Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 192/628/21
провадження № 61-462св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року у складі судді Стрельникова О. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовну заяву обґрунтував тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О. від 05 січня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 із примусового виконання виконавчого напису № 5666, вчиненого 04 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю., та постановою приватного виконавця від 05 січня 2021 року звернено стягнення на його заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Зі змісту цієї постанови він дізнався про наявність виконавчого напису, яким з нього на користь ТОВ "Вердикт Капітал" стягнено заборгованість у розмірі 22 960,00 грн.
Посилаючись на те, що жодних договірних відносин ні з ТОВ "Вердикт Капітал", ні з іншими фінансовими установами у нього немає, зазначених сум він не отримував і не прагнув отримувати, більше того, у нього взагалі відсутні кредити у будь-яких банках чи інших фінансових установах, а також враховуючи, що станом на 04 грудня 2020 року - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса, чинне законодавство не передбачало можливість вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, оскільки ця заборгованість завжди є спірною, а також пропуск позовної давності, позивач просив визнати відповідний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права і будь-яких процесуальних порушень з боку місцевого суду не встановлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У січні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мулько А. В., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17; у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 278/2416/21; у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, щодо обов`язку суду перевірити доводи боржника, встановити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, на думку заявника, судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, а апеляційним судом розглянуто справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, незважаючи на те, що у справі заявлена позовна вимоганемайнового характеру(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не врахували, що станом на 04 грудня 2020 року (дата вчинення спірного виконавчого напису) чинне законодавство не передбачало можливість вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних правовідносин, оскільки ця заборгованість завжди є спірною;
- проігнорували те, що із моменту вчинення наданого нотаріусу кредитного договору минуло більше трьох років;
- не звернули увагу на те, що відповідач не направляв позивачу (боржнику) письмову вимогу про усунення порушень, чим було позбавлено позивача можливості надати свої заперечення з приводу визначеної заборгованості.
У лютому 2023 року ТОВ "Вердикт Капітал" із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, заявник просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 09 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 рокупередано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано матеріали справи № 192/628/21 із Солонянського районного суду Дніпропетровської області; встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2023 року матеріали справи № 192/628/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року справу № 192/628/21 призначено до судового розгляду колегією суддів у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 (боржника) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Зміст вказаної постанови свідчить про те, що вона винесена при виконанні виконавчого напису № 5666, виданого 04 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1, на користь ТОВ "Вердикт Капітал" боргу у розмірі 22 960,00 грн. Стягувачем за виконавчим провадженням є ТОВ "Вердикт Капітал".
Звертаючись до суду із позовом про визнання цього виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач вказував на відсутність договірних відносин як з відповідачем, так і з іншими банківськими установами, а також на те, що зазначених сум він не отримував і не прагнув отримувати, більше того, у нього взагалі відсутні кредити у будь-яких банках чи інших фінансових установах.