Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 335/10251/20
провадження № 61-10106св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Погрібного С. О., Сакари Н. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - держава Україна в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя, у складі судді Соболєвої І. П., від 25 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Гончар М. С., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., від 07 вересня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2021 року до участі у справі як співвідповідача залучено Державну казначейську службу України.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що держава порушила її права на доступ до правосуддя, викликане безпідставним зупиненням ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2017 року виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у справі № 335/1896/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про встановлення факту порушення права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, зобов`язання укласти трудовий договір, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, яким її позов було задоволено частково.
Суд порушив строки розгляду справи, оскільки розглядав її у касаційному порядку два роки замість одного місяця. За час перебування справи на розгляді у суді касаційної інстанції активи ПАТ "Банк Форум" були продані, а юридичну особу банку припинено. Держава не виявила свою владу для впливу на судову систему для організації її роботи так, щоб у кожній конкретній справі, зокрема й у справі № 335/1896/15-ц, гарантія держави щодо здійснення справедливого судочинства упродовж розумного строку та гарантія обов`язкового виконання судового рішення, яке є складовою права на справедливий судовий захист, не були ілюзорними.
Позивач вважала, що внаслідок зазначеного порушено її право на судовий захист, складовою якого є обов`язкове виконання рішення суду, що набрало законної сили, внаслідок чого їй завдано майнові збитки у розмірі нестягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 1 144 998, 56 грн та моральної шкоди в сумі її відшкодування 10 000, 00 грн, які вона могла б реально одержати, якби держава не порушила її право на судовий захист. Також внаслідок безпідставного зупинення виконання зазначеного рішення суду та тривалого розгляду справи, інфляційні втрати за період з 22 травня 2017 року до 09 травня 2021 року склали 386 924, 52 грн.
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, через Державну казначейську службу України, відшкодування майнової шкоди у розмірі 1 154 998, 56 грн, інфляційні втрати у
розмірі 386 924, 52 грн та 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду оскаржуваних судових рішень
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 25 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Оскаржувані судові рішення обґрунтовувалися тим, що суд не уповноважений надавати оцінку діям суддів при касаційному розгляді іншої цивільної справи та оцінку судовим рішенням.
Позивачем не надано доказів на обґрунтування як факту заподіяння шкоди, так і неправомірних дій суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду.
Також апеляційний суд врахував, що у справі № 335/1896/15 рішення суду першої інстанції, яке ухвалене на користь позивача та підлягало виконанню, набрало законної сили лише 16 жовтня 2019 року, тоді як юридичну особу відповідача (ПАТ "Банк Форум") припинено 04 липня 2019 року. Касаційний суд мав право за потреби зупинити виконання рішення суду у справі № 335/1896/15. За результатами розгляду справи № 335/1896/15 касаційний суд не залишив без змін судові рішення, а направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Позивачем не доведено у розглядуваній справі встановлення компетентним органом необґрунтованості тривалого розгляду справи № 335/1896/15 судом касаційної інстанції (Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ чи Верховним Судом).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 25 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду
від 07 вересня 2022 року.
Ухвалою від 07 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.
У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
У лютому 2023 року суддя Білоконь О. В. заявила про самовідвід з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року заяву про самовідвід судді Білоконь О. В. задоволено, відведено суддю Білоконь О. В. від розгляду справи № 335/10251/20.
Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду
від 27 лютого 2023 року суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2023 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 25 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду
від 07 вересня 2022 року у справі № 335/10251/20 суддями, які входять до складу колегії, визначені: Синельников Є. В., Осіян О. М., Сакара Н. Ю.,
Хопта С. Ф.
У квітні 2023 року судді Синельников Є. В. та Хопта С. Ф. заявили про самовідвід з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року заяви про самовідвід суддів Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. задоволено, цивільну справу № 335/10251/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2023 року замість суддів Синельникова Є. В. та Хопти С. Ф. суддями, які входять до складу колегії, визначені Гулейков І. Ю. та Ступак О. В.
У червні 2023 року судді Гулейков І. Ю. та Ступак О. В. заявили про самовідвід з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року заяву про самовідвід суддів Гулейкова І. Ю. та Ступак О. В. задоволено, цивільну справу
№ 335/10251/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 червня 2023 року замість суддів Гулейкова І. Ю. та Ступак О. В. суддями, які входять до складу колегії, визначені судді Олійник А. С., Яремко В. В.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2023 року замість судді Олійник А. С., суддею, який входить до складу колегії, визначений суддя Погрібний С. О.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16, від 27 липня 2022 року у справі № 540/606/20, від 27 серпня 2020 року у справі № 344/303/16-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 815/3998/16, від 12 грудня 2019 року у справі № 826/25204/15, від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17, від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 183/5854/16-ц,
від 07 липня 2022 року у справі № 910/886/21, від 04 березня 2020 року
у справі № 750/11948/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 429/3281/13-а, від 25 червня 2021 року у справі № 910/22748/16, від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16,
від 26 травня 2021 року у справі № 910/8358/19, від 16 серпня 2022 року у справі № 428/2010/19, у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 22 липня 2022 року у справі № 334/5231/13-п, від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11, від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4
частини другої статті 389 ЦПК України підстав (наголошує на порушенні судами норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, зокрема що суд не дослідив зібрані у справі докази).
Наполягає на тому, що у цій справі вона звернулася із позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, а не з позовом щодо оскарження дій суду чи суддів.
Звертає увагу, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2017 року, яка не підлягала оскарженню, необґрунтовано зупинене виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у справі № 335/1896/15-ц, яке 22 травня 2017 року набрало законної сили та підлягало обов`язковому виконанню. Внаслідок таких дій вона була позбавлена можливості домогтися виконання рішення суду, у такий спосіб порушені її права на судовий захист та справедливий суд.
Наведені обставини не дослідженні судами попередніх інстанцій та їм не надана відповідна оцінка, не досліджено зміст ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2017 року у справі № 335/10251/20.
Суди також не дослідили ту обставину, що цивільна справа № 335/10251/20 розглядалася судом касаційної інстанції два роки, за цей час активи
ПАТ "Банк Форум" були продані, а банк припинено, тоді як ЄСПЛ неодноразово зазначав, що завданням національних суддів є організація судового розгляду так, щоб він був швидким та ефективним, а також, що особлива сумлінність є обов`язковою при розгляді трудових спорів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Зазначає, що суд, у провадженні якого перебуває розглядувана справа, не уповноважений надавати оцінку діям суду та судовим рішенням при касаційному перегляді справи № 335/10251/20.
Визначена до стягнення сума відшкодування не є збитками та не підлягає стягненню. У матеріалах справи немає доказів на підтвердження завдання ОСОБА_1 моральної шкоди.
Вважає, що Міністерство юстиції України не є належним відповідачем у справі, оскільки до його компетенції не входить вирішення питань, пов`язаних із організацією діяльності судової системи України, Міністерство юстиції України не наділене повноваженнями здійснювати нагляд за діяльністю суддів під час відправлення правосуддя, у тому числі контролювати дотримання строки розгляду справи чи певного процесуального питання.
Висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилається заявник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.
У січні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відповідь на відзив, в якій наголошує, що відповідачем у справі є держава Україна, а не Міністерство юстиції України.
У березні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду письмові пояснення, в яких зазначає, що внаслідок неможливості домогтися виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 05 серпня 2016 року у справі № 335/1896/15-ц державою Україна порушені не тільки її права на судовий захист та справедливий суд, а й право на зарахування страхового стажу, отримання пенсії за віком, оскільки вона увесь цей час була позбавлена права на працю через відсутність трудової книжки, а сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахована за рішенням суду, є базою для нарахування єдиного соціального внеску.
У травні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду письмові пояснення, в яких додатково наголосила на тому, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 12 вересня 2017 року не наведені мотиви та обґрунтування доцільності зупинення рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 05 серпня 2016 року у справі № 335/1896/15-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у справі № 335/1896/15-ц, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року, зобов`язано ПАТ "Банк Форум" в день набрання рішенням суду законної сили укласти з ОСОБА_1 трудовий договір у зв`язку з поворотним прийняттям на роботу, відповідно до статті 421 КЗпП України, на посаду керуючого відділенням № 1400 "Дніпропетровська дирекція ПАТ "Банк Форум"; стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 серпня 2012 року по 05 серпня 2016 року в сумі 1 144 998, 56 грн, а також відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000, 00 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі судді Закропивного О. В., від 12 вересня
2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 335/1896/15-ц за скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року, витребувано справу із суду першої інстанції та зупинено виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано іншому судді та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В., відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року поновлено провадження у справі № 335/1896/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року заяву про відвід судді Гулька Б. І. визнано необґрунтованою, вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано іншому судді та зупинено провадження у справі № 335/1896/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гулька Б. І. відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року поновлено провадження у справі № 335/1896/15-ц.
Постановою Верховного Суду від 08 травня 2019 року касаційну скаргу
ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" задоволено частково;рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховним Судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року ПАТ "Банк "Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних. 13 червня 2014 року Правління Національного банку України ухвалило постанову № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 червня 2014 року № 49 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, за яким розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Форум" з 16 червня 2014 року.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" залишено без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у справі № 335/1896/15 залишено без змін.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу ПАТ "Банк Форум" припинено 04 липня 2019 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовні норми права
Межі розгляду справи Верховним Судом визначені у статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За приписами статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені приписами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, може бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.
Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою повністю в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Таке законодавче регулювання не суперечить вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
У розглядуваній справі ОСОБА_1, звертаючись до суду, зазначила, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2017 року, яка не підлягала оскарженню, необґрунтовано, на її думку, зупинено виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/1896/15-ц від 05 серпня 2016 року, яке 22 травня 2017 року набрало законної сили та підлягало обов`язковому виконанню.
Позивач вважає, що внаслідок необґрунтованого зупинення виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року та тривалого розгляду справи № 335/1896/15-ц судом касаційної інстанції, вонапозбавлена можливості домогтися виконання рішення суду, що призвело до порушення її права на судовий захист та справедливий суд, оскільки за час перебування справи на розгляді у суді касаційної інстанції активи ПАТ "Банк Форум" були продані, а юридичну особу банку припинено.
Щодо відшкодування майнової шкоди
Згідно з приписами Конституції України рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя можуть оскаржуватися у передбаченому законом порядку, а не в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.
У Висновку № 3 Консультативної Ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності зазначено, що, за загальним принципом, судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою подання апеляційної чи касаційної скарги.
Законність актів правосуддя, дій (бездіяльності) судів (суддів), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що ОСОБА_1 не підтверджено факту постановлення судом касаційної інстанції незаконного рішення у цивільній справі № 335/1896/15-ц (частина п`ята статті 1176 ЦК України) чи іншої незаконної дії, бездіяльності суду стосовно позивача, які б перебували у причинному зв`язку із неотриманням ОСОБА_1 грошових коштів на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.
Верховний Суд погоджується з такими висновками, враховуючи, що відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію ПАТ "Банк Форум" розпочато 16 червня 2014 року.
ОСОБА_1 із позовом у справі № 335/1896/15-ц звернулася до суду у березні 2015 року, а отже на момент звернення до суду мала бути обізнана про здійснення процедури ліквідації банку-відповідача.
Початок процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб унеможливлює стягнення працівником гарантованих на випадок звільнення сум в інший спосіб, аніж шляхом звернення до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення грошових вимог щодо заробітної плати до реєстру акцептованих вимог кредиторів.