У Х В А Л А
20 вересня 2023 року
м. Київ
Справа № 904/2465/21
Провадження № 12-32гс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Уркевича В. Ю.
судді-доповідача Власова Ю. Л.
суддів Банаська О. О., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бутенка А. О.,
представників учасників справи:
від позивача: адвоката Трубакова Є. О.,
від відповідача-1: адвокатів Гадзинської Н. А., Грачова О. А.,
від відповідача-2: адвоката Костюченко Н. О.,
розглянула в судовому засіданні
справу № 904/2465/21
за позовомПриватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс"
до:1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонорум Компані", 2) Компанії JACKTOWN UNIVERSAL LLP, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентон ЛТД"
про визнання договорів недійсними та витребування майна
за касаційною скаргоюПриватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2022 року (суддя Золотарьова Я. С.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01 грудня 2022 року (у складі колегії: головуючий суддя Кузнецов В. О., судді Мороз В. Ф., Чередко А. Є.) та
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Мода-Сервіс" (далі - ПрАТ "Мода-Сервіс") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аквалор" (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонорум Компані", далі - ТОВ "Бонорум Компані"), та витребування цього майна від ТОВ "Бонорум Компані", а також від Компанії JACKTOWN UNIVERSAL LLP і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентон ЛТД", яким воно було відчужено в подальшому.
На переконання позивача, спірні договори підписано головою правління ПрАТ "Мода-Сервіс" з перевищенням повноважень. Той діяв не в інтересах товариства, недобросовісно та нерозумно, про що відповідачі знали або могли знати, проявивши мінімальну обачність, тобто з порушенням вимог статті 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та без подальшого схвалення таких договорів у порядку, передбаченому положеннями статті 241 ЦК України, а тому нерухоме майно має бути витребуване на користь позивача на підставі статей 387, 388 ЦК України.
04 серпня 2022 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, залишим без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01 грудня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
У грудні 2022 року ПрАТ "Мода-Сервіс" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою, в якій просило постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01 грудня 2022 року, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статті 241 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 911/604/19, від 22 лютого 2022 року у справі № 924/658/20, від 04 березня 2021 року у справі № 905/1132/20, від 20 березня 2018 року у справі № 910/8794/16, від 07 жовтня 2020 року у справі № 911/604/19, від 25 липня 2018 року у справі № 674/101/16-ц, а також у постанові Вищого господарського суду України від 20 вересня 2017 року у справі № 927/1364/15, та не застосовано положення статті 388 ЦК України відповідно до правових висновків щодо застосування цієї норми, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц та в постанові Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-53цс12.
30 січня 2023 року ухвалою Касаційного господарського суду відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою ПрАТ "Мода-Сервіс".
30 березня 2023 року ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду частково задоволено заяву ПрАТ "Мода-Сервіс" про забезпечення позову та накладено арешт на спірне нерухоме майно.
05 квітня 2023 року ухвалою Касаційного господарського суду справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду на підставі частини другої статті 302, статті 303 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з необхідністю відступити від висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 906/100/17, від 12 червня 2018 року у справі № 927/976/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 910/22198/17, від 05 липня 2022 року у справі № 910/2958/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 904/6735/20 (624/215/21), з метою врегулювання розбіжностей у застосуванні частини третьої статті 92 ЦК України щодо презумпції добросовісності третьої особи, яка, укладаючи з товариством правочин, не знала і не мала знати, що він є значним для товариства.
Касаційний господарський суд вказав, що відповідно до висновків, викладених у постановах цього суду від 20 лютого 2018 року у справі № 906/100/17, від 12 червня 2018 року у справі № 927/976/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 910/22198/17, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Натомість у постанові від 09 червня 2021 року у справі № 911/3039/19 Касаційний господарський суд зазначив, що суди або мають установити реальну обізнаність третьої особи про наявність обмежень, або виходити із правової презумпції, що за всіма обставинами контрагент за договором не міг про них не знати. Ураховуючи наведене, зазначення у правочині відомостей про те, що голова правління діє на підставі статуту, не є достатньою підставою для того, щоб вважати контрагента таким, що повністю ознайомлений з повноваженнями керівника щодо укладення значних правочинів, у зазначеному випадку - з огляду на визначення значного правочину через ринкову вартість майна або даних фінансової звітності. У такому випадку також потрібно брати до уваги наявність відомостей про обмеження повноважень голови правління в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Вказані висновки є взаємовиключними за своїм змістом і свідчать про неоднакове правозастосування палатами Касаційного господарського суду частини третьої статті 92 ЦК України у подібних правовідносинах.
21 квітня 2023 року об`єднана палата Касаційного господарського суду прийняла касаційну скаргу ПрАТ "Мода-Сервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01 грудня 2022 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2022 року у справі № 904/2465/21 до свого розгляду.
31 травня 2023 року ТОВ "Бонорум Компані" звернулось до об`єднаної палати Касаційного господарського суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, які накладено ухвалою Касаційного господарського суду від 30 березня 2023 року.
В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ "Бонорум Компані" посилалось, з-поміж іншого, на те, що суд касаційної інстанції не має повноважень розглядати заяву про забезпечення позову, тобто заходи забезпечення позову, застосовані Касаційним господарським судом в ухвалі від 30 березня 2023 року, підлягають скасуванню як такі, що накладені поза межами його повноважень.
05 червня 2023 року під час вирішення клопотання ТОВ "Бонорум Компані" про скасування заходів забезпечення позову об`єднана палата Касаційного господарського суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 ГПК України відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.