ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 905/1065/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 (суддя Демідова П. В.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 (головуючий суддя Россолов В. В., судді Склярук О. І., Хачатрян В. С.)
у справі № 905/1065/22
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм"
про вилучення майна та стягнення заборгованості
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Пац Є. О., відповідача - Міхно М. Г.)
СУТЬ СПОРУ
1. Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач, Банк) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Марфарм" (далі - відповідач, Товариство) уклали договір фінансового лізингу, за умовами якого останнє отримало у лізинг транспортний засіб: автомобіль Toyota Camry 2.5 Hybrid, e-CVT Elegance+U2, серійний номер - НОМЕР_1, рік виробництва - 2021 (далі - автомобіль).
2. Відповідач прострочив сплату лізингових платежів, у зв`язку з чим позивач розірвав договір в односторонньому порядку та просив повернути предмет лізингу. Товариство автомобіль не повернуло та вказало, що його було викрадено. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду з вимогами про вилучення автомобіля та стягнення лізингових платежів до моменту розірвання договору.
3. Суди першої та апеляційної інстанції позов задовольнили частково. Відмовили у стягненні з відповідача платежів в рахунок викупу майна з посиланням на те, що не можна вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів).
4. Верховний Суд, з огляду на доводи касаційної скарги позивача, вважає такі висновки передчасними, з огляду на те, що суди не здійснили повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, окремі з яких суди попередніх інстанцій залишили поза увагою.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
5. 29.07.2021 між Банком і Товариством укладено договір фінансового лізингу №MR52FLOWWU74G-1 (далі - договір), відповідно до умов якого:
- Банк зобов`язується набути у власність у ТОВ ВОСТОК АВТОМИР, місцезнаходження: 69050, Україна, область Запорізька, місто Запоріжжя, вулиця Складська, будинок, 8, код ЄДРПОУ 34535386 (далі - продавець) предмет(и) лізингу (далі - майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (далі - Додаток №1) та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, визначений в цьому договорі, і лізингоодержувач зобов`язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором (п.1.1);
- строк лізингу - 24 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу (п.1.2);
- загальна вартість майна за цим договором становить 807 244,68 грн, ПДВ 161 448,94 грн, усього до сплати 968 693,62 грн, у т.ч. вартість пристрою GPS зі встановленням у розмірі 4022,62 грн (п. 2.1);
- загальна вартість майна за цим договором складається з (п.2.1.1): авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 337 634,85 грн (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору (п.2.1.1.1); загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу майна, 627 036,15 грн (з ПДВ), згідно з додатком №2 до цього договору (п.2.1.1.2); вартість пристрою GPS зі встановленням у розмірі 4 022,62 грн, що сплачується лізингоодержувачем частинами в рахунок викупу майна згідно з додатком №2 до цього договору (п.2.1.1.3);
- розмір, структура, строк сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком №2 до нього, та включають: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору; винагороду за користування майном у розмірі 0,01 (нуль цілих одна сотих) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на сплату чергового лізингового платежу згідно додатку №2; у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором винагорода за користування майном складає розмір 22 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з додатком №2 до договору; платежі в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком №2 до нього у т.ч. компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням; інші документально підтверджені витрати банку, безпосередньо передбачені та пов`язані з виконанням цього договору, відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 (трьох) банківських днів від дати рахунку, якщо договором або домовленістю сторін не встановленого іншого (п.2.2);
- з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності майна цілям його використання (п. 3.4);
- протягом усього строку цього договору майно є власністю банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не раніше одного року з моменту передачі майна лізингодержувачу (п. 4.1);
- Банк має право (п. 6.1): вимагати повернення майна у випадках, передбачених п.10.1 та п.10.2 цього договору (п.6.1.3.); достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору (п.6.1.7).
- лізингоодержувач, зокрема, зобов`язаний: повернути майно банку у випадках передбачених п.10.1 та п.10.2 цього договору, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (п. 7.2.8);
- цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні, зокрема у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 календарних днів (п. 10.1.2).
- у випадку дострокового розірвання цього договору, якщо лізингоодержувач не скористався правом дострокового викупу майна згідно п.7.1.4 цього договору, майно повинно бути повернуто протягом 3 робочих днів по акту прийому-передачі майна в такому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, крім випадків коли майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлено (п. 10.4);
- у випадку ухвалення рішення про дострокове розірвання цього договору, сторони зобов`язуються за 3 робочі дні письмово повідомити одна одну про це із зазначенням причин дострокового розірвання цього договору. При цьому для розірвання цього договору додаткових угод сторони не укладають (п. 10.5).
6. Згідно з графіком лізингових платежів, який є додатком №2 до договору фінансового лізингу № MR52FLOWWU74G-1 від 29.07.2021, загальна сума лізингових платежів, яка включає суму кредиту та суму відсотків до погашення, складає 631 125,52 грн та підлягає сплаті в період з 29.08.2021 по 28.07.2023.
7. Автомобіль, разом з датчиком GPS CarGo Light передано Банком Товариству за актом прийому-передачі майна від 20.08.2021, який є додатком №3 до договору.
8. АТ КБ "Приватбанк" звернулось до ТОВ "Марфарм" з листами від 03.10.2022 №Е.65.0.0.0/3-2211003/26616 та від 03.10.2022 №Е.65.0.0.0/3-2211003/26618 в яких повідомило про розірвання договору у зв`язку з простроченням лізингоодержувачем платежів більше ніж на 30 днів та вимагав у термін до 25.10.2022 повернути Банку лізингове майно за актом приймання-передачі.
9. Відповіді на зазначені листи позивач не отримав, предмет лізингу йому не повернуто.
10. У підтвердження втрати предмету лізингу відповідач долучив до відзиву витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12022141380000302 від 30.03.2022, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 звернулася із заявою 30.03.2022 до ВП №1 ЛРУП№1 ГУНП у Львівській області, в якій повідомила, що 18.03.2022 приблизно о 08:00 год, невідомі особи, одягнені у російську військову форму, незаконно заволоділи транспортним засобом марки "Тойота Кемрі", н.з. НОМЕР_2, який знаходився за адресою: смт. Мангуш, (блок пост), Мангушська територіальна громада, Маріупольський район Донецька область, окрім цього 03.04.2022 перебуваючи за адресою м. Маріуполь, вул. Свободи, 20 заволоділи транспортним засобом марки "Mersedes-Benz GLS 400 d 4MATIC", серійний номер НОМЕР_3 . Чим спричинили потерпілій ОСОБА_1 значну матеріальну шкоду.
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
11. Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" про вилучення майна та стягнення заборгованості.
12. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу від 29.07.2021 №MR52FLOWWU74G-1 в частині сплати лізингових платежів та винагороди, відповідно до графіку, у зв`язку з чим позивачем розірваного договір у односторонньому порядку, внаслідок чого у останнього виникло право на вилучення предмета лізингу та стягнення винагороди за користування майном та несплаченого відшкодування частини вартості предмета лізингу.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
13. Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.04.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023, позов задоволено частково, ухвалено вилучити у Товариства на користь Банку автомобіль, стягнуто з Товариства на користь Банку заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу в розмірі 28,93грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14 470,43 грн, в іншій частині заявлених вимог відмовлено.
14. Рішення судів попередніх інстанцій узагальнено мотивоване такими аргументами і обставинами.
15. Так, ураховуючи обставини щодо прострочення відповідачем сплати лізингових платежів у строк понад 30 днів, беручи до уваги дотримання позивачем порядку розірвання договору, передбаченого його умовами, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача про те, що договір є розірваним з 20.10.2022.
16. З огляду на те, що відповідач не виконав вимогу позивача про повернення предмета лізингу, предмет лізингу не повернув, у зв`язку з чим автомобіль є таким, що перебуває у відповідача безпідставно, а також зважаючи на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.74 ГПК України втрату предмета лізингу, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про вилучення у відповідача на користь позивача предмета лізингу.
17. При цьому, суди дійшли висновку, що лізингодавець не може одночасно вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів), тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.
18. Суди встановили, що лізингові платежі в межах спірного договору складаються з: (1) винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору; (2) винагороди за користування майном у розмірі 0,01 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на сплату чергового лізингового платежу згідно з додатком №2; (3) платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком №2 до нього у т.ч. компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням.
19. Ураховуючи, що позивач у межах розгляду справи заявив вимогу про повернення предмета лізингу, суди дійшли висновку, що нарахування платежів в рахунок викупу майна в сумі 184 058,84 грн є безпідставним, інші складові лізингових платежів підлягають стягненню, а саме заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу в сумі 28,93 грн.
Касаційна скарга
20. Не погодившись із прийнятими рішеннями, Банк звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
21. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вказав про те, що рішення судів у цій справі прийняті без урахування правових висновків суду касаційної інстанції щодо:
21.1. застосування приписів статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, а саме щодо закріплення у зазначеній статті принципу обов`язковості договору;
21.2. застосування приписів статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, а саме про те, що для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.
22. Товариство в касаційній скарзі не погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав у разі розірвання договору лізингу одночасно вимагати повернути предмет лізингу та відшкодувати вартість об`єкта лізингу (в межах здійснення лізингових платежів). Зазначає, що умовами пункту 7.2.8 договору на лізингоодержувача покладено обов`язок у разі розірвання договору повернути майно Банку, сплативши при цьому заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за договором, а також відшкодувати заподіяні збитки, що на думку скаржника, свідчить про обов`язок відповідача не тільки повернути позивачу об`єкт лізингу, а і сплатити лізингові платежів в цілому.
Відзив
23. Відповідач подав відзив, у якому наголошує на безпідставності доводів касаційної скарги, вказує на нерелевантність постанов, на які скаржник посилається в касаційній скарзі, до правовідносин, що склалися у цій справі № 905/1065/22, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
24. Згідно з частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Як уже зазначалося вище, позивач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості за платежами в рахунок викупу майна в сумі 184 058,84 грн.
26. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
27. Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
28. Згідно з частиною першою статті 509 та статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
29. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).
30. Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.