ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002355
адміністративне провадження № К/990/12362/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.002355
за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків ДПС про зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Кушнерика М.П.
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні) по день постановлення судового рішення у справі № 813/1937/17 - 13.11.2017 в розмірі 303505,5 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року позов задоволено частково: зобов`язано Офіс ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки при звільненні (компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні) по день фактичного розрахунку. В іншій частині позову відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу Офісу ДФС задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року змінено шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини в такій редакції: "Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 02 березня 2016 року по 13 листопада 2017 року включно". У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4. 26 березня 2021 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 1.380.2019.002355.
5. 22 грудня 2021 року за наслідками розгляду клопотання Офісу ДФС ухвалою Львівського окружного адміністративного суду замінено боржника у виконавчому листі з Офісу ДФС на його правонаступника Офіс великих платників Державної податкової служби України.
6. 23 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні з Офісу великих платників податків ДПС на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.
7. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.
8. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що суть спору та зобов`язання, яке виникає із рішення суду по цій справі, не стосуються публічно-владних функцій відповідача, і на момент вирішення судом питання про заміну боржника до реєстру не внесений запис про припинення Офісу великих платників податків ДПС, відповідно відсутні підстави для його заміни на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року; заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено: замінено боржника у виконавчому листі № 1.380.2019.002355, виданому Львівським окружним адміністративним судом 26 березня 2021 року з Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, будинок, 3; код ЄДРПОУ 44082145).
10. Замінюючи відповідача правонаступником, суд апеляційної інстанції керувався положеннями статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України і виходив з приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" щодо ліквідації Офісу великих платників податків ДПС та створення на його базі нових управлінь, зокрема, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
11. Також із посиланням на приписи Положення про Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, суд апеляційної інстанції указав, що зазначене управління розпочало виконання функцій і повноважень Офісу великих платників податків ДПС, який припиняється, що свідчить про те, що воно є правонаступником останнього у відповідних сферах діяльності.
12. Відповідно до наказу ДПС від 24 грудня 2020 року №755 з 01 січня 2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови № 893.
13. За таких обставин і міркувань суд апеляційної інстанції виснував, що з 01.01.2021 Офіс ДПС втратив повноваження державного органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, тому відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному контролюючому органу у зазначеній сфері, яким є Центральне міжрегіональне управління. Отже, з цього моменту відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні.
15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суть спору та зобов`язання, яке виникає з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, не стосується публічно-владних функцій і на момент вирішення судами питання про заміну боржника до Реєстру не був унесений запис про припинення Офісу великих платників податків ДФС, а отже, висновок суду апеляційної інстанції є незаконним та необґрунтованим.
16. У цьому зв`язку скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі №826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі №640/19105/19, від 26 травня 2022 року у справі №807/3591/14, від 06 жовтня 2022 року у справі №600/2258/21-а.
IV. Позиція інших учасників справи
17. Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів ОСОБА_2, Білак М.В., Губської О.А. від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
19. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстав посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
20. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року зупинено дію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року.
21. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року №1270/0/78-23 (у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року №770/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", згідно з наказом Голови Верховного Суду від 03 серпня 2023 року №2457-к "Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду"), визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Кашпур О.В., судді Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
22. Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року дану справу прийнято до провадження.
23. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні з 21 вересня 2023 року.
VІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
24. За змістом частин першої та другої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, чинній на час подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
25. Абзацом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII обумовлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
26. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).
27. Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
28. За приписами пункту 8 Порядку внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.
29. Системний спосіб тлумачення указаних норм свідчить про те, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
30. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
31. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
32. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17) та від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
33. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
34. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
35. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
36. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.