Постанова суду № 566/69/22 від 21.09.2023 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного...

Постанова

Іменем України

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 566/69/22

провадження № 61-5895св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Довгошиївський ліцей Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області,

треті особи: Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Млинівської селищної ради Рівненської області, Комунальна установа "Централізована бухгалтерія" Млинівської селищної ради Рівненської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 24 травня 2022 року

у складі судді Лободзінського А. С. та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Майданіка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Довгошиївського ліцею Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, треті особи: Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Млинівської селищної ради Рівненської області, Комунальна установа "Централізована Бухгалтерія" Млинівської селищної ради Рівненської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що з 08 січня 2010 року ОСОБА_1 офіційно працює на посаді практичного психолога в Довгошиївському ліцеї.

04 листопада 2021 року позивач отримав повідомлення відповідача № 211 про необхідність обов`язкового щеплення проти СOVID-19, в якому зазначалось, що до 14:00 год 05 листопада 2021 року необхідно надати документ, який би підтверджував наявність у нього профілактичного щеплення проти СOVID-19, або медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації, виданий закладом охорони здоров`я, і попереджено, що в разі ненадання одного із зазначених документів, 08 листопада 2021 року його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.

Наступного дня відповідач вручив відповідачу наказ від 05 листопада 2021 року № 64-к "Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи практичного психолога". В наказі вказано про його відсторонення від роботи за посадою з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від Соvid-19 без збереження заробітної плати. Від підписання з ознайомленням вказаного наказу він відмовився, не погодившись із ним, та подав директору ліцею обґрунтовані письмові заперечення проти такого наказу з проханням скасувати відсторонення від роботи.

ОСОБА_1 вважав своє відсторонення незаконним, оскільки керівництво ліцею за відсутності офіційної інформації про наявність, або відсутність у нього щеплення проти СOVID-19 не мало підстав для видання оскаржуваного наказу. Зазначав, що тільки Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлюється перелік обов`язкових профілактичних щеплень,

і щеплення проти СOVID-19 до цього переліку не входить. Наказ було видано

05 листопада 2021 року, тобто до набрання чинності змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 та наказу МОЗ від

04 жовтня 2021 року № 2153, що вказує на його незаконність. Стверджував про порушення свого права на працю.

ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ від 05 листопада 2021 року № 64 "Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи практичного психолога" та допустити до роботи на посаді практичного психолога Довгошиївського ліцею Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області. Стягнути з Довгошиївського ліцею Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, виплати від якого здійснюються через Комунальну установу "Централізована бухгалтерія" Млинівської селищної ради Рівненської області, на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року до

21 січня 2022 року включно в сумі 44 071,04 грн, без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів. Стягнути з Довгошиївського ліцею Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області на його користь моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн. Стягнути з Довгошиївського ліцею Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області на його користь судові витрати, понесені ним у зв`язку з розглядом справи.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 24 травня

2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня

2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням

(далі - Перелік № 2153), відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти СOVID-19 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають, серед іншого, працівники: закладів вищої освіти, післядипломної, фахової, перед вищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності (пункт 3 наказу). Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти СOVID-19.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

18 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій просить скасувати рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 24 травня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 березня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили правових підстав для скасування оспорюваного наказу.Відстороненням позивача від роботи без збереження заробітної плати порушено Конституцію України, згідно зі статтею 43 якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Ні статтею 46 КЗпП України, ні іншими законами України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи

з підстав відсутності у нього щеплення від COVID-19. Заявник також вказує, що статтею 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не встановлено як обов?язкове щеплення від COVID-19. Відсторонення від роботи

є обмеженням прав людини і громадянина.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Млинівського районного суду Рівненської області.

12 червня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

ОСОБА_1 08 січня 2010 року прийнятий на роботу на посаду практичного психолога Довгошиївської загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів. Назву та підпорядкування школи в подальшому змінено та продовжено трудові відносини з ОСОБА_1

04 листопада 2021 року згідно з повідомленням № 211 за підписом директора Довгошиївського НВК на підставі постанови Кабінету Міністрів України від

20 жовтня 2021 року № 1096 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236", наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники, яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" ОСОБА_1 поінформовано про необхідність до 14:00 год 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я, а також про те, що в разі неподання жодного із зазначених документів його 08 листопада буде відсторонено від роботи. У період відсторонення працівника заробітна плата не нараховується, період відсторонення не зараховується до страхового стажу, не враховується при визначенні строку нарахування відпустки, оплата тимчасової непрацездатності

в цей період не здійснюється.

Із повідомленням від 04 листопада 2021 року № 211 ОСОБА_1 ознайомлений 05 листопада 2021 року, що підтверджується його підписом у графі

"З повідомленням ознайомлений, другий примірник отримав(ла)".

У визначений відповідачем строк 05 листопада 2021 року позивач не надав документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або медичний висновок про абсолютні протипоказання до вакцинації проти

COVID-19. Водночас він звернувся із запереченнями на ім`я директора ліцею,

в яких висловив незгоду з необхідністю обов`язкової вакцинації проти COVID-19 та можливого його відсторонення у зв`язку із цим від роботи з 08 листопада 2021 року.

Наказом відповідача від 05 листопада 2021 року № 64-к ОСОБА_1, практичного психолога Довгошиївського НВК, відсторонено від роботи

з 08 листопада 2021 року на час відсутності профілактичного щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.

Щодо обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 відповідно до закону

Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

У пунктах "а", "б" статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Частиною шостою статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Згідно з частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з урахуванням змін, що набрали чинності 26 жовтня 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій слід забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від

04 жовтня 2021 року № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти

COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Відповідно до підпункту 1 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" керівник державного органу (державної служби), керівник підприємства, установи та організації також має прийняти рішення про повідомлення працівників про проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Таке повідомлення має містити усю необхідну інформацію, необхідну для проведення обов`язкових щеплень (наприклад, посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких проводиться обов`язкове щеплення працівників; прохання надати у визначений строк документи, які підтверджуватимуть проходження повного курсу вакцинації проти COVID-19 або першого етапу вакцинації (одна доза), або надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; дата, час та місце проведення обов`язкового профілактичного щеплення, якщо роботодавець вирішив організувати проведення такого щеплення; наслідки відмови або ухилення від обов`язкового профілактичного щеплення тощо).

Повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 може бути доведено до відома усіх працівників, наприклад, у письмовому вигляді з проставленням підпису працівника про ознайомлення з таким повідомленням тощо.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення. Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від нього мають бути належно підтвердженими.

У справі, яка переглядається, установлено, що відповідно до повідомлення

від 04 листопада 2021 року № 211 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236", наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники, яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" ОСОБА_1 проінформовано про необхідність до 14:00 год 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я, а також про те, що в разі неподання жодного із перерахованих документів його 08 листопада буде відсторонено від роботи. У період відсторонення працівника заробітна плата не нараховується, період відсторонення не зараховується до страхового стажу, не враховується при визначенні строку нарахування відпустки, оплата тимчасової непрацездатності в цей період не здійснюється.

COVID-19.

з 08 листопада 2021 року на час відсутності профілактичного щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати.

Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону

Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (далі - Закон № 2801-XII) громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Закон № 1645-ІІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб

у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

................

Перейти до повного тексту