Постанова
Іменем України
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 569/21092/21
провадження № 61-12732св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О.,
Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "СЕНС БАНК",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О.,
Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (далі - АТ "СЕНС БАНК"), про визнання правочину недійсним і зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивований тим, що 01 серпня 2008 року між ОСОБА_1 і ВАТ "Сведбанк" укладено кредитний договір № 1703/0808/55-030, відповідно до умов якого він отримав кредит у розмірі 35 000,00 доларів США (що станом на день укладання кредитного договору за офіційним курсом Національного банку України було еквівалентно 169 400,00 грн) зі сплатою 12,50 % річних строком до 01 серпня 2018 року.
Право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося на користь різних банків.
Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами від 15 червня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" і ПАТ "Альфа-Банк", останнє набуло статусу нового кредитора за кредитним договором від 01 серпня 2008 року № 1703/0808/55-030.
Відповідно до Закону України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" він подав відповідачу заяву про проведення реструктуризації за кредитним договором.
Листом від 03 серпня 2021 року № 67819-34-б/б АТ "Альфа-Банк" повідомило про здійснення реструктуризації.
У результаті виконання умов реструктуризації банком прощено (анульовано) загальну суму кредитної заборгованості 1 511 594,85 грн за власним рішенням банку до закінчення строку позовної давності, у тому числі: основна сума боргу - 401 761,48 грн; відсотки - 185 792,54 грн; комісії/штрафи/пеня - 924 040,83 грн. Проведену відповідачем реструктуризацію позивач вважає необґрунтованою та такою, що суперечить положенням Закону № 1381-IX.
При здійсненні реструктуризації відповідач неправомірно нарахував прощені (анульовані) відсотки в розмірі 185 792,54 грн та комісії /штрафи/пеню в розмірі 924 040,83 грн.
Реструктуризація здійснена на таких умовах: сума заборгованості зі сплати кредиту - 395 056,94 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 129 164,42 грн, заборгованість за відсотками - 265 892,52 грн.
Реструктуризація зобов`язання за кредитним договором має відбуватися з урахуванням припиненням дії договору від 27 листопада 2014 року.
27 листопада 2014 року банк звертався до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 01 серпня 2008 року у розмірі 254 079,39 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 251 698,59 грн, заборгованість за відсотками - 1 744,44 грн, пеня - 636,36 грн.
Проведення реструктуризації у запропонованому відповідачем варіанті суперечить нормам законодавства, порушує його права, створює додаткове фінансове навантаження та штучно збільшує розмір існуючої заборгованості.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просив:
визнати недійсним односторонній правочин АТ "АльфаБанк" як поточного кредитора, яким проведено реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором від 01 серпня 2008 року № 1703/0808/55-030, укладеним із ОСОБА_1 ;
зобов`язати АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "СЕНС БАНК", провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 01 серпня 2008 року № 1703/0808/55-030.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано АТ "Альфа-Банк" провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 01 серпня 2008 року № 1703/0808/55-030. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
унаслідок проведення реструктуризації на підставі пункту 7 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування" відбувається зміна зобов`язань позичальника за договором про споживчий кредит, а отже, така реструктуризація є правочином у розумінні статті 202 ЦК України. При цьому, такий правочин є двостороннім договором, оскільки реструктуризація здійснюється кредитором на вимогу позичальника відповідно до підпункту 3 пункту 7 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування";
розмір грошових зобов`язань позивача перед відповідачем визначено вимогою про дострокове повернення кредиту № 102213-102 б/б, оскільки відповідачем відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та пункту 9.1. кредитного договору змінено строк виконання основного зобов`язання. Тобто відповідач у повній мірі скористався своїм правом визнання терміну повернення кредиту таким, що настав, правом вимагати дострокового повернення всієї суми отриманого кредиту, нарахованих процентів та інших нарахованих за договором платежів. Таким чином, після закінчення тридцятиденного строку повернення кредиту, визначеного вимогою від 11 листопада 2014 року вих. № 102213-102 б/б, банк втратив право нараховувати проценти і штрафні санкції, передбачені кредитним договором. Отже, обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, необхідно здійснювати виходячи з розміру грошових зобов`язань позивача за кредитним договором, який визначений вимогою про дострокове повернення кредиту № 102213-102 б/б, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для нарахування процентів та неустойки, які передбачені умовами кредитного договору, після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту та до дня проведення реструктуризації;
посилання представника відповідача на зазначений підпункт пункту 7 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування", як одну з підстав відновлення грошових зобов`язань позивача та нарахування процентів і неустойки за весь період до дня проведення реструктуризації, не заслуговують на увагу, оскільки після проведення реструктуризації незмінними залишаються умови договору, не передбачені п.7 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування". При цьому, реструктуризацію зобов`язань позивача за кредитом суд не розцінює як розстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, так як унаслідок проведення реструктуризації відновлюється обов`язок позивача як позичальника сплачувати проценти за користування кредитними коштами, неустойку (у разі прострочення виконання грошових зобов`язань) та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит;
ураховуючи, що відповідач при здійсненні обчислень, необхідних для проведення реструктуризації, неправомірно нарахував відсотки за користування кредитом за період після спливу строку кредитування до дня проведення реструктуризації, суд вважає ефективним обраний позивачем спосіб захисту його прав як споживача шляхом зобов`язання відповідача провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № 1703/0808/55-030 від 01 серпня 2008 року, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника АТ "Альфа-Банк" адвоката Ременюк Т. О. задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" про зобов`язання АТ "Альфа-Банк" провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 01 серпня 2008 року
№ 1703/0808/55-030 відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" судовий збір у розмірі 1 362,00 грн за подачу апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами існує спір щодо порядку нарахування відсотків, комісії, штрафів та пені, а не відмови провести реструктуризацію, тому відсутні підстави для задоволення позову, оскільки відповідач виконав свій обов`язок щодо проведення реструктуризації зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 01 серпня 2008 року № 1703/0808/55-030 і зазначений договір є чинним.
Аргументи учасників
У грудні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що:
проведена банком реструктуризація є очевидно необґрунтованою, оскільки вона суперечить положенням Закону № 1381-ІХ;
11 листопада 2014 року АТ "Альфа-Банк" надіслало ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту № 102213-102 б/б, у якій представник банк наполягав на поверненні кредиту, нарахованих відсотків і санкцій у розмірі 19 616,27 доларів США, що на той момент було еквівалентно 254 079,39 грн. Означена вимога не була виконана, що зумовило звернення банку до суду з позовом від 27 листопада 2014 року про стягнення заборгованості за кредитом станом на 29 жовтня 2014 року у розмірі 19 616,27 доларів США, з яких: 19 432,46 доларів США - заборгованість за кредитом, 134,68 доларів США - заборгованість за відсотками, 49,13 доларів США - пеня;
оскільки банк ініціював дострокове стягнення кредиту, то нарахування відсотків і неустойки після закінчення тридцятиденного строку повернення кредиту, визначеного вимогою від 11 листопада 2014 року № 102213-102, є неправомірним;
відповідно до повідомлення про проведення реструктуризації ОСОБА_1 прощено (анульовано) заборгованість у розмірі 1 511 594,85 грн за власним рішенням банку до закінчення позовної давності, з яких: основна суму боргу - 401 761,48 грн, відсотки - 185 792,54 грн, комісія/штрафи/пеня - 924 040,83 грн. При цьому реструктуризація здійснена на таких умовах: сума заборгованості зі сплати кредиту за кредитним договором становить 395 056,94 грн, із яких: реструктуризована сума заборгованості за тілом кредиту - 129 164,42 грн, реструктуризована сума заборгованості за відсотками - 265 892,52 грн;
відновлення порушених прав шляхом зобов`язання провести реструктуризацію зобов`язання відповідно до підпункту 4 пункту 7 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 274/6004/21).
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із відмовою апеляційного суду у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити реструктуризацію заборгованості за кредитним договором, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України постанова апеляційного суду в іншій частині вимог касаційному перегляду не підлягає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відзив АТ "СЕНС БАНК" на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 рокуповернуто.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 07 вересня 2022 року у справі № 274/6004/21, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 01 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1703/0808/55-030, згідно з умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 35 000,00 доларів США (станом на день укладання кредитного договору за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 169 400,00 грн) та зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних строком до 01 серпня 2018 року.
Повернення кредиту забезпечене договором іпотеки № 1703/0808/55-030-Z-1, укладеним між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1, предметом іпотеки за яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" (правонаступник ВАТ "Сведбанк") та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.
15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк", укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до умов зазначених договорів відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором від 01 серпня 2008 року
№ 1703/0808/55-030, укладеним між ВАТ "Сведбанк" і ОСОБА_1 . На момент подання позову усі права кредитора за кредитним договором від 01 серпня 2008 року № 1703/0808/55-030 належали ПАТ "Альфа-Банк", яке перейменоване на АТ "СЕНС БАНК".
11 листопада 2014 року ПАТ "Альфа-Банк" надіслало позивачу вимогу про дострокове повернення кредиту № 102213-102 б/б, у якій відповідач вимагав повернути кредит, нараховані проценти за користування кредитом і штрафні санкції у розмірі 19 616,27 доларів США, що за офіційним курсом становило 254 079,39 грн, протягом 30-ти днів з дня отримання вимоги.