Постанова
Іменем України
15 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 759/11403/20
провадження № 61-6579св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Немировської О. В., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що квартира АДРЕСА_1 придбана у зареєстрованому шлюбі та є спільним сумісним майном його та ОСОБА_2, проте право власності на житлове приміщення зареєстроване за відповідачкою. Він (позивач) зареєстрований у зазначеній квартирі.
Зазначав, що з березня 2020 року шлюбні відносини між ними припинено, справа (№ 759/9704/20) про розірвання шлюбу перебуває на розгляді у суді.
Через погіршення стосунків між ним та відповідачкою він тимчасово, з метою уникнення конфліктів, проживав по АДРЕСА_2 . Коли вирішив повернутись за місцем постійного проживання, ОСОБА_2 почала чинити перешкоди, змінила замки на вхідних дверях, позбавивши його доступу до житла.
З метою відновлення своїх порушених прав він вимушений був неодноразово звертатися до правоохоронних органів із відповідними заявами, з відповідачкою проведено профілактичну бесіду, попереджено про адміністративну та кримінальну відповідальність.
Посилаючись на наведене, просив усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності того, що власник спірної квартири ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу у користуванні нею.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року з наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення до зазначеного житлового приміщення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, установивши, що відповідачка своїми діями чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спірним майном, у зв`язку з чим дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також касаційна скарга містить посилання на порушення судом норм процесуального права, а саме судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні, та суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 3 частини першої та пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.
Апеляційний суд не врахував, що перешкоди у користуванні житлом ОСОБА_1 ніхто не чинив, він самостійно прийняв рішення проживати окремо за іншою адресою, не сплачував комунальні послуги, витрати щодо поточного та капітального ремонту спірної квартири. Позивач не надав доказів щодо належного утримання ним належної йому частки спірного житла, зокрема, сплати житлово- комунальних послуг.
Вказувала, що в спірній квартирі проживає разом із дітьми, не має іншого житла, щоб уникнути насилля, загрози здоров`ю і трагічних наслідків вселення колишнього чоловіка на час вирішення спору про поділ майна.
Окрім того, зазначала, що має сумніви з приводу того, хто підписав оскаржувану постанову апеляційного суду від 13 березня 2023 року, оскільки підписи після слів "судді" без зазначення прізвищ.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав відзив та пояснення, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Спірна квартира має площу понад 110 кв. м, чотири окремі ізольовані кімнати і два санвузли. Таке планування надає можливість йому мати у користуванні будь-яку із чотирьох кімнат та один санвузол, щоб якнайменше контактувати з відповідачкою. Іншого житла він не має.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу № 759/11403/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом вселення.
Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбіз 14 травня 1994 року, від якого мають двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4
ОСОБА_2 є власником квартириАДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право приватної власності виданого 29 тараня 2006 року, у якій також зареєстрований її чоловік ОСОБА_1 .
На теперішній час за позовом ОСОБА_2 у суді перебуває справа по поділ майна подружжя, серед якого є і спірна квартира АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідачка чинить йому перешкоди у користуванні нею. Оскільки він зареєстрований у зазначеному житловому приміщенні, має статус члена сім`ї і це є єдине його житло, просив захистити його порушене право у судовому порядку та усунути перешкоди у користуванні ним шляхом його вселення.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судом норм процесуального права, а саме судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні, та суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 3 частини першої та пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 761/5115/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20) дійшла висновку, що у законодавстві, що регулює житлові правовідносини, припинення сімейних правовідносин, втрата статусу члена сім`ї особою, саме по собі не тягне втрату права користування житловим приміщенням.