Постанова
Іменем України
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 163/2879/21
провадження № 61-7592 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Запільська гімназія Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області;
третя особа - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року у складі судді Чишія С. С., додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Бовчалюк З. А., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 вересня 2015 року він працює вчителем математики та інформатики, а з 01 вересня 2016 року - вчителем математики, інформатики та заступником директора з навчально-виховної роботи у Запільській гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області (далі - Запільська гімназія)
Вказував, що 05 листопада 2021 року директор гімназії - ОСОБА_2 на зборах трудового колективу оголосив працівникам гімназії, у тому числі й йому, повідомлення № 111 про обов`язкове профілактичне щеплення проти "COVІD-19", в якому просив надати до 05 листопада 2021 року документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти "COVІD-19", або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595. У разі ненадання до 05 листопада 2021 року вказаних документів, працівників гімназії, у тому числі й його, 08 листопада 2021 року буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.
Цього самого дня йому було вручено наказ роботодавця від 05 листопада 2021 року № 119-аг "Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1", згідно з яким його відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року у зв`язку з відсутністю щеплення від респіраторної хвороби "COVІD-19", спричиненої коронавірусом "SARS-CoV-2".
Позивач вважав, що вказаний наказ роботодавця про відсторонення його від роботи є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки чинним законодавством України кожному гарантується право на працю, а обов`язкові щеплення передбачені виключно Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", тому відсторонення його від роботи у зв`язку з відсутністю необов`язкового щеплення є незаконним. Крім того, законодавством України не встановлено порядку відсторонення від роботи осіб, у яких відсутні щеплення, а перелік підстав для відсторонення працівника від роботи передбачено статтею 43 КЗпП України, у якій така підстава відсутня
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Запільської гімназії від 05 листопада 2021 року № 119-аг "Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1";
- поновити його у виконанні трудових обов`язків на посаді вчителя математики, інформатики та заступника директора з навчально-виховної роботи у Запільській гімназії з 08 листопада 2021 року;
- стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року по день ухвалення рішення суду у цій справі;
- допустити до негайного негайне виконання рішення суду в частині поновлення його у виконанні трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Запільської гімназії від 05 листопада 2021 року № 119-аг "Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1".
Зобов`язано Запільську гімназію та відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період незаконного відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року по дату фактичного допущення до роботи на посаді математики, інформатики та заступника директора з навчально-виховної роботи.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині нарахування і виплати середньої заробітної плати за весь час незаконного відсторонення від роботи за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та визнаючи незаконним і скасовуючи наказ директора Запільської гімназії від 05 листопада 2021 року № 119-аг "Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1", суд першої інстанції виходив із того, що обов`язковість профілактичного щеплення від "COVID-19" для працівників закладів освіти введена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" (далі - наказ МОЗ № 2153), який набув чинності 08 листопада 2021 року і лише з цієї дати у позивача виник обов`язок пройти профілактичне щеплення протягом розумного строку. Станом на 05 листопада 2021 року у відповідача не існувало законних підстав для видачі наказу про відсторонення від роботи позивача, оскільки підзаконні нормативно-правові акти, які регулювали ці трудові правовідносини станом на цю дату (дату видачі наказу 05 листопада 2021 року) ще не набрали чинності. Так само станом на 05 листопада 2021 року законодавством не було визначено обов`язку позивача, як працівника закладу освіти, вакцинуватись проти "COVID-19", а тому відсутні підстави стверджувати, що на час прийняття оспорюваного наказу позивач відмовився або ухилився від проведення такого щеплення, у зв`язку з чим підлягав відстороненню від роботи.
Заявлена вимога про поновлення позивача у виконанні ним трудових обов`язків є зайвою і задоволенню не підлягає, оскільки сам факт скасування оспорюваного наказу є підставою для відновлення прав позивача, які він мав до видання цього наказу, та підставою для допуску його до роботи. Тому достатнім і належним способом захисту прав позивача є визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи.
У зв`язку із цим та з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 430 ЦПК України не підлягає задоволенню вимога про звернення рішення суду до негайного виконання в частині поновлення позивача у виконанні трудових обов`язків.
Середній заробіток за весь час вимушеного прогулу обчислюється за правилами, наведеними у затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - постанова КМУ від 08 лютого 1995 року № 100)
Факт визнання незаконним та скасування судом наказу про відсторонення працівника від роботи сам по собі є достатньою підставою для нарахування і виплати роботодавцем незаконно відстороненому від роботи працівнику заробітної плати з дня відсторонення від роботи до дня фактичного допущення до роботи, оскільки цей період є часом вимушеного прогулу.
У позовній заяві позивач ставив вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області. Разом з тим, відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області не може виступати самостійним відповідачем у розумінні положень ЦПК України, а міг би бути залучений до участі у справі лише в процесуальному статусі третьої особи на стороні відповідача - Запільської гімназії, як орган, який забезпечує виплату заробітної плати працівникам цієї гімназії.
Визначення до стягнення на користь позивача конкретної суми середнього заробітку за час незаконного відсторонення по справі є неможливим, оскільки 25 лютого 2022 року Міністерство охорони здоров`я України прийняло наказ № 380, яким зупинив дію наказу МОЗ № 2153 до завершення воєнного стану в Україні.У розпорядженні суду відсутня інформація про те, чи допущений позивач до роботи та з якої дати.
У зв`язку із цим суд першої інстанції вважав, що захист прав позивача у цій частині підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Запільської гімназії та відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області провести нарахування і виплату позивачу середнього заробітку з 08 листопада 2021 року по дату фактичного допущення до роботи, розрахунок якої має бути здійснено у порядку, встановленому постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100.
Додатковим рішенням Любомльського районного суду Волинської області
від 03 травня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - Тернового Р. Б. про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
Стягнуто з Запільської гімназії на користь ОСОБА_1 3 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Додаткове рішення районного суду мотивовано тим, що згідно з рахунку-акту, підписаного між позивачем та адвокатом Терновим Р. Б., загальна вартість наданих послуг із правничої допомоги становить 9 тис. грн, з яких 3 тис. грн сплачено позивачем. У заяві про ухвалення додаткового рішення адвокат Терновий Р. Б. просив суд стягнути з відповідачів не 9 тис. грн, а 6 тис. грн, не навівши обґрунтування такого зменшення таких витрат. Суд вважав визначену адвокатом вартість наданих правничих послуг істотно завищеною з огляду на характер спору, який є трудовим; складність справи, яка не належить до категорії складних; фактичний обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений ним час, значення справи для позивача. При цьому суд взяв до уваги, що у провадженні Любомльського районного суду Волинської області, окрім цієї справи, перебували ще дві справи: № 163/2878/21, № 163/2880/21, з аналогічним характером спору та ідентичним по суті обґрунтуванням позовів, складених адвокатом Терновим Р. Б., як представником позивачів у цих справах. Згідно з рахунків-актів, наданих адвокатом Терновим Р. Б. по всіх цих справах, вартість послуг з правничої допомоги по кожній із них становить по 9 тис. грн, затрачений час на надання послуг по кожній справі рівний 6 годинам, усі роботи по справах виконані адвокатом 02 грудня 2021 року, тобто цього дня він витратив на підготовку фактично аналогічних трьох позовних матеріалів 18 годин, що з урахуванням вище наведеного викликає об`єктивні сумніви у реальності затраченої ним такої кількості часу. Отже, перелічені в рахунку-акті адвоката послуги (роботи) не вимагали від нього витрат часу у зазначеному ним обсязі, а заявлена до відшкодування сума не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.
За викладених обставин суд вважав, що заявлені витрати на правничу допомогу адвоката є явно завищеними, оскільки не є співмірними з предметом позову та складністю справи, а реальна вартість наданих адвокатом Терновим Р. Б. послуг із правової допомоги у цій справі, на думку суду, складає не більше 3 тис. грн.
В ухваленому в цій справі рішенні по суті спору суд навів обґрунтування і вказав на відсутність підстав для визначення відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області належним відповідачем у спірних правовідносинах. У зв`язку із цим та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, враховуючи частковість задоволених позовних вимог, розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 тис. грн належить стягнути з Запільської гімназії, як належного відповідача. При цьому суд врахував, що іншими учасниками справи заперечень щодо розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу не надано.
Суд послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року задоволено частково.
Мотивувальну частину рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року у частині визнання незаконним та скасування наказу директора Запільської гімназії від 05 листопада 2021 року № 199-аг "Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1" у цій справі змінено, викладено її у редакції цієї постанови.
У решті рішення суду залишено без змін.
Апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 03 травня 2022 року залишено без задоволення.
Додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 03 травня 2022 року у цій справі залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду щодо визнання незаконним та скасування наказу роботодавця про відсторонення позивача від роботи, апеляційний суд не погодився із мотивами, з яких суд першої інстанції виходив, задовольняючи вказану позовну вимогу.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що його відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти "COVID-19" без збереження заробітної плати є незаконним і таким, що порушує його право на працю. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем на посаді вчителя математики, інформатики та заступника директора з навчально-виховної роботи, а наказом відповідача від 05 листопада 2021 року № 119-аг його відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на період відсутності щеплення проти "COVID-19" без збереження заробітної плати.
Проте, визнаючи незаконним та скасовуючи наказ відповідача про відсторонення позивача від роботи, суд першої інстанції не врахував, що застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми або можливості організації для позивача дистанційної роботи. Судом першої інстанції не було встановлено жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи. Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого ОСОБА_1, а тому наказ директора Запільської гімназії від 05 листопада 2021 року № 119-аг "Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1" необхідно визнати незаконним та скасувати з наведених мотивів, що має наслідком зміну мотивувальної частини рішення суду в означеній частині.
Враховуючи ту обставину, що відсторонення ОСОБА_1 від роботи є незаконним, він має право на компенсацію втраченої частини заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08 листопада 2021 року по дату фактичного допущення до роботи на посаді вчителя математики, інформатики та заступника з директора з науково-виховної роботи Запільської гімназії.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зокрема, на постанову від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції урахувавши, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 тис. грн, які позивач ОСОБА_1 поніс відповідно до умов договору та наданих йому послуг, відповідають обсягу виконаних робіт, є співмірними з предметом спору та складністю справи, дійшов правильного висновку про стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача, у зв`язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
ОСОБА_1 судові рішення не оскаржував (у частині нарахування та виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Любомльського районного суду Волинської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. У задоволенні клопотання відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області про зупинення виконання судового рішення до закінчення його перегляду у касаційному порядку відмовлено.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 липня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - Тернового Р. Б. про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Б. І. від участі у вказаній справі визнано необґрунтованою. Заяву представника ОСОБА_1 - Тернового Р. Б. про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Б. І. передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 липня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Тернового Р. Б. про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Б. І. від участі у вказаній справі відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до Запільської гімназії, відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року, додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, не врахували, що позивач працював вчителем математики та інформатики, а отже, за характером своєї роботи міг контактувати з іншими працівниками та учнями гімназії. Оскільки за характером виконуваних трудових обов`язків, які передбачали можливість контактів з учнями та працівниками закладу освіти, та не працюючи дистанційно чи на дому, позивач підлягав обов`язковим профілактичним щепленням проти "COVІD-19", спричиненої коронавірусом "SARS-CoV-2", проте після попередження про необхідність такого щеплення відмовився від проходження вакцинації та не надав довідку медичного закладу про медичні протипоказання до проведення цього профілактичного щеплення, а тому роботодавець правомірно відсторонив його від роботи на час до проведення щеплення.
До таких правових висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2023 року при розгляді аналогічної справи № 163/2878/21 за позовом ОСОБА_4 (провадження № 61-7970св22). Оскільки 25 лютого 2022 року Міністерство охорони здоров`я України прийняло наказ № 380, яким зупинив дію наказу МОЗ № 2153 до завершення воєнного стану в Україні, позивача було допущено до роботи. Отже, оскаржувані судові рішення, у тому числі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, є незаконними та підлягають скасуванню.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - Тернового Р. Б. на касаційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах, про що вірно вказав суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, а тому оскаржувати судові рішення відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області немає підстав. У зв`язку з цим касаційна скаргу підлягає поверненню, а касаційне провадження - закриттю. Крім того, касаційна скарга не містить підстав касаційного оскарження. При цьому відділом освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області не зазначено, у чому саме полягало неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також необґрунтованість висновків цих судів. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, об`єктивної необхідності під час виконання особисто контактувати з іншими людьми, неможливість встановлення позивачу дистанційної/надомної форми організації праці тощо. Нагальної потреби відсторонення від роботи саме позивача не було. Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача.
Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працює на посаді вчителя математики, інформатики та заступника директора з навчально-виховної роботи у Запільській гімназії, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01 вересня 2015 року (а. с. 24, 25).
05 листопада 2021 року директором Запільської гімназії видано ОСОБА_1 письмове повідомлення № 111 про необхідність подати у строк до 05 листопада 2021 року документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від "COVID-19", спричиненої коронавірусом "SARS-CoV-2" або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, та роз`яснено, що у разі неподання таких документів з 08 листопада 2021 року його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" на строк до усунення причин, що зумовили причини такого відсторонення. Крім того, ОСОБА_1 також було роз`яснено, що період відсторонення від роботи не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, а також до стажу, що дає право на щорічну відпустку (а. с. 22).
Від ознайомлення з вказаним повідомленням ОСОБА_1 відмовився, про що роботодавцем 05 листопада 2021 року складено відповідний акт. Крім того, 05 листопада 2021 року роботодавцем було складено акт про відмову ОСОБА_1 надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти "COVID-19".
Наказом директора Запільської гімназії від 05 листопада 2021 року № 119-аг ОСОБА_1, вчителя математики, інформатики та заступника директора з навчально-виховної роботи відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти "COVID-19" або іншого документу, що дає йому підстави продовжити трудову діяльність у закладі в умовах карантину у зв`язку із поширенням гострої респіраторної хвороби "COVID-19", спричиненої коронавірусом "SARS-CoV-2", без збереження заробітної плати (а. с. 19).
Наказ обґрунтований статтею 46 КЗпП України, частиною другою статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236.
Підставою для видання наказу зазначено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти "COVID-19" ОСОБА_1 від 05 листопада 2021 року № 111.
Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач 08 листопада 2021 року подав директору гімназії заяву про його скасування, як незаконного за своїм змістом.
Директор Запільської гімназії листом від 26 листопада 2021 року № 125 надав ОСОБА_1 відповідь про те, що оспорюваний наказ відповідає чинному законодавству, тому для задоволення його вимог відсутні правові підстави.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вищезазначеним вимогам закону не відповідають.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Термін "законодавство" широко використовується у правовій системі, в основному в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин. Цей термін використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 розділу XV Перехідних положень Конституції України). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших в обсяг поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (Рішення