОСОБА_4, які виступали іпотекодавцями по договору іпотеки. Тому ОСОБА_2 не має права пред`являти вимогу на захист інтересів іншого позивача, оскільки захист інтересів позичальника, має окремий предмет доказування, який відмінний від реалізації прав потенційного спадкоємця на отримання спадкового майна у спосіб, визначеним чинним законодавством.
При цьому згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суди послалися на відповідні правові висновки Верховного Суду України
у подібних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат
Ляхов І. О., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати
й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 19 травня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ляхова І. О., залишено без руху для усунення недоліків касаційної скарги.
У наданий судом строк представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Ляхов І. О., надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 755/15505/21 з Дніпровського районного суду м. Києва та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
21 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ляхова І. О., мотивована тим, що суди ухвалили судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
Вказує, що судові рішення суперечать правовому висновку, викладеному
у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі
№ 752/11447/16-ц, провадження № 61-11911 св 18, в якому суд касаційної інстанції розглянув аналогічний спір за кредитним договором із аналогічними умовами та підтвердив правомірність рішення суду першої інстанції, яким було визнано договір кредиту й зобов`язання за ним припиненими.
Суди не врахували, що 06 лютого 2019 року відповідач вже скористався правом на позасудове врегулювання зобов`язань за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та анулювання залишку заборгованості за основними зобов`язаннями, де держаним реєстратором Тарасенко І. М. КП "Реєстраційне бюро" м. Київ було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, було здійснено перереєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 на АТ "Укрсоцбанк".
Судами помилково не застосовано норми матеріального права, передбачені статтями 391, 526, 530, 598, 631 ЦК України, статтями 17, 35 Закону України "Про іпотеку", статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору), оскільки, згідно з пунктом 1.4.1 кредитного договору кредитні правовідносини закінчують свою дію після
13 травня 2018 року, тому будь-які кредитні правовідносини припинились за строком дії кредитного договору, який визначено у договорі, або припиняються за інших обставин, визначених умовами договору. У свою чергу, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Враховуючи, що строк кредитування повинен припинитися 14 травня 2018 року в частині визначеній щодо графіку повернення кредиту, а з урахування умов, визначених пунктом 4. 4. кредитного договору (невиконання обов`язку зі сплати кредитних грошових коштів понад більше ніж 90 днів має наслідком настання строку виконання кредитного зобов`язання) припинився 08 січня 2016 року
у зв`язку із настання обов`язку позичальника повернути кредит. Указане спричиняє закінчення строків за договором іпотеки та за спливом строку, достатнього для реалізації сторонами своїх прав та обов`язків, що спричиняє закінчення строку дії іпотечного договору та є наслідком припинення іпотеки за Договором іпотеки.
Крім того, посилається на справу № 755/2598/22, в якій Банк звертався із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки і якому було відмовлено у позові у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу від учасника справи не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник,
у змісті касаційної скарги, посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування судами норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ляхова І. О., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судами встановлено, що 14 травня 2008 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 79 100,00 дол. США, строком до 13 травня 2018 року зі сплатою проценті за користування коштами - 14,00 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії від 14 травня 2008 року № 451/90025 між
АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки
№ 35.02-09/465 за умовами якого, іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за основними зобов`язаннями, що укладені між іпотекодержателем та
ОСОБА_4, наступне нерухоме майно, яким є двокімнатна квартира
АДРЕСА_1 .
Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. зареєстровано в реєстрі за № 2695.