ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 907/31/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі
за позовом Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі
1) Фонду державного майна України,
2) Державного підприємства "Агропромислово-торгове підприємство "Бобовище"
до 1) Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден.Філд",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1) Бобовищенська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області,
2) Івановецька сільська рада Мукачівського району Закарпатської області,
про визнання недійсним договору оренди землі.
У судовому засіданні взяли участь: прокурор - Костюк О. В., представники Фонду Державного майна України - Пономаренко В. С. та Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області - Хранюк Б. Б.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У січні 2021 року заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Агропромислово-торгове підприємство "Бобовище" (далі - АПТП "Бобовище") до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - Головне управління та/або Держгеокадастр) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден.Філд" (далі - ТОВ "Голден.Філд") про визнання недійсним договору оренди землі від 12.07.2018 № 40/57-18-ДО (далі - спірний договір оренди землі) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2122780400:03:000:0038, площею 185,2678 га, ринковою вартістю 224 257 409,00 грн (далі - спірна земельна ділянка), укладеного між Головним управлінням та ТОВ "Голден.Філд".
1.2. Позовні вимоги із посиланнями на положення статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 92, 116, 124, 149, 152, 156 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтовано тим, що Прокурор виявив факт порушення вимог земельного законодавства Головним управлінням під час розпорядження земельними ділянками АПТП "Бобовище" та передачі їх в оренду ТОВ "Голден.Філд". Прокурор вважає, що спірний договір оренди землі підлягає визнанню недійсним, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у користуванні АПТП "Бобовище", яке є правонаступником прав та обов`язків радгосп-заводу "Бобовищенський", при цьому орган управління державним майном цього підприємства згоди на вилучення такої земельної ділянки із постійного користування не надавав, а відтак Головне управління не могло розпоряджатися вказаними земельними ділянками.
1.3. Фонд державного майна України, позовні вимоги Прокурора підтримав, зазначивши, що Головне управління незаконно відчужило спірну земельну ділянку, яка належить землекористувачу на праві постійного користування, всупереч нормам земельного законодавства.
1.4. АПТП "Бобовище" також підтримало позовні вимоги Прокурора та просило задовольнити позов у повному обсязі.
1.5. Головне управління, заперечуючи проти позовних вимог, зазначало, що спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Бобовищенської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, розпорядником яких є Головне управління. Відведення здійснювалось за рахунок земельних ділянок, які сформовані в результаті інвентаризації земель сільсько-господарського призначення державної власності та належать Головному управлінню. Крім того, Прокурор неправильно встановив правонаступництва прав та обов`язків та подав позов в особі органу, який не має законних підстав для звернення до суду з таким позовом.
1.6. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2021 у цій справі залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів Бобовищенську та Івановецьку сільські ради, однак, треті особи письмових пояснень по суті спору під час розгляду справи в суді першої інстанції не подали, в судових засіданнях участі не брали.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2022 у справі № 907/31/21 (суддя Андрейчук Л. В.) позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди землі від 12.07.2018 № 40/57-18-ДО, укладений між Головним управлінням та ТОВ "Голден.Філд", згідно якого вказаному товариству передано в користування земельну ділянку з кадастровим номером 2122780400:03:000:0038, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 185,2678 га, ринковою вартістю 224 257 409,00 грн; стягнуто з Головного управління на користь Закарпатської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 1 135,00 грн; стягнуто з ТОВ "Голден.Філд" на користь Закарпатської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 1 135,00 грн.
2.2. Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, встановив, що незважаючи на неодноразові зміни в назві та організаційно-правовій формі АПТП "Бобовище", державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001365 від 11.04.1995 є чинним правопосвідчувальним документом АПТП "Бобовище" (правонаступника радгосп-заводу "Бобовищенський") на земельні ділянки загальною площею 763,60 га, розташовані на території Бобовищенської сільської ради Мукачівського району, та дійшов висновків про те, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 місцевий господарський суд відхилив клопотання Головного управління про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 (Желік М. Б. - головуючий, судді Орищин Г. В., Галушко Н. А.) вимоги апеляційної скарги Головного управління задоволено частково; змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2022 у справі № 907/31/21 в частині розділу "Щодо клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду", викладено вказаний розділ у редакції, наведеній у мотивувальній частині цієї постанови; доповнено резолютивну частину рішення пунктом 5, яким позовні вимоги Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства "Агропромислово-торгове підприємство "Бобовище" - залишено без розгляду; в решті - рішення залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції зазначивши, що матеріалами справи підтверджується факт присвоєння АПТП "Бобовище" ідентифікаційного коду юридичної особи - 00413895, та те, що АПТП "Бобовище" є правонаступником радгоспу-заводу "Бобовищенський", погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що незважаючи на неодноразові зміни в назві та організаційно-правовій формі, державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001365 від 11.04.1995 є чинним, правопосвідчувальним документом АПТП "Бобовище" на земельні ділянки загальною площею 763,60 га, розташовані на території Бобовищенської сільської ради Мукачівського району. Ураховуючи те, що предметом спірного договору оренди землі, є земельна ділянка, право постійного користування якою належить АПТП "Бобовище" і згоди на її вилучення орган управління державним майном не надавав, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що порушення інтересів держави є доведеним та погодилася з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню.
Водночас, змінюючи рішення місцевого господарського суду у відповідній частині, суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що Прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України. Разом з тим, апеляційний господарський суд погодився з доводами апелянта про неврахування судом першої інстанції правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 щодо можливості представництва Прокурором інтересів державного підприємства, а саме щодо застосування абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якого не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Апеляційний господарський суд наголосив, що ураховуючи те, що АПТП "Бобовище" не є суб`єктом владних повноважень, відсутніми є підстави для представництва Прокурором інтересів держави в особі цього державного підприємства. При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив покликання Прокурора на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.04.2018 у справі № 927/544/17 та від 23.10.2019 у справі № 343/2082/16-ц, оскільки висновки Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2022 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023, Головне управління звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник вказує, що подаючи позов до суду, Прокурор не навів правомірних підстав для звернення з зазначеним позовом, а суди першої та апеляційної інстанції приймаючи оскаржувані рішення та постанову не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.
Окрім того, на думку скаржника, під час ухвалення оскаржуваних рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі № 907/31/21 не враховано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та, відповідно, надано неправильну правову оцінку інформації щодо правонаступництва. У контексті наведеного скаржник звертає увагу на те, що ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Фонд державного майна України просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
3.5. Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 001365 від 11.04.1995, виданого Бобовищенською сільською радою народних депутатів Мукачівського району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1, радгоспу - заводу "Бобовищенський" с. Бобовище Мукачівського району, передано в користування на території Бобовищенської сільської ради земельні ділянки загальною площею 763,60 га.
Відповідно до листа Головного управління від 10.09.2018 № 10-7-07-5248/2-18 земельна ділянка з кадастровим номером 2122780400:03:000:0038, площею 185,2678 га є ділянкою, що знаходилась у постійному користуванні радгоспу-заводу "Бобовищенський" на підставі державного акта ІІ-ЗК №001365 від 11.04.1995, що підтверджується також інформацією Головного управління від 07.02.2019 № 28-7-0.3-1277/2-19 щодо узагальнення даних, отриманих в результаті інвентаризації земель радгоспу-заводу "Бобовищенський", довідкою державної статистичної звітності Відділу у Мукачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 02.03.2018 № 0-7-0.4-229/108-18, довідкою Управління Держземагентства у Мукачівському районі Закарпатської області від 14.01.2015 № 31-705-04-89/2-15.
13.04.1994 в Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць (ДРЗО), який введений в дію з 1994 року, було включено суб`єкт господарювання під назвою радгосп-завод "Бобовищенський" з ідентифікаційним кодом 00413895.
28.03.1995, на підставі розпорядження голови Мукачівської районної ради народних депутатів від 17.11.1994 № 152, була змінена назва зазначеного підприємства з радгосп-завод "Бобовищенський" на Аграрно-виробничо-торгівельне підприємство "Бобовище", ідентифікаційний код суб`єкта господарювання - 00413895, організаційно-правова форма - комунальне підприємство.
Після створення у січні 1996 року Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме 23.03.1998, змінено назву Аграрно-виробничо-торгівельного підприємства "Бобовище"" на Державне агропромислове підприємство "Бобовище", а також змінено організаційно-правову форму такого з комунального на державне, ідентифікаційний код суб`єкта господарювання - 00413895.
18.07.2001, Мукачівською районною державною адміністрацією шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, назву вказаного підприємства змінено з державного агропромислового підприємства "Бобовище" на Агропромислове-торгове підприємство "Бобовище", яка є актуальною й на даний час, ідентифікаційний код суб`єкта господарювання - 00413895, організаційно-правова форма - державне підприємство.
Станом на 04.04.2018 в реєстрі значиться Агропромислове-торгове підприємство "Бобовище", ідентифікаційний код суб`єкта господарювання - 00413895, організаційно-правова форма - державне підприємство.
Вказана інформація щодо назви та організаційно-правової форми АПТП "Бобовище" відображена в довідці Головного управління статистики у Закарпатській області від 04.04.2018 № 03.5-09/82/1049, а також в ній зазначається, що державна реєстрація радгоспу-заводу " Бобовищенський" проведена 11.11.1946, ідентифікаційний код - 00413895.
Судами також установлено, що 20.12.2019 підписано акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Агропромислово-торгового підприємства "Бобовище" (ідентифікаційний код - 00413895), яким зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України, в тому числі передано акти на право постійного користування землею від 11.04.1995.
04.03.2020 наказом Фонду державного майна України № 398 затверджено статут Агропромислово-торгового підприємства " Бобовище".
Разом з цим, судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що Закарпатська обласна прокуратура в ході здійснення представницьких повноважень вивчила стан дотримання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками державної власності на території Мукачівського району та виявила факт порушення вимог земельного законодавства Головним управлінням шляхом безпідставного розпорядження земельними ділянками АПТП "Бобовище" та передачі їх в оренду ТОВ "Голден.Філд".
Наказом Головного управління від 22.02.2018 № 49 "Про включення до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах" до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах включено 14 земельних ділянок, загальною площею 559,6741 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Бобовищенської сільської ради (за межами населеного пункту) Мукачівського району.
На підставі наказу Головного управління від 21.05.2018 № 977-сг "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" (зі змінами, внесеними відповідно до наказу від 07.07.2018 № 1077-сгт) земельна ділянка з кадастровим номером 2122780400:03:000:0038 була виставлена на земельні торги (аукціон) для передачі її у користування на умовах оренди.
За результатами проведення 12.07.2018 вказаного аукціону, інформація про який міститься за інтернет-посиланням: http://torgv.land.gov.ua/auction/lot-card/23590, право на оренду земельної ділянки отримало ТОВ "Голден.Філд", у зв`язку з чим, між Головним управлінням та вказаним товариством укладено спірний договір оренди землі від 12.07.2018 № 40/57-18-ДО, згідно з яким ТОВ "Голден.Філд" передано в користування земельну ділянку за кадастровим №2122780400:03:000:0038, площею 185,2678 га, ринковою вартістю 224 257 409,00 грн.
Державна реєстрація вказаного договору оренди землі проведена 19.07.2018 державним реєстратором Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2021 № 241182495.
Вказуючи на те, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні АПТП "Бобовище", яке є правонаступником прав та обов`язків радгосп-заводу "Бобовищенський", при цьому орган управління державним майном цього підприємства згоди на вилучення такої земельної ділянки із постійного користування не надавав, а відтак Головне управління не могло розпоряджатися вказаними земельними ділянками, Прокурор звернувся до суду з позовом у цій справі.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані рішення та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги.
5.3. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що єдиною підставою касаційного оскарження скаржником визначено підставу, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Зокрема, скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме положення статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" без урахування висновку щодо застосування цих норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, наголошуючи при цьому, що Прокурор не навів правомірних підстав для звернення з зазначеним позовом до суду.
Розглянувши наведені доводи скаржника, Верховний Суд зазначає, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними.
Згідно із частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.
За приписами статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, аналіз положень статті 53 ГПК України у взаємозв`язку із змістом частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.