Постанова
Іменем України
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 368/1806/18
провадження № 61-3975св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) -ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: Кагарлицька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім?ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року у складі судді Іванюти Т. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня
2023 рокуу складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_2, треті особи: Кагарлицька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.
Позов мотивований тим, що 30 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 .
Із січня 2010 року вони сім`єю переїхали проживати до м. Кагарлика Київської області.
Однак через те що, окрім ОСОБА_5, у відповідачки була ще неповнолітня дитина та і вона працювала у м. Києві, то фактично більшість часу відповідачка проживала у м. Києві, а в м. Кагарлик приїжджала один або два рази на тиждень, залишаючи дитину на позивача.
Син ОСОБА_6 з 2010 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, в будинку, який на праві власності належить вітчиму позивача, ОСОБА_7 . Дитина має окрему кімнату, де є все необхідне для здорового сну, навчання та відпочинку. З 2011 року син перебуває під наглядом лікаря Кагарлицької дитячої консультації. З 23 липня 2013 року до 31 серпня 2015 року він відвідував дошкільний навчальний заклад "Ромашка". З 01 вересня 2015 року навчається в Кагарлицькому НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей. Крім того, дитина відвідує гуртки у КЗ Кагарлицької РР "Кагарлицький районний центр дитячої та юнацької творчості".
ОСОБА_1 зазначав, що син фактично з народження проживає лише
з ним у м. Кагарлику, оскільки з відповідачкою не було спору щодо місця проживання сина і так було визначено за спільною домовленістю. На цей час у сторін виник спір щодо місця проживання дитини.
ОСОБА_1 просив визначити місце проживання ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком, ОСОБА_1 .
У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1, треті особи: Кагарлицька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.
Позов мотивований тим, що сторони з 30 серпня 2007 року перебувають
у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 .
Із січня 2010 року вони дійсно разом з позивачем та сином почали проживати у будинку АДРЕСА_1 .
Місце проживання сина з народження зареєстроване разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачка працювала в м. Києві, кожного ранку їхала на роботу до Києва
і кожного вечора поверталась до чоловіка і сина додому до м. Кагарлика. Дитину до дитячого садочка завозив ОСОБА_1 або дідусь, тому що вона виїжджала з дому раніше. Дитину із садочка забирала, як правило, щоп?ятниці, усі свята і батьківські збори в дитячому садочку відвідувала.
З 2017 року сімейні стосунки у сторін погіршились після того, як
у ОСОБА_1 з?явилася інша жінка і він почав створювати перешкоди
у спілкуванні з дитиною, а восени 2018 року взагалі перестав пускати її до будинку, де вони проживали на той момент разом, та став чинити психологічне і фізичне насилля щодо неї та вимагав, щоб вона залишила дитину і з`їхала з будинку, тому що дитині потрібна інша мама.
ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_1 усіма способами намагається викреслити її з життя сина, нав`язуючи йому негативне ставлення до неї, що призвело до того, що дитина стала віддалятись від неї емоційно.
Вона зверталася до комісії з питань захисту прав дитини Кагарлицької районної державної адміністрації з відповідною заявою про вчинення домашнього насильства в родині та створення батьком ОСОБА_8 перешкод у спілкуванні із сином.
Комісія порадила сторонам "...оформити нотаріально завірений договір про участь у вихованні дитини, де будуть чітко розписані години спілкування дитини з мамою і татом; психологу закладу, який відвідує ОСОБА_4, попрацювати з дитиною щодо правил даного документа та їх обов`язкового виконання; ОСОБА_1 відвідувати психолога при Кагарлицькій центральній районній лікарні та постійно говорити із сином про потребу
в спілкуванні з мамою".
ОСОБА_1 виконувати рекомендації комісії відмовився.
ОСОБА_2 також зверталась до Міжнародного гуманітарного центру "Розрада" з проханням провести оцінку психо-емоційного стану дитини та обох батьків, надати оцінку дитячо-батьківським відносинам та згідно із цим запитом надати висновок. Надсилала відповідне запрошення на консультацію до центру позивачу, але він його проігнорував, дитину до психолога не привіз
і сам не з`явився у призначений час.
Попри створені батьком перешкоди відповідачка намагається брати активну участь у вихованні та освіті сина і становленні його світогляду.
Вона постійно відвідує ліцей, де навчається син, і підтримує зв`язок із класним керівником. 28 травня 2019 року була на святі випускного
з молодшої школи, в якому брала активну участь. Однак із сином вона не змогла поспілкуватись через те, що дитина налаштована відповідачем проти неї, залякана батьком, боїться навіть дивитись в її бік.
Також відповідачка зазначала, що сім`я була на повному її утриманні, оскільки чоловік не працював.
Відповідачка вважала, що поки дитина проживає з батьком, то згоди щодо участі у вихованні сина вони не дійдуть.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просила визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом із матір?ю, ОСОБА_2 .
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 березня
2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишено без розгляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 разом із батьком ОСОБА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, відмову
в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та визначаючи місце проживання дитини з батьком, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріали справи містять належні, допустимі та достовірні докази того, що саме батько створив належні умови для проживання, виховання та забезпечення дитини. Крім цього, суди виходили в першу чергу з інтересів дитини, яка в судовому засіданні у присутності психолога виявила бажання проживати разом
з батьком.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
16 березня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лисюк О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16 вересня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року
й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги той факт, що ОСОБА_2 не мала та не має змоги спілкуватися з дитиною через постійний спротив ОСОБА_1, який тривалий час забороняв дитині спілкуватися з матір?ю та всіляко перешкоджав цьому. Також не було враховано, що ОСОБА_1 не виконує рішення суду, яким встановлено графік побачень дитини з матір?ю.
ОСОБА_1 постійно застосовував до ОСОБА_2 психічне та психологічне насильство у присутності малолітнього сина. Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка ураховується при визначенні її місця проживання. Заявник також вказує, що ОСОБА_2 вживала всіх можливих заходів для налагодження спілкування з дитиною, проте
ОСОБА_1 постійно їй в цьому перешкоджав.
Доводи інших учасників справи
01 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що оскаржувані судові рішення не створюють перешкод у спілкуванні матері з дитиною.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Кагарлицького районного суду Київської області.
26 квітня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
30 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 .
Із січня 2010 року сторони разом із сином переїхали проживати до
м. Кагарлика Київської області.
З моменту народження ОСОБА_4 зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2, однак з початку 2010 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, в будинку, який на праві власності належить вітчиму
ОСОБА_1, ОСОБА_7 .
У цьому будинку є чотири житлові кімнати, його загальна площа 92,4 кв. м, житлова площа 60,1 кв. м.
Дитина має окрему кімнату, де є все необхідне для здорового сну, навчання та відпочинку.
Умови проживання добрі, що підтверджується довідкою депутата Кагарлицької міської ради від 18 лютого 2019 року та актом оцінки потреб дитини і її сім`ї від 22 травня 2018 року.
3 2011 року дитина перебуває під наглядом лікаря Кагарлицької дитячої консультації.
З 23 липня 2013 року до 31 серпня 2015 року ОСОБА_6 відвідував дошкільний навчальний заклад "Ромашка".
З 01 вересня 2015 року ОСОБА_6 навчається в Кагарлицькому НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів - ліцей".
Крім того, дитина відвідує гуртки з англійської мови та "Комп`ютерний геній"
у Комунальному закладі Кагарлицької РР "Кагарлицький районний центр дитячої та юнацької творчості".
Відповідно до характеристики ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається у Кагарлицькому НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей"
з першого класу. Характеризується позитивно. ОСОБА_4 має хороший фізичний та розумовий розвиток, має високий та достатній рівень навчальних досягнень, широкий кругозір та добре розвинуте логічне мислення. Програмний матеріал засвоює швидко. ОСОБА_9 активний у спілкуванні, товариський, ввічливий, з повагою ставиться до старших.
Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28 лютого 2019 року дитина соматично здорова, щеплений відповідно до календаря щеплень.
ОСОБА_1 має постійне місце проживання; за місцем проживання компрометуючих матеріалів не має; працює офіційно (інженер у ТОВ "БК Євростандарт") з вільним графіком роботи, що дозволяє приділяти дитині достатньо часу та бути з дитиною щодня; за місцем роботи характеризується позитивно; має стабільний заробіток та дохід від домашнього господарства, які дозволяють йому забезпечувати повноцінний фізичний, духовний
і моральний розвиток сина; має молодий вік та є фізично здоровим чоловіком.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 24 грудня
2019 року у справі № 368/1115/19 зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 .
Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відвідати курси психотерапії
з психологом кожний по п`ять курсів та одночасно п`ять курсів протягом двох місяців із дня набрання рішенням законної сили.
Встановлено такий порядок спілкування ОСОБА_2 із сином
ОСОБА_4 :
перша і третя субота місяця з 14:00 год до 14:00 год неділі, без присутності батька;
друга і четверта середа місяця з 16:00 год до 19:30 год без присутності батька;
в день народження сина, тобто 05 березня, з 09:00 год до 13:00 год без присутності батька;
перша частина канікул: один місяць літніх канікул та половина канікул
у зимовий період для сумісного відпочинку й оздоровлення сина, без присутності батька;
безперешкодне, необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного та електронного засобів зв`язку, якими користується дитина,
з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини.
Згідно з висновком Кагарлицької РДА Київської області про доцільність проживання малолітньої дитини з батьком від 18 червня 2020 року
№ 03-28-1057 орган опіки та піклування вважає за доцільне проживання ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 .
Допитаний у суді першої інстанції ОСОБА_4 зазначив, що проживає
з батьком і надалі хоче проживати разом з ним.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.