ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/2282/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Краснов І.В., Борисова Т.М.,
відповідача: Рослик А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023
та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022
у справі № 910/2282/22
за позовом Малого приватного підприємства "Кура"
до Київської міської ради
про визнання незаконним та скасування рішення від 08.07.2021 № 2109/2150,
В С Т А Н О В И В:
Мале приватне підприємство "Кура" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення останньої № 2109/2150 від 08.07.2021 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка, 19, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством "Кура" від 06.02.2003 № 63-6-00041".
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що на підставі рішення Київської міської ради № 80/1814 від 28.03.2002 між позивачем та відповідачем 17.01.2003 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач отримав у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку за адресою для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торговельного павільйону з сезонним майданчиком. Даний договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 06.02.2003 за № 63-6-00041. Між сторонами 15.08.2019 укладено договір про поновлення договору оренди на 10 років, яким також внесено ряд змін до умов договору. 08.07.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 2109/2150, відповідно до якого розірвано договір оренди від 06.02.2003 № 63-6-00041, у зв`язку з порушенням норм земельного законодавства, невиконання умов п. 7.2 договору оренди, та враховуючи численні звернення громадськості. Позивач вважає, що рішення прийнято з порушенням приписів законодавства щодо порядку розірвання договорів оренди землі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 (колегія суддів у складі: Тищенко О.В. - головуючий, Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.), позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради №2109/2150 від 08.07.2021 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка,19 у Дарницькому районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством "Кура" від 06.02.2003 №63-6-00041".
Судами обох інстанцій встановлено, що 17.01.2003 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Малим приватним підприємством "Кура", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 380/1814 від 28.03.2002 передає, а орендар приймає в довгострокову оренду на 10 (десять) років земельну ділянку, місце розташування якої - просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м. Києва, розміром 0,0254 га для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торгівельного павільйону з сезонним майданчиком в межах, які перенесені у натуру (на місцевості) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору.
15.08.2019 між Київською міською радою та Малим приватним підприємством "Кура" укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., відповідно до п. 1 якого поновлено на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки.
Згідно з п. 2 договору відповідно до відомостей Держаного земельного кадастру та рішення Київської міської ради від 20.12.2018 за № 531/6582 об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:90:002:0061; місце розташування - просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м. Києва; цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі громадської та житлової забудови; вид використання - для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торговельного павільйону з сезонним майданчиком; розмір (площа) - 0,0255 га.
08.07.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 2109/2150 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством "Кура", від 06.02.2003 № 63-6-00041", відповідно до якого вирішено:
1. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством "Кура", від 06.02.2003 № 63-6-00041 (кадастровий номер 8000000000:90:002:0061) для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торгівельного павільйону з сезонним майданчиком.
2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):2.1 Вчинити організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеного пунктом 1 цього рішення. 2.2. Проінформувати Мале приватне підприємство "Кура" про прийняття цього рішення у семиденний строк з моменту набрання ним чинності.
3. Офіційно оприлюднити це рішення у спосіб, визначений чинним законодавством України.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначав, що ним протягом часу землекористування вжито реальних необхідних заходів для здійснення робіт по реконструкції на виконання умов договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003, що свідчить про добросовісність позивача та цільове використання земельної ділянки.
02.10.2019 між сертифікованим інженером-геодезистом та позивачем складено акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до якого межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:002:0061, яка знаходиться по просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м. Києва, площею 0,0255 га були закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 6 шт. та передані на зберігання МПП "Кура".
В жовтні 2019 року ТОВ "Інженерні вишукування" на замовлення МПП "Кура" було проведено інженерно-геологічні вишукування на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:002:0061, яка знаходиться по просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м. Києва, про що складено Технічний звіт № 42094850-03-10/2019- 00.00.
23.06.2020 між МПП "Кура" та ФОП Дунаєвським Сергієм Олеговичем укладено договір виконання проектних робіт № 23-06/20, відповідно до умов якого виконано за завданням позивача проектні роботи щодо розробки Архітектурно-планувальної концепції (передпроектні проробки) реконструкції (будівництва) з розширенням, експлуатації і обслуговування торговельного павільйону з сезонним майданчиком за адресою: просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м. Києва, кадастровий номер ділянки 8000000000:90:002:0061.
Приймаючи оскаржуване рішення Київською міською радою покладено в його основу висновки про порушенням норм земельного законодавства, невиконання умов п. 7.2 договору оренди, а саме: не використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та враховуючи численні звернення громадян, керуючись при цьому, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 9, 83, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України "Про оренду землі".
В Пояснювальній записці до проекту рішення Київської міської ради № 2109/2150 від 08.07.2021 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством "Кура" від 06.02.2003 № 63- 6-00041", зазначено про те, що 05.10.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження земельної ділянки № 20-0585-02 від 05.10.2020, в ході якого було встановлено, що на земельній ділянці розташована напівзруйнована споруда, яка після пожежі у 2012 році досі не була реконструйована та не експлуатувалась за призначенням. Зроблено висновок, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді у МПП "Кура" використовується не за призначенням і створює соціальну напругу в районі та несе небезпеку для мешканців Дарницького району м. Києва. Отже, має місце порушення вимог п. 7.2 договору оренди земельної ділянки в частині невиконання орендарем обов`язків перед орендодавцем, що згідно з п. 13.5 договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003 є підставою для його дострокового розірвання.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акт обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 20-0585-02 від 05.10.2020 не може бути належним доказом порушення МПП "Кура" вимог земельного законодавства, оскільки по-перше, складений всупереч порядку визначеного чинним законодавством, а по-друге, такий акт обстеження земельної ділянки не містить будь-якої інформації з посиланням на конкретні норми Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" або будь-якого іншого нормативно-правового акта, який регулює питання користування земельними ділянками щодо порушення МПП "Кура" вимог земельного законодавства або невиконання умов договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003 в частині нецільового використання земельної ділянки. При цьому місцевий господарський суд послався на правову позицію щодо необхідності складення актів перевірки для підтвердження порушення норм земельного законодавства, а не актів обстеження, викладену у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №910/1292/17.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (встановлення факту нецільового використання земельної ділянки можливе не лише на підставі актів перевірок контролюючого органу, обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про таку охорону, протоколів і постанов про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про таку охорону. Факт нецільового використання земельної ділянки можуть підтверджувати й інші докази, зокрема ті, які дослідив суд апеляційної інстанції) та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.08.2021 у справі № 910/2045/19.
Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про що зазначено вище.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.09.2023 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 18.08.2023.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.08.2023 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.