Постанова
Іменем України
26 вересня 2023 року
місто Київ
справа № 462/1268/17
провадження № 61-2444св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пазиняк Галина Ярославівна,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 вересня 2022 року, постановлену суддею Іванюк І. Д., та постанову Львівського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявниці
ОСОБА_1 у серпні 2022 року звернулася до суду зі скаргою, в якій просила:
- визнати незаконними дії головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Залізничний ВДВС) Пазиняк Г. Я. (далі - державний виконавець) у виконавчому провадженні № 66968410 щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві Комерційному банку "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") на її ім`я, ОСОБА_1, який призначений для виплати їй пенсії;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 19 травня 2022 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку, відкритому в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ім`я ОСОБА_1, який призначений для виплати їй пенсії;
- визнати незаконними дії державного виконавця Пазиняк Г. Я. щодо списання з карткового рахунку, відкритого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ім`я ОСОБА_1, суми пенсії та інших доходів боржника у розмірі 16 852, 42 грн у виконавчому провадженні № 66968410 з примусового виконання виконавчого листа від 22 вересня 2021 року № 462/1268/17, виданого Залізничним районним судом м. Львова;
- зобов`язати керівника Залізничного ВДВС та державного виконавця Пазиняк Г. Я. вчинити дії щодо повернення ОСОБА_1 незаконно стягнутих коштів у сумі 16 852, 42 грн.
Заявниця обґрунтовувала скаргу тим, що постановою від 09 вересня 2020 року у справі № 462/1268/17 Львівський апеляційний суд стягнув із неї на користь ОСОБА_2 суму 19 500, 00 грн на відшкодування майнових збитків.
Постановою від 28 вересня 2021 року державний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 22 вересня 2021 року № 462/1268/17, а з листопада 2021 року із її картки, призначеної для виплати пенсії, регулярно відраховувалися грошові кошти у розмірі 20 % її пенсії.
ОСОБА_1 наголошувала на тому, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, яким розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 102, згідно із яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Незважаючи на це, 12 серпня 2022 року з її карткового рахунку, відкритого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та призначеного для виплати пенсії, списано 16 852, 42 грн, тому дії державного виконавця Пазиняк Г. Я. є незаконними.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Державний виконавець Пазиняк Г. Я. та стягувач ОСОБА_2 заперечували проти задоволення скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 23 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, Залізничний районний суд м. Львова частково задовольнив скаргу ОСОБА_1 .
Суд визнав незаконними дії державного виконавця Пазиняк Г. Я. щодо списання з карткового рахунку, відкритого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ім`я ОСОБА_1, суми пенсії та інших доходів боржника в розмірі 16 852, 42 грн у виконавчому провадженні № 66968410 з примусового виконання виконавчого листа від 22 вересня 2021 року № 462/1268/17, виданого Залізничним районним судом м. Львова.
В іншій частині вимог скарги відмовив.
Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що постановою державного виконавця від 19 травня 2022 року накладено арешт на грошові кошти, за винятком коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми стягнення, тому зазначена постанова та дії державного щодо її ухвалення відповідають приписам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Також суди зробили висновки, що з врахуванням приписів пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" дії державного виконавця щодо звернення стягнення на пенсію та інші доходи боржника є незаконними. Виконавець не вжив достатніх заходів для з`ясування статусу та цільового призначення грошових коштів на рахунку, зокрема, чи відносяться такі кошти (частина із них) до заробітної плати, пенсії та іншого доходу боржника.
Суди відмовили в задоволенні скарги в частині вимог про зобов`язання виконавця повернути списані грошові кошти, оскільки визнання дій неправомірними є підставою повернення грошових коштів у позасудовому порядку в межах сум, стягнення на які заборонено законом.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 20 лютого 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги про визнання незаконними дій державного виконавця щодо списання з карткового рахунку боржника, відкритого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", суми у розмірі 16 852, 42 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_2, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначила те, що:
- згідно з усталеною судовою практикою - скарги з вимогами про скасування постанов державного виконавця, визнання його дій незаконними підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства;
- суди першої та апеляційної інстанцій не застосували приписи абзацу 12 пункту 102 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого дія заборони не поширюється на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального провадження;
- суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки зібраним у справі доказам, зокрема не врахували, що на картковий рахунок боржника, на який накладено арешт, надходили не лише грошові кошти для виплати пенсії, а й інші види доходів, на списання яких у примусовому порядку заборони немає;
- суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання про витребування доказів та виклик свідків.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у травні 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначила, що 30 січня 2023 року Залізничний ВДВС в добровільному порядку повернув їй списані грошові кошти в розмірі 15 320, 38 грн.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 14 квітня 2023 року Верховний Суд поновив ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 23 вересня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, відкрив касаційне провадження у справі.
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення вимоги скарги про визнання незаконними дій державного виконавця щодо списання з карткового рахунку боржника, відкритого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", суми у розмірі 16 852, 42 грн, тому лише в цій частині висновків Верховний Суд переглядає згадані судові рішення.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на примусовому виконанні у Залізничному ВДВС перебуває виконавчий лист, виданий Залізничним районним судом м. Львова 22 вересня 2021 року на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 462/1268/17 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми відшкодування збитків у розмірі 19 500, 00 грн.
28 вересня 2021 року державний виконавець ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження № 66968410.
Постановою від 28 вересня 2021 року державний виконавець наклав арешт на все майно, що належить боржнику, в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.
Постановою від 07 жовтня 2021 року державний виконавець звернув стягнення на доходи боржника ОСОБА_3, а саме дохід, який отримується у ГУ ПФУ у Львівській області, в розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу.
Постановою від 19 травня 2022 року державний виконавець наклав арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після ухвалення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця у сумі 17 530, 80 грн.
Також суди встановили, що Залізничний ВДВС скерував до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" платіжну вимогу від 28 липня 2022 року № 66968410 про списання з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 17 530, 80 грн.
12 серпня 2022 року на рахунок з обліку депозитних сум надійшли грошові кошти в розмірі 16 852, 42 грн, що підтверджується розпорядженнями від 15 серпня 2022 року № 66968410, затвердженими начальником Залізничного ВДВС.
Суди встановили, що відповідно до виписки за картковим рахунком № НОМЕР_1, відкритим в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ім`я ОСОБА_1, на цей рахунок зараховуються кошти у виді пенсії, соціальних виплат (субсидія), а також 05 та 09 серпня 2022 року на нього надійшли кошти у розмірі 2 985, 00 грн та 13 019, 79 грн від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Право, застосоване судом
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").
На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.