Постанова
Іменем України
21 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 376/180/16-ц
провадження № 61-2658св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Антонівська сільська рада Сквирського району Київської області,
третя особа - ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що у 1996 році помер дід позивача ОСОБА_4 . У 2002 році померла баба позивача ОСОБА_5 . Після їх смерті відкрилась спадщина на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Антонів" на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії
КВ № 0180350, зареєстровану 10 грудня 1996 року та земельну частку (пай),
яка перебуває у колективній власності КСП "Антонів" на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0180295, зареєстровану 10 грудня
1996 року.
ОСОБА_1 вказував, що спадкодавці заповітів не складали, їх племінник
ОСОБА_2 від спадщини відмовився на користь позивача. ОСОБА_1 спадщину прийняв шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном, доглядав спадкодавців, проживав разом з ними. Проте змоги оформити спадщину не має, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів.
ОСОБА_1 просив визнати за ним в порядку спадкування право на:
земельну частку (пай) в розмірі 4,3 умовного кадастрового гектара, яка перебуває у колективній власності КСП "Антонів" на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0180350, зареєстровану 10 грудня 1996 року;
земельну частку (пай) в розмірі 4,3 умовного кадастрового гектара, яка перебуває у колективній власності КСП "Антонів" на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0180295, зареєстровану 10 грудня 1996 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Антонів", та розташоване на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай), серії КВ № 0180350, зареєстровану 10 грудня 1996 року, що належала
ОСОБА_4, який помер 1996 року.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на земельну частку (пай) розміром 4,3 в умовного кадастрового гектара, яка перебуває у колективній власності КСП "Антонів", та розташована на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай), серії КВ № 0180295, зареєстровану 10 грудня 1996 року, що належала ОСОБА_6, яка померла
2002 року.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки позивач вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, проживав разом із спадкодавцями та доглядав за ними, брав участь у похованні, будь-яких заперечень ОСОБА_2 не надав, Антонівська сільська рада Сквирського району Київської області позов визнала, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Апеляційний перегляд справи
Не погоджуючись із рішенням Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2016 року, правонаступник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку, шляхом подання 03 грудня 2022 року засобами поштового зв?язку апеляційної скарги.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року відмовлено
у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2016 року. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Сквирського районного суду Київської області від
09 лютого 2016 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3
є правонаступником ОСОБА_2, а всі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, є обов?зкові для нього так само, як вони були обов?язкові для особи, яку він замінив. Апеляційна скарга ОСОБА_3 подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за частиною другою статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
24 лютого 2023 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 26 січня
2023 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не отримував ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з додатками, судової повістки про дату і час розгляду справи та рішення суду. В матеріалах справи немає жодного поштового документа та розписки про отримання ним вказаних процесуальних документів. Наявні в матеріалах справи супровідні листи про направлення ОСОБА_2 кореспонденції суду не підтверджують факт їх отримання. Заявниця вказує, що наявна в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 про визнання позову є сумнівною, оскільки не містить реєстраційного номера вхідної кореспонденції суду, а підпис на заяві візуально не відповідає підпису ОСОБА_2 в його паспорті.
Доводи інших учасників справи
25 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3 відмовити.
Відзив мотивований тим, що за життя ОСОБА_2 позов визнав, рішення суду не оскаржував.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Сквирського районного суду Київської області.
29 травня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду є законною
і обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи(частина перша статті 42 ЦПК України).
Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
у цивільному судочинстві має на меті обстоювання такими особами власних (суб`єктивних) прав і законних інтересів, на які може вплинути судове рішення
у справі. Цей інститут процесуального права покликаний захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин.
Установлено, що ОСОБА_3 є правонаступницею третьої особи - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.