ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 160/5435/20
касаційне провадження № К/9901/20320/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року (головуючий суддя - Єфанова О.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чередниченко В.Є.; судді: Іванов С.М., Панченко О.М.)
у справі № 160/5435/20
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - ПАТ "ДМК", позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2020 року № 0001175005.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з визначеними в акті перевірки контрагентами. При цьому зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 804/1118/16, від 18 березня 2020 року у справі № 826/1118/16.
Ухвалою від 04 серпня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
25 серпня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Cудами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "ДМК" з питань формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, за результатами якої складено акт від 13 січня 2020 року № 2/28-10-50-04/05393043.
Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 200.1, підпункту "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2019 року на 1 705 239,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган посилався на обрив ланцюгів постачання та відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання основних фондів для виробництва/зберігання товару, недостатню кількість трудових ресурсів, що свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем 25 лютого 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001175005, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2019 року на 1 705 239,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.