1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/19668/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

представників учасників справи:

позивача - Київського національного університету імені Тараса Шевченка - Гур`єв А.А., адвокат (довіреність від 24.10.2022 №01/883-26),

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерактивні системи навчання" - Стретович І.С., адвокат (ордер від 09.08.2023 №1066949),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка

на рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2022 (суддя Спичак О.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 (головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)

у справі № 910/19668/21

за позовом Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - Університет, позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерактивні системи навчання" (далі - ТОВ "Інтерактивні системи", відповідач),

про визнання договорів недійсними.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відпустці розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого визначено колегію суддів у складі: Булгакова І.В. - головуюча, Колос І.Б. та Малашенкова Т.М.

Короткий зміст позовних вимог

Університет у листопаді 2021 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Інтерактивні системи навчання" (далі - відповідач) про визнання договорів недійсними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що Договори від 07.05.2020 №ПР394 і від 08.05.2020 №ПР397 про надання послуг та Договір від 20.08.2020 №К78 про публічні закупівлі укладені з порушенням норм законодавства України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання їх недійсними. Зокрема, Університет зазначав про невідповідність змісту правочинів вимогам законодавства, про фіктивність укладених договорів та відсутності виконання зобов`язань за оспорюваними договорами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023, у справі № 910/19668/21 у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності ознак фіктивності Договору від 07.05.2020 №ПР394, від 08.05.2020 Договору №ПР397 та від 20.08.2020 Договору №К78. Водночас суди дійшли висновку, що фактично позивач просить суд визнати недійсними оспорювані договори у зв`язку з їх неналежним виконанням. Разом з тим невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання його недійсним

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Університет, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу передати на повторний розгляд до суду першої інстанції. Судові витрати Університет просить покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 2, 4 та 10 Закону України "Про Національну програму інформатизації", пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 1352 "Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації", пунктів 3 та 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 № 869 "Про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів" у подібних правовідносинах.

За доводами Університету враховуючи зміст частини п`ятої статті 2 Закону України "Про Національну програму інформатизації", оскільки він є розпорядником бюджетних коштів, фінансується та утримується з державного бюджету, проєкт "Цифровий університет. Університет у смартфоні", в рамках якого були укладені спірні договори, повинен був виконуватись як складова частина Національної програми інформатизації. Виходячи з наведеного на думку Університету частина п`ята статті 2 Закону України "Про Національну програму інформатизації" повинна застосовуватись у взаємозв`язку із статтею 4 та частиною третьою статті 10 цього Закону до розпорядників бюджетних коштів, адже вони фінансуються та утримуються за рахунок державного бюджету.

Водночас на переконання позивача у взаємозв`язку із статтею 2 і 10 Закону України "Про Національну програму інформатизації" до спірних правовідносин повинен застосовуватись і пункт 13 постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 №1352 "Про затвердження положення про формування та виконання Національної програми інформатизації". При цьому пункти 3 та 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 №869 "Про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів" повинні застосовуватись до спірних правовідносин у взаємозв`язку із положеннями Закону України "Про Національну програму інформатизації" та постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 №1352.

Доводи інших учасників справи

Від ТОВ "Інтерактивні системи" надійшов відзив на касаційну скаргу Університету з обґрунтуванням необхідності відмови у задоволенні касаційної скарги та проханням залишити рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 без змін. При цьому відповідач наголошує на правильності доводів судів попередніх інстанції та відсутності підстав для їх скасування.

Також ТОВ "Інтерактивні системи" повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 25 000,00 грн. Всі підтверджуючі розрахункові документи будуть надані на наступні судові засідання.

Також від Університету 11.09.2023 надійшли письмові пояснення щодо джерел фінансування за оспорюваними договорами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Між Університетом (замовник) та ТОВ "Інтерактивні системи навчання" (виконавець) 07.05.2020 укладено Договір №ПР394, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги за кодом CPV за ДК 021:2015-72230000-6 з розробки програмного забезпечення на замовлення (розроблення програмного забезпечення "Кабінет викладача" та доопрацювання освітньої платформи "Синергія" в рамках проєкту "Смарт-Університет"), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги на умовах, викладених у договорі (далі - Договір №ПР394).

Відповідно до розділу 1 Договору №ПР394 надання послуг здійснюється відповідно до Технічного завдання, що наведено у Додатку №2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною, та інших вимог замовника.

У розділі 2 Договору №ПР394 зазначено, що виконавець зобов`язаний надати послуги, якість яких повинна відповідати обхідним змістовним, технічним, якісним та кількісним характеристикам, які відповідають Технічному завданню; у разі надання послуг неналежної якості або виявлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень при наданні послуг, виконавець зобов`язується за свій рахунок усунути недоліки або повторно надати послуги належної якості.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №ПР394 ціна договору становить 48 900,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1 Договору №ПР394 оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі, не пізніше 30 банківських днів після підписання акта приймання-передачі послуг.

Відповідно до пункту 5.3 Договору №ПР394 приймання наданих послуг здійснюється замовником за актом приймання-передачі послуг. Акт та звіт про надані послуги виконавець зобов`язаний надати не пізніше 3-х робочих днів з моменту надання послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів повинен підписати акт та повернути виконавцю один примірник акта або направити виконавцю письмову мотивовану відмову від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків та строків їх усунення.

Судами встановлено, що за актом приймання-передачі наданих послуг від 20.05.2020 до Договору №ПР394, відповідач надав, а позивач прийняв наступні послуги - розробка пакету програмного забезпечення "Кабінет викладача" освітньої платформи Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках проекту "Смарт-Університет" для наповнення платформи "Синергія" - на суму 48 900,00 грн.

Також судами досліджено, що вказаний акт підписаний представником позивача (директором), відповідача та скріплений відбитками печаток Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерактивні системи навчання".

За Договором №ПР394 Університетом 22.05.2020 здійснено оплату у повному обсязі на суму 48 900,00 грн.

Також, 08.05.2020 між Університетом (замовник) та ТОВ "Інтерактивні системи навчання" (виконавець) укладено Договір №ПР397, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги за ДК 021:2015-72210000-2 - послуги з розробки пакетів програмного забезпечення - пакету програмного забезпечення "Кабінет студента" освітньої платформи Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках проекту "Смарт-Університет" для наповнення платформи "Синергія", а замовник прийняті і оплатити такі послуги на умовах, викладених у договорі (далі - Договір №ПР397).

Відповідно до розділу 1 Договору №ПР397 надання послуг здійснюється відповідно до Технічного завдання, що наведено у Додатку №2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною, та інших вимог замовника.

У розділі 2 Договору №ПР397 зазначено, що виконавець зобов`язаний надати послуги, якість яких повинна відповідати обхідним змістовним, технічним, якісним та кількісним характеристикам, які відповідають Технічному завданню; у разі надання послуг неналежної якості або виявлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень при наданні послуг, виконавець зобов`язується за свій рахунок усунути недоліки або повторно надати послуги належної якості.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №ПР397 ціна договору становить 49 200,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1 Договору №ПР397 оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі, не пізніше 30 банківських днів після підписання акта приймання-передачі послуг.

Відповідно до пункту 5.3 Договору №ПР397 приймання наданих послуг здійснюється замовником за актом приймання-передачі послуг. Акт та звіт про надані послуги виконавець зобов`язаний надати не пізніше 3-х робочих днів з моменту надання послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів повинен підписати акт та повернути виконавцю один примірник акта або направити виконавцю письмову мотивовану відмову від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків та строків їх усунення.

Судами встановлено, що за актом приймання-передачі наданих послуг від 20.05.2020 до Договору №ПР397, відповідач надав, а позивач прийняв наступні послуги - розробка пакету програмного забезпечення "Кабінет студента" освітньої платформи Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках проекту "Смарт-Університет" для наповнення платформи "Синергія" - на суму 49 200,00 грн.

Вказаний акт підписаний представником позивача (директором), відповідача та скріплений відбитками печаток Університету та ТОВ "Інтерактивні системи навчання".

За Договором №ПР397 Університетом 22.05.2020 здійснено оплату у повному обсязі на суму 49 200,00 грн.

Між Університетом (замовник) та ТОВ "Інтерактивні системи навчання" (виконавець) 20.08.2020 укладено Договір №К78 про публічні закупівлі, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується у 2020 році надати замовнику послуги ДК 021:2015 CPV 72260000 - послуги, пов`язані з програмним забезпеченням (послуги щодо поставки та розширення функціоналу комп`ютерної програми з інформаційно-технологічного забезпечення процесі, які використовуються для організації, упорядкування та соціалізації навчального процесу і контролю за навчанням у рамках проєкту "Цифровий університет. Університет у смартфоні"), зазначені у технічному завданні, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (далі - Договір №К78).

Відповідно до пункту 2.1 Договору №К78 виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам технічного завдання.

Згідно з пунктом 3.1 Договору №К78 ціна договору становить 1 178 000,00 грн.

Відповідно допункту 3.2 Договору №К78 розрахунок здійснюється замовником протягом 10-ти банківських днів після надання послуг.

Строк надання послуг: протягом 15 календарних днів з дати підписання договору, але в будь-якому випадку до 05.09.2020 (в редакції Додаткової угоди №1 від 27.08.2020).

Відповідач у відзиві на позовну заяву пояснив, що на виконання умов Договору №К78 між сторонами було складено акт приймання-передачі на суму 510 000,00 грн та акт приймання-передачі на суму 668 000,00 грн.

Вказані обставини не заперечувались позивачем під час розгляду справи.

Крім того, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копію Висновку експерта за результатами проведення дослідження, пов`язаного з комп`ютерними програмами і компіляціями даних, від 16.12.2021 №38607/21-53, складеного КНДІСЕ, в якому зазначено, що програмний комплекс, виконаний відповідачем відповідно до умов Договору №К78, є працездатним, повністю відповідає технічному завданню та є об`єктом інтелектуальної власності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Касаційне провадження у даній справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 2, 4 та 10 Закону України "Про Національну програму інформатизації", пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 1352 "Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації", пунктів 3 та 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 № 869 "Про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів" у їх взаємозв`язку між собою та поширення дії цих норм права на установи, організації що утримуються за рахунок бюджетних коштів.

Слід зазначити, що висновки Верховного Суду стосовно питання застосування норм матеріального права, які означені скаржником у касаційній скарзі, у подібних правовідносинах відсутні.

Отже, з огляду на відсутність таких висновків, необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Попередні судові інстанції, з`ясувавши недоведеність позивачем наявності обставин, які свідчили б про існування відповідних підстав для визнання оскаржуваних договорів недійсним, дійшли висновку про відмову в задоволенні позову. Зокрема суди на підставі досліджених матеріалів справи дійшли висновку, що фактично позивач просить суд визнати недійсними оспорювані договори у зв`язку з їх неналежним виконанням. Разом з тим невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання його недійсним.

Водночас відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.


................
Перейти до повного тексту