Постанова
Іменем України
18 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 363/2337/19
провадження № 61-6787 сво 21
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор комунального підприємства "Путрівське" Рибалко Віолетта Миколаївна, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест",
третя особа - орган опіки і піклування Вишгородської міської ради Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року у складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора комунального підприємства "Путрівське" (далі - КП "Путрівське") Рибалко В. М., товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" (далі - ТОВ "ФК "Алькор Інвест"), третя особа - орган опіки і піклування Вишгородської міської ради Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
Позовна заява мотивована тим, що 22 серпня 2006 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (далі - ВАТ КБ "Надра") та нею укладено кредитний договір № 17/П/14/2006-840, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 30 000 доларів США з терміном повернення кредиту не пізніше 10 серпня 2021 року, зі сплатою 11 % річних за користування кредитом.
22 серпня 2006 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ВАТ КБ "Надра" та нею укладено договір іпотеки, за умовами якого вона, як іпотекодавець, передала банку в іпотеку належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .
У порушення умов укладеного між нею та ВАТ КБ "Надра" іпотечного договору та статті 37 Закону України "Про іпотеку" 17 травня 2019 року державний реєстратор КП "Путрівське" Рибалко В. М. без достатніх правових підстав, а саме: за відсутності договору про задоволення вимог іпотекодержателя, у період дії мораторію на примусове відчуження майна, прийняв рішення про державну реєстрацію за правонаступником ВАТ КБ "Надра" - ТОВ "ФК "Алькор Інвест" права власності на вищевказану квартиру, в якій зареєстровані та проживають її двоє неповнолітніх дітей. Рішенням від 21 травня 2019 року індексний номер 46962473 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 31638966 про державну реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1833952932218, за ТОВ "ФК "Алькор Інвест".
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати незаконними дії державного реєстратора КП "Путрівське" Рибалко В. М. щодо проведення 17 травня 2019 року державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2, за ТОВ "ФК "Алькор Інвест"; визнати протиправним і скасувати рішення від 21 травня 2019 року індексний номер 46962473, відповідно до якого 17 травня 2019 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 31638966 про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1833952932218, за ТОВ "ФК "Алькор Інвест".
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії державного реєстратора КП "Путрівське" Рибалко В. М. щодо проведення 17 травня 2019 року державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2, за ТОВ "ФК "Алькор Інвест". Визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора КП "Путрівське" Рибалко В. М., індексний номер 46962473 від 21 травня 2019 року, згідно з яким 17 травня 2019 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 31638966 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1833952932218, за ТОВ "ФК "Алькор Інвест". Стягнуто з державного реєстратора КП "Путрівське" Рибалко В. М. та ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у договорі іпотеки сторони погодили можливість виникнення в іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя та у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" (підпункт 5.3 договору іпотеки). Частина перша статті 36 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на момент укладання договору іпотеки, вказує на необхідність укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку у разі відсутності іпотечного застереження у договорі іпотеки. При цьому законодавець фактично визначає іпотечне застереження окремим правочином, за яким у сторін виникають певні права і обов`язки та який є підставою для вчинення дій щодо реєстрації права власності на заставне майно. Проте докази укладення такого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у матеріалах справи відсутні.
Окремого застереження в іпотечному договорі, як підставу виникнення права власності у іпотекодержателя, стаття 37 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на момент укладання договору іпотеки, не передбачала і в іпотечному договорі сторони про це не домовлялися. А тому прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності, що виникає на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором та договором іпотеки, є протиправним.
Подібний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено у постанові від 11 квітня 2018 року в справі № 554/14813/15-ц (провадження № 14-66 цс 18).
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання від 05 листопада 2019 року № 3269, № 3270 та № 3271 у спірній квартирі зареєстровані позивачка та її двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Квартира, яка є предметом іпотеки, використовується як місце постійного проживання позивачки, а тому не може бути примусово стягнута шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно на підставі Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", у тому числі шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем, як забезпечення виконання іпотекодавцем умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті. Тобто, згода іпотекодавця є обов`язковою. Суд вважав, що мораторій розповсюджується і на позасудове звернення стягнення на іпотечне майно згідно зі статтею 37 Закону України "Про іпотеку", що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474 апп 19).
Реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ "ФК "Алькор Інвест" вчинено без попереднього дозволу органу опіки та піклування, що призвело до порушення прав неповнолітніх дітей позивачки.
Додатковим рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з державного реєстратора КП "Путрівське" Рибалко В. М. та ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 700 грн з кожного.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Алькор Інвест" залишено без задоволення, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на користь ОСОБА_1 6 300,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у порушення положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію права власності на спірну квартиру, яка є предметом іпотеки за споживчим кредитом, за ТОВ "ФК "Алькор Інвест", не урахувавши, що позивачка з дітьми використовує її як постійне місце проживання, факт чого не спростований іпотекодержателем. ТОВ "ФК "Алькор Інвест" не надало доказів того, що у власності позивача є інше житло.
Апеляційний суд посилався на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474 апп 19).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Алькор Інвест" просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судам норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року відкрито
касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Вишгородського районного суду Київської області.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2022 року вищевказану справу прийнято до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року касаційне провадження у справі
за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В. М., ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест", третя особа - орган опіки і піклування Вишгородської міської ради Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 759/5454/19 за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства "Альфа-Банк", державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Макарова О. В. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації прав власності за касаційною скаргою акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палатиКасаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року поновлено касаційне провадження у цій справі, оскільки усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у справі, а саме Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу № 759/5454/19.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ "ФК "Алькор Інвест" мотивована тим, що розділом 5 іпотечного договору, укладеного з ОСОБА_1, передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким іпотекодержателю передається право власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання. Укладаючи іпотечний договір, іпотекодавець погодилася з тiєю умовою договору, яка передбачає, що у paзi невиконання або неналежного виконання ним зобов`язань за кредитним договором до іпотекодержателя переходить право власності на предмет іпотеки, що є згодою позивача на перехід права власності (відчуження) до іпотекодержателя в майбутньому у paзi настання чітко визначених обставин.
Положення статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчить про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього іпотекодержателем не може вважатися примусовим стягненням (відчуженням без згоди власника), оскільки таке право іпотекодержателя виникло на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), згоду на яке надано іпотекодавцем шляхом підписання відповідного договору.
Відповідно до пункту 3.1.13 договору іпотеки іпотекодавець зобов`язався перед іпотекодержателем не прописувати неповнолітніх/малолітніх дітей у нерухомість, що є предметом іпотеки, на період дії цього договору.
Зазначається про необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474 апп 19) щодо застосування положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
ТОВ "ФК "Алькор Інвест" лише 27 квітня 2023 року подало доповнення касаційної скарги, тобто поза межами строку на касаційне оскарження. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України). З огляду на зазначене Верховний Суд залишає доповнення касаційної скарги без розгляду. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680 цс 19).
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
22 серпня 2006 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17/П/14/2006-840, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 30 000,00 доларів США, строком до 10 серпня 2021 року, зі сплатою в розмірі 11,00 % річних.
22 серпня 2006 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передала банку в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 .
У пункті 5.1 договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим договором.
У пункті 5.3 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, передбаченому статею 37 Закону України "Про іпотеку"; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до пункту 5.4 договору іпотеки іпотекодкержатель має право на свій розсуд обрати умову та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених пунктом 5.3 цього договору.
04 березня 2019 року між ПАТ КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Алькор Інвест" укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченим 22 серпня 2006 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О. Б. За умовами вказаного договору у порядку та на умовах, визначених договором, ПАТ КБ "Надра" (первісний іпотекодержатель) відступає (передає), а ТОВ "ФК "Алькор Інвест" (новий іпотекодержатель) набуває (приймає) належні первісному іпотекодержателю права за договором іпотеки, у тому числі укладеним 22 серпня 2006 року з ОСОБА_1, включаючи, але не обмежуючись, у разі невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, право задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором. З моменту набрання чинності цим договором до нового іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання первісного іпотекодержателя у зобов`язаннях, що виникають на підставі договору іпотеки, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором.
У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 кредитних зобов`язань 05 березня 2019 року ТОВ "ФК "Алькор Інвест" направило на адресу останньої лист з вимогою у тридцятиденний термін повернути всю суму заборгованості за кредитним договором станом на 04 березня 2019 року у розмірі 2 373 101,15 грн та повідомило про свій намір у разі невиконання вказаної вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки, а саме: за домовленістю сторін набути право власності на предмет іпотеки на підставі застереження в статті 5 договору іпотеки у порядку, встановленому цим договором та статтею 37 Закону України "Про іпотеку", та/або шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі на підставі застереження у статті 5 договору іпотеки у порядку, встановленому цим договором та статтею 38 Закону України "Про іпотеку", на умовах та порядку, визначених на власний розсуд іпотекодержателя.
17 травня 2019 року ТОВ "ФК "Алькор Інвест" звернулося до державного реєстратора КП "Путрівське" Рибалко В. М. із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
21 травня 2019 року державний реєстратор КП "Путрівське" Рибалко В. М. прийняла рішення про проведення державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ "ФК "Алькор Інвест".
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 травня 2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ "ФК "Алькор Інвест". Підставою реєстрації права власності вказано договір про відступлення прав за договором іпотеки від 04 березня 2019 року, договір іпотеки від 22 серпня 2006 року та кредитний договір від 22 серпня 2006 року.
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання від 05 листопада 2019 року № 3269, 3270, 3271 у спірній квартирі зареєстровані позивачка з 21 липня 2015 року та двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 28 липня 2015 року, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 28 липня 2015 року (а.с. 238-240, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ "ФК "Алькор Інвест" підлягає частковому задоволенню, а саме у зміні мотивів судових рішень.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Необхідність передачі справи, яка переглядається,на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтовувала тим, що слід відступити від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 303/1775/19 (провадження № 61-5688 св 20).
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаній постанові, викликана тим, що колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 303/1775/19 (провадження № 61-5688 св 20) зазначено таке: "суд першої інстанції у справі, що переглядається, встановив, що сторони договору іпотеки досягли згоди про можливість позасудового врегулювання питання про задоволення вимог іпотекодержателя, що випливає з пункту 5.3 договору іпотеки. Разом із тим, відповідно до пункту 5.3 договору іпотеки від 15 листопада 2018 року звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання можливе на підставі домовленості сторін у порядку, встановленому статтею 37 Закону. Іпотечного застереження зазначений договір іпотеки не містить. Суд першої інстанції правильно виходив з того, що під час відчуження спірної квартири договір про її добровільну передачу у власність ОСОБА_2 укладений не був, а ОСОБА_1 як іпотекодавець не надавала своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю. За таких обставин, ураховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору нотаріусу та залишення нею без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії приватного нотаріуса щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру, власником якої залишалась позивачка, не можна вважати законними".
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 754/10648/18 (провадження № 61-4331 св 20) зазначено: "чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. Як вбачається з пункту 11 договору іпотеки від 23 лютого 2012 року, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_1, сторони погодили, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання за договором позики в установлений іпотекодержателем строк, таку вимогу іпотекодержатель може задовольнити за рахунок предмета іпотеки, що є предметом цього договору. Це застереження відповідно до закону вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Твердження заявника, що відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" єдиною підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, є безпідставним, оскільки відповідно до вказаної статті такою підставою може бути як договір про задоволення вимог іпотекодержателя, так і відповідне застереження в іпотечному договорі (пункт 11 договору іпотеки від 23 лютого 2012 року)".