ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Власова Ю. Л. щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 (провадження № 12-45гс22)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс тім" до Акціонерного товариства "Альпарі банк" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Альпарі банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2022 року (головуючий суддя Андрієнко В. В., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16 червня 2022 року (суддя Привалов А. І.)
Коротка історія справи
15 листопада 2019 року між Акціонерним товариством "Альпарі банк" (далі - АТ "Альпарі банк") як кредитором та Акціонерним товариством "Місто банк" (далі - АТ "Місто банк") як боржником було укладено кредитний договір, в забезпечення виконання якого укладено договір поруки між АТ "Альпарі банк", АТ "Місто банк" і ОСОБА_1 як поручителем та іпотечний договір.
З 27 січня 2021 року розпочато процедуру ліквідації AT "Місто банк". Вимоги АТ "Альпарі банк" на підставі вказаного кредитного договору на суму 50 106 557,38 грн, забезпечені заставою нерухомого майна, в повному обсязі визнані АТ "Місто банк" та включені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Після проведення торгів з реалізації нерухомого майна за рахунок виручених коштів було проведено повне задоволення кредиторських вимог АТ "Альпарі банк" у сумі 50 106 557,38 грн. Для цього з накопичувального рахунку АТ "Місто банк" на поточний рахунок АТ "Альпарі банк" перераховано кошти в сумі 44 400 377,19 грн без ПДВ (розмір витрат на утримання та продаж нерухомого майна становив 5 706 180,19 грн та був визначений згідно із законодавством у порядку і по формулі, що встановлені Положенням про порядок здійснення та розрахунку витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 11 лютого 2016 року №138).
Вказані вище обставини встановлені судовими рішеннями у справі № 916/1015/21.
08 липня 2021 року між АТ "Альпарі банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс тім" (далі - ТОВ "ФК "Фінанс тім") було укладено попередній договір відступлення права вимоги (далі - попередній договір), за яким АТ "Альпарі банк" зобов`язалося відступити ТОВ "ФК "Фінанс тім" право грошової вимоги до АТ "Місто банк", яке виникло на підставі кредитного договору, в сумі 5 706 180,19 грн. В той же день ТОВ "ФК "Фінанс тім" сплатило на користь АТ "Альпарі банк" забезпечувальний (гарантійний) платіж у розмірі 5 706 180,19 грн, що дорівнює сумі грошової вимоги, яка підлягає відступленню.
09 липня 2021 року між АТ "Альпарі банк" і ТОВ "ФК "Фінанс тім" було укладено договір про відступлення права вимоги № В-0907/21 (далі - договір про відступлення права вимоги) на умовах, викладених у розділі 3 попереднього договору.
Господарський суд Одеської області під час розгляду справи № 916/1015/21 ухвалою від 03 серпня 2021 року замінив позивача у справі з АТ "Альпарі банк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Фінанс тім". Водночас, суд не взяв до уваги укладений між АТ "Альпарі банк" і ТОВ "ФК "Фінанс тім" договір про відступлення права вимоги, оскільки на момент його укладення основне зобов`язання по кредиту позичальником (АТ "Місто банк") було погашено і припинилося. Тобто зобов`язання, яке нібито передало АТ "Альпарі банк" ТОВ "ФК "Фінанс тім", вже не існувало.
Господарський суд Одеської області рішенням від 31 серпня 2021 року у справі № 916/1015/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 01 листопада 2021 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 грудня 2021 року, відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Фінанс тім" про стягнення з поручителя ОСОБА_1 5 706 180,19 грн, оскільки 08 липня 2021 року АТ "Місто банк" належним чином виконало свої зобов`язання перед заставним кредитором АТ "Альпарі банк" за договором міжбанківського кредиту в повному обсязі - 50 106 557,38 грн, відповідно зобов`язання за кредитним договором, який був забезпечений додатково порукою та іпотекою, є припиненими.
У листопаді 2021 року ТОВ "ФК "Фінанс тім" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Альпарі банк" про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
Позивач мотивував позов тим, що за договором про відступлення права вимоги отримав від відповідача право вимоги за зобов`язанням, яке припинилося (внаслідок його виконання) на момент укладення договору, що суперечить положенням статті 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та є підставою для визнання такого договору недійсним з огляду на приписи статті 215 цього Кодексу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2022 року, у цій справі № 910/19199/21 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги та застосовано наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з АТ "Альпарі банк" на користь ТОВ "ФК "Фінанс тім" сплачені за договором про відступлення права вимоги кошти у розмірі 5 706 180,19 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 20 грудня 2022 року передав справу № 910/19199/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки вважав за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії Касаційного цивільного суду щодо застосування норм статей 514, 519 ЦК України у подібних правовідносинах, який полягає у тому, що відступлення відсутнього права вимоги не зумовлює недійсності договору між первісним кредитором та новим кредитором, оскільки правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором; тому немає підстав для недійсності договору про відступлення права вимоги.
Зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 касаційну скаргу АТ "Альпарі банк" задоволено. Рішення судів попередніх інстанцій скасовані та ухвалено нове, яким у позові відмовлено.
Вирішуючи поставлене перед нею питання, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу. Тому немає підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та застосування наслідків недійсності цього договору (пункти 92, 107 постанови).
Водночас, якщо предмета права вимоги (боргу) не існувало на момент його передання ТОВ "ФК "Фінанс тім", останнє вправі на підставі частини першої статті 665 ЦК України відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку та вимагати повернення грошових коштів (пункт 106).
Крім того, obiter dictum Велика Палата Верховного Суду зазначила, що помилковим є врахування як преюдиційних обставин під час розгляду справи № 910/19199/21 правових оцінок судів, які вони надали певним фактам у справі № 916/1015/21. Такі правові оцінки, зокрема щодо припинення зобов`язання за кредитним договором, не є обов`язковими для суду у справі № 910/19199/21. За змістом частини першої статті 509, частини першої статті 598, статті 599 ЦК України, частини другої та абзаців першого - третього частини третьої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) із виручки за продане заставлене майно відшкодовуються Фонду витрати на утримання та продаж такого майна; після цього залишок коштів у повному обсязі акцептованих вимог, що забезпечені заставою нерухомого майна (в цьому випадку на суму 50 106 557,38 грн), спрямовується на погашення вимог заставодержателя, але у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном зобов`язанням разом з нарахованими процентами; решта коштів включається до ліквідаційної маси банку (пункт 109 постанови).
Причини незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду
Вважаю, що Велика Палата Верховного Суду правильно вирішила поставлену перед нею у цій справі правову проблему, зробивши висновок про те, що сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору про відступлення права вимоги між первісним кредитором та новим кредитором, а лише зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. Тому відсутні підстави для задоволення позову, заявленого у цій справі.
Разом із тим, не погоджуюсь із позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у пункті 109 постанови, стосовно можливості неврахування як преюдиційних висновків, зроблених судами у справі № 916/1015/21 щодо припинення зобов`язання за кредитним договором.
Так, за матеріалами справи № 916/1015/21 АТ "Альпарі Банк" у квітні 2021 року звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 50 106 557,38 грн за договором поруки від 15 листопада 2019 року та договором про надання міжбанківського кредиту № 41/980 від 15 листопада 2019 року. 12 липня 2021 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 5 706 180,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ "Місто Банк" та ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору та договору поруки не виконали взятих зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, що призвело до утворення заборгованості в зазначеному розмірі. 03 серпня 2021 року Господарський суд Одеської області замінив позивача у справі з АТ "Альпарі Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Фінанс тім".
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 листопада 2021 року, у справі № 916/1015/21 у задоволенні позову відмовлено.
Залишаючи касаційну скаргу АТ "Альпарі Банк" без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 916/1015/21 зазначив: "08 липня 2021 року за рахунок виручених від реалізації заставної нерухомості коштів було проведено повне задоволення кредиторських вимог первісного позивача в сумі 50 106 557,38 грн. Для цього з накопичувального рахунку АТ "Місто Банк" 08 липня 2021 року на поточний рахунок АТ "Альпарі Банк" було перераховано кошти в сумі 44 400 377,19 грн. Розмір витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна за адресою: м. Київ, пров. Несторівський, 6-А, склав 5 706 180,19 грн. Іпотекодержатель АТ "Альпарі Банк" не мав жодних витрат на утримання і продаж заставленого майна. Витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в процесі ліквідації банків в сумі 5 706 180,19 грн законом покладаються на кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, про що прямо зазначено у пункті 3 частини другої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункті 2 розділу II Положення про порядок здійснення та розрахунку витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) та підлягають відшкодуванню Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок заставодержателя. Враховуючи вищевикладене, АТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію належним чином виконало свої зобов`язання перед заставним кредитором АТ "Альпарі Банк" за договором міжбанківського кредиту № 41/980 від 15 листопада 2019 року, було проведено повне задоволення кредиторських вимог АТ "Альпарі Банк" в порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зобовʼязання за договором міжбанківського кредиту, які були забезпечені додатково порукою відповідача, є припиненими належним виконанням".