ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 688/2893/22
провадження № 51 - 3638 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7 (у режимі
відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 16 березня 2023 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням військового звання "старший солдат Збройних Сил України".
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
16 березня 2023 року Хмельницький апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції у частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням і ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 408 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням військового звання "старший солдат Збройних Сил України".
В решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
За вироком апеляційного суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізаціїу званні старшого солдата, проходячи військову службу на посаді розвідника - радіотелефоніста розвідувального відділення бойового управління штабу військової частини НОМЕР_1 (окремого зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_2 ), з метою ухилення від військової служби в умовах воєнного стану 14 липня 2022 року приблизно о 08:00 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2, перебував поза межами військової частини, проводив час на власний розсуд та не виконував обов`язки військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із вироком суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_7 унаслідок суворості, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, не врахувавши у достатній мірі всіх обставин, що пом`якшують покарання, та даних про особу його підзахисного. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не допитав свідка ОСОБА_8 й не мотивував необхідності застосування до обвинуваченого реальної міри покарання та ухвалив вирок, який не відповідає вимогам ст. 420 КПК України.
Від прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшли заперечення, в яких він просить касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник і засуджений підтримали доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржуваний вирок апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 408 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону згідно зі ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків, він має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК України).
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Пунктом 2 частини 3 статті 374 КПК України визначено, що в разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються, зокрема: докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання.