ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/659/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
ДПС в особі ВП ГУ ДПС у Запорізькій області - Скитиби Н.І.,
ліквідатора ТОВ "Зеленодольський хлібопродукт" - Бистрова Д.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.04.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023
у справі № 908/659/22
за заявою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленодольський хлібопродукт"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2022 відкрито провадження у справі № 908/659/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленодольський хлібопродукт" (далі - ТОВ "Зеленодольський хлібопродукт", боржник).
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі №908/659/22 здійснено 30.05.2022.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 08.08.2022 ТОВ "Зеленодольський хлібопродукт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
02.03.2023 Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, Управління) звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою з грошовими вимогами до боржника, в якій просило:
- визнати грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Зеленодольський хлібопродукт" у розмірі 8 471 528,23 грн, з яких, 6507168,00 грн - зобов`язання; 1 658 922,00 грн - штрафні санкції та 305 438,23 грн - пеня, та включити їх до реєстру вимог кредиторів;
- окремо визнати грошові вимоги по сплаті судового збору у розмірі 5 368,00 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Заява мотивована наявністю у боржника обов`язку зі сплати податкової заборгованості, що з`явилася у товариства на підставі податкового повідомлення-рішення, ухваленого податковим органом за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки боржника.
Податковий борг виник на підставі проведення посадовими особами контролюючого органу позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Зеленодольський хлібопродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 25.11.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 25.11.2022, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 25.11.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 25.11.2022.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Заява ГУ ДПС у Запорізькій області із грошовими вимогами до банкрута у загальному розмірі 8 476 896,23 грн, які складаються з: основного зобов`язання 6507 168,00 грн, штрафних санкцій - 1 658 922,00 грн, пені - 305438,23 грн, сплаченого судового збору за подання заяви - 5 368,00 грн, обґрунтована наступним.
На підставі п.п. 78.1.7 п.78.1 ст.20 Податкового Кодексу України, згідно з наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.11.2022 № 1170-п проведена позапланова виїзна документальна перевірка боржника з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 25.11.2022.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області винесено акт №2765/08-01-07-06/4141120617 від 06.12.2022, яким закріплено встановлені перевіркою порушення ТОВ "Зеленодольський хлібопродукт".
На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом винесено податкове-повідомлення-рішення № 15131/13-01-07-04 від 27.12.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 5111623,75 грн, з яких грошове зобов`язання - 4 089 299,00 грн, штрафні санкції - 1022 324,75 грн; податкове повідомлення-рішення №15133/13-01-07-04 від 27.12.2022, яким нараховано штрафні санкції за платежем податок на прибуток в розмірі 340,00 грн.; податкове-повідомлення-рішення № 15136/13-01-07-04 від 27.12.2022, яким нараховано штраф за платежем податок на додану вартість в розмірі 30 600,00 грн; податкове-повідомлення-рішення № 15129/13-01-07-04 від 27.12.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 3 022 226,25 грн, з яких 2 417 869,00 грн - грошове зобов`язання та 604467,25 грн - штрафні санкції; податкове-повідомлення-рішення № 15137/13-01-07-04 від 27.12.2022, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.
Відповідно до п. 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України податковим органом нараховано боржнику пеню в розмірі 305 438,23 грн.
Заявник в обґрунтування вимог зазначає, що податкова перевірка, результати якої стали підставою для заявлення кредиторських вимог, проводилась за період з 01.01.2019 по 25.11.2022, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим донараховані податкові зобов`язання, також нараховані за відповідні періоди.
З посиланням на п. 37.3.1 п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України вказує, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є ліквідація юридичної особи, а не визнання боржника банкрутом.
Ліквідатор в своїх заперечення посилається на частину першу статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), якою визначено, що з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №904/2166/20.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.04.2023 заяву ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення.
Місцевий суд відхилив вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі частини першої статті 59 КУзПБ, визнавши необґрунтованим нарахування податкових зобов`язань за період після 08.08.2022 - ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 908/659/22.
Грошові вимоги в частині визнання грошових вимог по сплаті судового збору в розмірі 5 368,00 грн, що сплачений за подання заяви, яка розглядається, судом також відхилено, враховуючи відхилення кредиторських вимог.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.04.2023 у справі №908/659/22 залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Ухвалюючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області 27.12.2022, грошове зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів за цими повідомленнями настає не раніше наступного дня, що настає за днем їх отримання, тобто не раніше 27.12.2022, в той час як постанова про визнання боржника банкрутом у даній справі прийнята місцевим господарським судом 08.08.2022, у зв`язку з чим погодився з місцевим господарським судом про відмову у задоволенні грошових вимог на підставі положень частини першої статті 59 КУзПБ.
При цьому зазначив, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги можуть заявляти виключно поточні кредитори із поточними вимогами, на які не поширюються обмеження, встановлені частиною першою статті 59 КУзПБ.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.04.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 скасувати; ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Управління у розмірі 8 471 528,23 грн, з яких 6 507 168,00 грн. - зобов`язання; 1 658 922, 00 грн. - штрафні санкції та 305 438,23 грн. - пеня, та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
З посиланням на пункт З частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, а саме:
- від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 щодо застосування норми статті 1 та частини першої статті 45 КУзПБ, які пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника;
- від 21.07.2021 у справі №910/1469/20 щодо відсутності заборони на проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом, права контролюючого органу визначити суми податкових зобов`язань платника податків після визнання його банкрутом, а також заявити свої вимоги до боржника на суми коштів (у разі виявлення порушень за результатами перевірки боржника);
- від 02.06.2022 № 922/3062/20 щодо розгляду та визнання грошових вимог контролюючого (податкового) органу в процедурах банкрутства з урахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №922/1775/19, від 02.11.2021 у справі №917/399/15, від 01.06.2022 у справі №927/104/21 та інших).
Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що податкова перевірка, результати якої стали підставою для заявлення кредиторських вимог, проводилась за період до порушення провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим донараховані податкові зобов`язання також нараховані за відповідні періоди, а тому не є такими, що додатково виникли у розумінні статті 59 КУзПБ.
В додаткових пояснення до касаційної скаргу Управління просить суд врахувати правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2023 у справі №908/1954/21.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Ліквідатор ТОВ "Зеленодольський хлібпродукт" подав відзив, в якому просить касаційну скаргу Управління залишити без задоволення, оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін.
Вважає, що вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області є неправомірними відповідно до положень частини першої статті 59 КУзПБ, оскільки виникли на підставі податкового повідомлення-рішення, прийнятого після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а тому не визнаються ліквідатором.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання обґрунтованості грошових вимог податкового органу до боржника за податковими повідомленням-рішенням, заявленими у процедурі ліквідації.
Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до частин першої, третьої статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно частини шостої статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).
За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).
Згідно зі статтею 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ).
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).
Норми статті 1 та частини першої статті 45 КУзПБ пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.
Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні) у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.
Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".