Постанова
Іменем України
21 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 711/1547/22
провадження № 61-6724св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Черкаська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду
м. Черкаси від 06 грудня 2022 року у складі судді Кондрацької Н. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся
ОСОБА_3 .
Відповідно до заповіту від 16 вересня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Віріч І. П., зареєстрованого в реєстрі за № 954, номер у спадковому реєстрі 49946252, ОСОБА_3 заповідала все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона матиме право за законом, ОСОБА_1 .
На момент смерті ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1, загальною площею 60,8 кв. м, житловою - 44,6 кв. м.
Представник позивачки звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвої І. Ю. із заявою, в якій просив завести спадкову справу після смерті ОСОБА_3 та видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1
23 лютого 2022 року приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алексєєва І. Ю. прийняла постанову № 134/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у прийнятті заяви про заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку зі спливом шестимісячного строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 1270 ЦК України, та непідтвердженням факту фактичного прийняття спадщини шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позивачка вказувала, що є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3, але
у передбачений законом строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин.
Зазначала, що у зв`язку із запровадженням протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, були закриті пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення з 17 березня 2020 року по 15 червня 2020 року.
З 2014 року вона тимчасово проживає на території США, протягом шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини також перебувала на території США. Враховуючи карантинні обмеження в США та Україні, тимчасове припинення авіасполучення, вона не мала змоги протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 прибути на територію України та подати заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк у три місяці з моменту прийняття рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2022 року
у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач була обізнана про смерть спадкодавця - своєї бабусі і як спадкоємець знала про відкриття спадщини, отже, для прийняття спадщини мала подати нотаріусу відповідну заяву, однак цього протягом шестимісячного строку не зробила.
Суд першої інстанції врахував, що спадкодавець ОСОБА_3 померла
ІНФОРМАЦІЯ_1, довіреність на ім`я представника спадкоємиці
ОСОБА_1 - ОСОБА_4 видана 05 лютого 2021 року (пройшло більше року), а він звернувся до нотаріуса із заявою про спадкування лише
23 лютого 2022 року (більше ніж через два роки після смерті спадкодавця).
Суд дійшов висновку, що позивачка пропустила строк без поважних причин, за відсутності будь-яких перешкод і труднощів, оскільки могла б протягом встановленого законом шестимісячного строку звернутися з відповідною заявою до нотаріуса таким же чином (через представника) і в 2020 році.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Починок О. І. залишено без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Починок О. І. без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що позивачка була обізнана про смерть спадкодавця, оскільки виїхала за межі України 04 лютого 2020 року, вже після смерті спадкодавиці, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
04 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Починок О. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій протиправно не взяли до уваги те, що ОСОБА_1 з 2014 року тимчасово проживає на території США, і протягом шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини перебувала на території США. Враховуючи карантинні обмеження в США та Україні, тимчасове припинення авіасполучення, позивач не мала змоги протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 прибути на територію України та подати заяву про прийняття спадщини.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 травня
2022 року у справі № 641/5618/20, від 08 грудня 2021 року у справі
№ 205/3310/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20,
від 14 лютого 2022 року у справі № 185/7316/20, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Придніпровського районного суду м. Черкаси.
31 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 на праві власності належала квартира
АДРЕСА_1 .
Відповідно до заповіту від 16 вересня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Віріч І. П., зареєстрованого в реєстрі за № 954, ОСОБА_3 заповідала все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона матиме право за законом,
ОСОБА_1