УХВАЛА
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 240/32706/21
провадження № 11-142апп23
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року,
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати їй із 12 квітня по 12 жовтня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 грудня 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII);
- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити їй із 12 квітня по 12 жовтня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року № 6- р/2018 відповідач протиправно не нараховує та не виплачує їй як непрацюючій пенсіонерці, проживаючій в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, доплату (підвищення) до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-XII.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 12 квітня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII. Зобов`язано ГУ ПФУ здійснити з 12 квітня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 12 квітня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII. Зобов`язано ГУ ПФУ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 12 квітня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначене статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2023року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 вересня 2023 рокусправу № 240/32706/21передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Судупослався на таке.
У цій справі оскаржується бездіяльність територіального органу Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачці як непрацюючій пенсіонерці, що проживає на території радіоактивного забруднення (в зоні гарантованого добровільного відселення), у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року), право на яке, на думку позивачки, з доводами якої погодились суди попередніх інстанцій, виникло в неї з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018.
Так, Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII). Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вбачає необхідність формування правового висновку у правовідносинах щодо питання застосування розрахункової величини для визначення розміру підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, згідно із статтею 39 Закону № 796-XII, починаючи з 01 січня 2017 - дати набрання чинності Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII), яким було запроваджено нову розрахункову величину для визначення розмірів тих чи інших виплат шляхом заміни мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року, з огляду на те, що в межах апеляційного перегляду зразкової справи № 240/4937/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позивач має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що входить у пряму суперечність з положеннями пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VІІІ, за правилами якого, після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.