Постанова
Іменем України
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 713/1365/21
провадження № 61-3537св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Альфа-Банк",
третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Василівна,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2021 року в складі судді Пилип`юка І. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року в складі колегії суддів Лисака І. Н., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ "Альфа-Банк" про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на житловий будинок.
Позов мотивувала тим, що 14 травня 2008 року уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", договір кредиту № 31, за умовами якого отримала на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності 15 000 дол. США зі сплатою 13,50 % річних. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 15 травня 2008 року сторони уклали іпотечний договір №31, за умовами якого позивачка передала в іпотеку банку житловий будинок (літ. А) з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 17 900 дол. США. Зобов`язання позичальника за кредитним договором забезпечені також порукою.
Вказувала, що рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 вересня 2010 року задоволено позов банку до неї та до її чоловіка та стягнуто з них солідарно на користь АКБ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 268,12 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08 грудня 2009 року (день подачі позову) складає 121 900,67 грн. 14 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд видав виконавчий лист на виконання вказаного судового рішення, який перебуває на виконанні у приватного виконавця Кондрюка К. О.
У подальшому позивачка дізналася, що 22 квітня 2021 року приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Н. В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу (індексний номер: 57808502) про державну реєстрацію за АТ "Альфа-Банк" права власності на предмет іпотеки, а саме належний їй на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача її було протиправно позбавлено права власності на належне їй нерухоме майно. Незаконність дій відповідача та приватного нотаріуса на переконання позивачки полягає в тому, що банк не надсилав, а вона не отримувала письмову вимогу іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання із зазначенням, зокрема, суми боргу. Зазначала, що за змістом частини п`ятої статті 37 Закону України "Про іпотеку" при передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку необхідним є встановлення вартості предмета іпотеки на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Проте, їй не відомо, чи проводилася така оцінка. Вказувала також, що на спірні правовідносини поширюються вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки житловий будинок (предмет іпотеки) є її єдиним житлом.
ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким:
скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 57808502) від 22 квітня 2021 року;
скасувати запис № 41647688 від 22 квітня 2021 року про право власності АТ "Альфа-Банк" на житловий будинок АДРЕСА_1 ;
поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності позивачки на вказаний житловий будинок.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, позов задоволено частково:
скасовано рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Козлової Н. В. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про право власності: 41647688, від 22 квітня 2021 року про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за АТ "Альфа-Банк";
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час ініціювання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання АТ "Альфа-Банк" не дотримало вимог статей 35-37 Закону України "Про іпотеку", а державний реєстратор прийняла оспорюване рішення за відсутності документів, передбачених пунктом 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, передбаченої в статті 35 Закону України "Про іпотеку" письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору та доказів її отримання ОСОБА_1, а також передбаченої статтею 37 Закону України "Про іпотеку" оцінки іпотечного майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності станом на момент переходу права власності до банку та погодженої банком з ОСОБА_1 ціни набуття права власності на предмет іпотеки з урахуванням того, що реєстрація здійснена під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Суд зазначив, що рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №1400045044582 (надіслане 04 вересня 2019 року) та №1400045560848 (надіслане 05 вересня 2019 року) за адресою ОСОБА_1 є недопустимими та неналежними доказами отримання позивачкою вимоги банку, оскільки на них відсутні відмітки про їх вручення особисто ОСОБА_1 .
Вказав також, що копія висновку про вартість майна, складеного оцінювачем ОСОБА_2 та затвердженого директором ТОВ "Незалежна експертна компанія" Пронько О. С. 20.04.2021 року, не підтверджує вартість предмета іпотеки на момент звернення стягнення на нього в позасудовому порядку, оскільки оцінка предмету іпотеки проводилася без його огляду та ознайомлення з ним, тобто без виїзду на місце, що суперечить вимогам пунктів 50 та 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".
У задоволенні позовних вимог про скасування та поновлення записів про державну реєстрацію права власності місцевий суд відмовив у зв`язку з обранням позивачкою неефективних способів захисту в цій частині.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недотримання іпотекодержателем вимог статей 35, 37 Закону України "Про іпотеку", проте констатував, що місцевий суд безпідставно застосував положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який на момент прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора втратив чинність. Проте, оскільки застосування судом першої інстанції вказаного закону не вплинуло на правильність вирішення спору по суті, апеляційний суд уважав за можливе рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Аргументи учасників справи
У квітні 2022 року АТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просило їх скасувати в частині задоволення позовних вимог як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивувало тим, що:
суди безпідставно не взяли до уваги наявну в матеріалах справи копію висновку про вартість предмета іпотеки, який був чинним на момент прийняття оспорюваного рішення та позивачкою не оскаржувався;
суди не врахували, що банк дотримав положення статті 35 Закону України "Про іпотеку" та направив іпотекодавцеві вимогу про усунення порушень, яку вона отримала. Наявність на рекомендованому повідомленні підпису працівника служби поштового зв`язку замість підпису позивачки не свідчить про невручення їй вимоги, адже згідно Правил надання послуг поштового зв`язку одержувач поштового відправлення особисто розписується на повідомленні про вручення лише в тих випадках, коли на ньому є відмітка "вручити особисто" або "судова повістка". В інших випадках одержувач ставить свій підпис не на повідомленні про вручення, а в окремій книзі встановленого зразка. Крім того, зазначає, що позивачка не довела, що наявний на повідомленні про вручення поштового відправлення підпис належить працівникові служби поштового зв`язку, а не їй, у зв`язку з чим висновки судів у цій частині побудовані на припущеннях;
позивачка обрала неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки разом із пред`явленням вимоги про скасування рішення державного реєстратора мала просити суд про припинення права власності банку на спірний житловий будинок.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивувала тим, що проведена відповідачем оцінка предмету іпотеки здійснена з порушенням вимог закону без отримання достовірних даних щодо його вартості шляхом безпосереднього огляду об`єкта нерухомого майна. Наполягає на тому, що вимогу про усунення порушень основного зобов`язання не отримувала, в зворотньому повідомленні про вручення поштового відправлення, як і в будь-якій книзі встановленого зразка свій підпис не ставила. Вказує також, що нею обрано ефективний спосіб захисту порушеного права.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху для зазначення інших підстав поважності причин пропуску строку, оскільки відповідно до інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення зі штрих-кодом "5800215523084" вручено 25 лютого 2022 року, а не 09 березня 2022 року, як зазначав банк.
На виконання вимог указаної ухвали АТ "Альфа-Банк" подало заяву з обґрунтуванням причин пропуску строку на касаційне оскарження та відповідними доказами.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року поновлено АТ "Альфа-Банк" строк на касаційне оскарження рішення Вижницького районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2021 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року; відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі від 14 липня 2022 року Верховний Суд указав, що: "АТ "Альфа-Банк" посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та просить скасувати оскаржені судові рішення, оскільки суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року в справі № 21-1458а16, постановах Верховного Суду від 13 травня 2021 року в справі № 715/2669/19, від 22 лютого 2021 року в справі № 344/16105/19, від 10 листопада 2021 року в справі № 715/2670/19, від 08 вересня 2021 року в справі № 725/2195/20, від 20 травня 2020 року в справі № 653/4813/17, від 29 вересня 2020 року в справі № 757/13243/17, від 20 жовтня 2021 року в справі № 911/3001/20, від 01 грудня 2021 року в справі № 501/1346/18, від 29 вересня 2020 року в справі № 378/596/16-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц".
У серпні 2022 року матеріали цивільної справи № 713/1365/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 713/1365/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22).
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року касаційне провадження поновлено, а справу призначено до судового розгляду.
Аналіз змісту та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються в касаційному порядку в частині задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора. В частині відмови в задоволенні інших позовних вимог судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються, тому Верховним Судом не переглядаються.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належав житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .
14 травня 2008 року АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №31, за умовами якого банк надав позивачці кредит у розмірі 15 000 дол. США зі сплатою 13,50 % річних (з 23 жовтня 2008 року - 16% річних) на споживчі потреби з кінцевим терміном повернення заборгованості до 11 травня 2018 року включно.
15 травня 2008 року сторони уклали іпотечний договір №31, за умовами якого позивачка передала в іпотеку банку житловий будинок (із зазначенням матеріалів та складових), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого за згодою сторін становила 20 000 дол. США, що складало 101 000 грн в еквіваленті за курсом НБУ.
В пукнті 4.9 іпотечного договору сторони обумовили, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим та/або договором кредиту у встановлений іпотекодержателем строк вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Це застереження згідно Закону України "Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі цього іпотечного договору, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом.
Крім того, виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором кредиту №31 було забезпечено договором поруки №31, укладеним банком з чоловіком позивачки ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16 квітня 2010 року в справі №64/10 задоволено позов АКБСР "Укрсоцбанк" та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 121 900 грн.
14 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва на підставі вказаного рішення видав виконавчий лист №6-1441/2010, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К. О. 19 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Позивачка вказане рішення суду не виконала.
Згідно з повідомленням про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням від 23 серпня 2019 року АТ "Укрсоцбанк" вимагало від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сплатити борг, який утворився станом на 20 серпня 2019 року, в розмірі 33 731,18 дол. США та повідомило про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку".
Згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 1400045044582 воно направлене ОСОБА_1 на адресу: " АДРЕСА_1" та містить відмітку про вручення "09/09".
22 квітня 2021 року приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Н. В. провела державну реєстрацію права приватної власності АТ "Альфа-Банк" на предмет іпотеки.
Відповідно до висновку про вартість майна вартість спірного житлового будинку на момент прийняття оспорюваного рішення складала 645 300 грн. Використаний методичний підхід - порівняльний.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі - в редакції станом на час прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.