ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/1856/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Любіна Романа Григоровича
на ухвалу Господарського суду Харківської області
у складі: судді Ємельянової О.О.
від 11.05.2023
та постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.
від 20.06.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ"
до Фізичної особи - підприємця Любіна Романа Григоровича
про стягнення 2 745 549,21 грн,-
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви
1. У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Любіна Романа Григоровича (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості з повернення передоплати у розмірі 565 062,19 грн, штрафу 1 564 215,40 грн та штрафних санкцій (24 % та індекс інфляції) 616 261,62 грн.
2. Разом із позовною заявою Позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просить суд, постановити ухвалу про накладення арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, яке належать Відповідачу.
3. В обґрунтування наданої до суду заяви про забезпечення позову Позивач зазначає, що 02.01.2020 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки № 020120/6 (далі - Договір).
4. На виконання умов Договору між Позивачем та Відповідачем були підписані специфікації, а саме: № 1 від 22.07.2021 року на загальну суму 1 840 373,72 грн, №2 від 22.07.2021 року на загальну суму 2 940 344,78 грн, № 3 від 13.08.2021 року на загальну суму 1 602 400,32 грн. Факт здійснення Позивачем оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № 1802 від 23.07.2021 року на суму 1 840 373,72 грн, № 1816 від 23.07.2021 року на суму 2 940 344,78 грн, № 3869 від 25.08.2021 року на суму 1 300 000,00 грн.
5. Також зазначає, що на виконання умов Договору Відповідачем зобов`язання щодо поставки товару, було виконано частково, а саме за специфікацією № 1 виконано на суму 1 829 438,58 грн, за специфікацією № 2 виконано на суму 2 903 391,77 грн, за специфікацією № 3 на суму 782 827,56 грн. Враховуючи вищевикладене, у Відповідача наявна заборгованість перед Позивачем з повернення передоплати у розмірі 565 062,19 грн, штрафу 1 564 215,40 грн та штрафних санкцій (24 % та індекс інфляції) 616 261,62 грн.
6. Крім того, Позивач зазначає, що неодноразово направляв на електронну адресу Відповідача вимоги про повернення грошових коштів, але у відповідь отримував лише однотипні відписки. Тому, на думку Позивача, є обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать Відповідачу може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
7. В підтвердження викладених вище обставин, Позивач посилається на те, що частина рухомого майна, яке належить Відповідачу, та яке останнім використовується у своїй підприємницькій діяльності, перебуває у заставі, яка на думку Позивача, носить удаваний характер.
8. В обґрунтування підстав для забезпечення позову, Позивач зазначає, що 16 листопада 2022 року між Відповідачем і громадянином ОСОБА_1 у якості забезпечення повернення Відповідачем грошової позики у сумі 2 500 000,00 грн, було укладено договір застави транспортних засобів (у кількості 19 одиниць), які належать Відповідачу та які він використовує у своїй підприємницькій діяльності. За умови застави, відчуження заставного майна може здійснюватися виключно за погодженням з обтяжувачем. Також зазначає. що згідно інформації, що міститься у витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, мінімум п`ять транспортних засобів з переліку, що міститься у зазначеному витязі, придбані Відповідачем у 2021 році. Саме в цей період Відповідач не виконав свої грошові зобов`язання перед Позивачем, і можливо, придбав зазначені транспортні засоби за кошти Позивача. Вартість п`яти транспортних засобів, придбаних у цей період, орієнтовно складає 6 000 000,00 грн. Також Позивач зазначає, що оціночна вартість переданих у заставу транспортних засобів (19 одиниць) більша ніж сума самої позики, що на думку останнього прямо свідчить про удаваність даного правочину.
9. За твердженнями Позивача, Відповідач та ОСОБА_1 є пов`язаними особами, оскільки батько Відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є засновниками та кінцевими бенефіціарами ТОВ "Люкас Лубрикантс". У свою чергу Відповідач та його батько ОСОБА_2 являється засновниками та кінцевими бенефіціарами ТОВ "Завод авто хімії та технічних олив Гром -Екс". Також, маючи боргові зобов`язання перед АТ "ПроКредит Банк" у загальній сумі 60 000 000,00 грн Відповідачем укладено договір застави рухомого майна № 418415-Д31 від 30.04.2021 року, а також договір застави рухомого майна № 418414-Д31 від 26.06.2020 року, відповідно до яких Відповідач передав у заставу АТ "ПроКредит Банк" рухоме майно, яке носить виробничий характер та використовується Відповідачем у своїй підприємницькій діяльності.
10. На думку Позивача, сукупність вищевикладених фактів, а також факт ухилення Відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань, може суттєво утруднити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог. Тому, оскільки наявна безспірна заборгованість Відповідача перед Позивачем за оплачений, але не поставлений товар, Позивач просить застосувати до Відповідача захід забезпечення позову, який полягає у накладенні арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, яке належить Відповідачу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
11. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2023, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №922/1856/23 заяву Позивача про забезпечення позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, яке належить Відповідачу, в межах суми позову - 2 745 549,21 грн.
12. Судові рішення мотивовані тим, що наведені Позивачем обґрунтування необхідності вжиття запропонованих заходів забезпечення позову, на підставі встановлених судами обставин щодо перебування частини майна Відповідача в заставі, свідчить про достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Здійснивши оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, та беручи до уваги, що обраний Позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки грошові кошти фактично залишаться у володінні боржника (власника), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ними на час розгляду справи у суді, при цьому заходи забезпечення позову жодним чином не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність Відповідача, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обраний захід забезпечення позову спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав Позивача і зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
13. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить відступити від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.05.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №922/1856/23 та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.
14. В обґрунтування підстав касаційного оскарження Скаржник посилається на абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину четверту статті 137 ГПК України і порушили принцип співмірності обраного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Розмір заявлених Позивачем позовних вимог складає 2 745 549,21 грн. В порядку забезпечення цього позову суд наклав арешт на всі без виключення банківські рахунки та на все без виключення рухоме і нерухоме майно Відповідача вартість якого значно перевищує ціну позову, а застереження суду щодо накладення арешту в межах ціни позову залишається формальним і декларативним, адже чинні нормативно-правові акти не зобов`язують приватного чи державного виконавця під час виконання ухвали про забезпечення позову здійснювати пошук належних Відповідачу банківських рахунків, визначати кількість коштів на них, здійснювати розшук конкретного належного Відповідачу рухомого та нерухомого майна, визначати його ринкову вартість на момент накладення арешту. В підсумку, це призвело до арешту всіх грошових коштів на всіх без виключення банківських рахунках Відповідача (незалежно від кількості коштів на них). Так само це призвело до арешту кожного об`єкту рухомого і нерухомого майна Відповідача незалежно від того, що їх вартість значно перевищує межі розміру позовних вимог.
15. Також, Скаржник зазначає, що заява не містить жодних обґрунтувань, чому Позивач вважає недостатнім арешт банківських рахунків Відповідача і в чому полягає необхідність додаткового накладення арешту ще й на все рухоме і нерухоме майно Відповідача. Суди попередніх інстанцій на зазначене уваги не звернули, в результаті чого порушили вимоги частини четвертої статті 137 ГПК України і принцип співмірності, задовольнили заяву про забезпечення позову та наклали арешт на кошти і рухоме і нерухоме майно Відповідача, вартість якого перевищує ціну позову.
16. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 136. Підстави для забезпечення позову
1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених
Стаття 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову
… 2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Стаття 137. Заходи забезпечення позову
1. Позов забезпечується, зокрема,:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення
1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
3. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Стаття 282. Постанова суду апеляційної інстанції
1. Постанова суду апеляційної інстанції складається з: 1) вступної частини; 2) описової частини; 3) мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; 4) резолютивної частини. …
Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
18. Верховний Суд перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
19. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
20. Суд виходить з того, що предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 2 745 549,21 грн.
21. Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.