Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 334/8878/21
провадження № 61-7881св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - позашкільний навчальний заклад "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області,
третя особа - Департамент освіти і науки Запорізької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги позашкільного навчального закладу "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області, ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Зінченком Миколою Вадимовичем, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2022 року у складі судді Козлової Н. Ю. та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до позашкільного навчального закладу "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області (далі - ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради), третя особа - Департамент освіти і науки Запорізької міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що вона працює у ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області на посаді завідуючої відділом з 01 вересня 2010 року.
04 листопада 2021 року вона отримала повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 за № 6.4/211. У повідомленні зазначалося про її обов`язок до 08 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі -МОЗ) від 16 вересня 2011 року № 595. В іншому разі її було повідомлено, що її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ.
Позивач вказувала, що 04 листопада 2021 року надала відповідачу заперечення на повідомлення про відсторонення від роботи. У запереченнях вона посилалася на те, що відсторонення незаконне та попереджала про те, що нею буде подано позов до суду в разі її відсторонення.
05 листопада 2021 року вона надала відповідачу заяву про те, що не давала згоди на збір інформації та обробку даних щодо стану здоров`я, а саме щодо проведення щеплення (вакцинації) від короновірусу. Також цією заявою вона заборонила збір інформації та обробку даних щодо її стану здоров`я, а саме щодо проведення щеплення (вакцинації) від короновірусу.
Посилалася на те, що 08 листопада 2021 вона отримала наказ ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області від 08 листопада 2021 року № 112-к/тр "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1".
Відповідно до наказу відповідач, керуючись статтею 46 КЗпП, наказом МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" та пунктом 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року відсторонив від роботи позивачку з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області від 08 листопада 2021 року № 112-к/тр "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1";
- зобов`язати ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області нарахувати та виплатити їй середній заробіток за весь період відсторонення від роботи;
- стягнути з ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області на її користь моральну шкоду у розмірі 18 782,34 грн;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ позашкільного навчального закладу "Міський палац дитячої юначої творчості" Запорізької міської ради № 112-к/тр від 08 листопада 2021 року "Про відсторонення від роботи".
Стягнуто з позашкільного навчального закладу "Міський палац дитячої юначої творчості" Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 18 782,34 грн.
Стягнуто з ПНЗ "Міський палац дитячої юначої творчості" Запорізької міської Ради на користь ОСОБА_1 908 гривень судового збору та 5 500 гривень витрат на правничу допомогу.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що оскаржуваний наказ відповідача про відсторонення позивача винесений на підставі одного лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивача від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання ним медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.
Отже, районний суд вважав, що винесення відповідачем оскаржуваного наказу лише на підставі повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, є порушенням вимог частин другої та шостої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини другої статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Взявши до уваги довідку про доходи від 10 листопада 2021 року, районний суд задовольнив позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь період відсторонення від роботи, пославшись на Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з недоведеністю.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської Ради Запорізької області залишено без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правильними є висновки суду першої інстанції про те, що відсторонення позивача від роботи здійснене з порушенням вимог законодавства, відповідач порушив законне право позивача на працю та її оплату, а вжиті заходи втручання у відповідні права особи не мали об`єктивних підстав. Апеляційний суд зазначив, що районний суд обґрунтував розмір стягнення середнього заробітку.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
За змістом касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради оскаржує судові рішення лише в частині позовних вимог про визнання протиправним й скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди Верховний Суд судове рішення не переглядає.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 18 782,34 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 71 498,16 грн, без урахування податків та інших обов`язкових платежів; у решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Отже, в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди Верховний Суд судове рішення не переглядає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2023 року касаційна скарга ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У червні 2023 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області мотивована тим, що судами попередніх інстанцій помилково застосовано до спірних правовідносин положення частини шостої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", в якій вказано, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а у разі відмови надати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Також помилковими вважає висновки судів про те, що відсторонення має відбуватися виключно за поданням посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Зінченком М. В., мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно вирішено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розмір середнього заробітку було визначено неправильно.
Зазначає, що відповідно до довідки про доходи від 10 листопада 2022 року за останні два місяці роботи (вересень 2021 року, жовтень 2021 року) нарахована заробітна плата у розмірі 38 011,88 грн.
Отже, середньоденна заробітна плата складається із суми 905,04 грн (38 011,88 грн : 42 (кількість робочих днів за вересень і жовтень 2021 року).
Період вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 рок до 24 лютого 2022 року становить 79 робочих дні.
З огляду на зазначене вважає, що на користь позивача підлягає сплаті середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 71 498,16 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) та постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційні скарги
У липні 2023 року ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому зазначив, що доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та не дають підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості" Запорізької міської ради Запорізької області не подала.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працює у ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області на посаді завідуючої відділом з 01 вересня 2010 року.
04 листопада 2021року ОСОБА_1 отримала від ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 за № 6.4/211. В повідомленні зазначалося про її обов`язок до 08 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні противопоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595. В іншому разі її було повідомлено, що її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ.
04 листопада 2021 року ОСОБА_1 надала ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області заперечення на повідомлення про відсторонення. В запереченнях ОСОБА_1 посилалася на те, що відсторонення незаконне та попереджала про те, що буде подавати позов до суду в разі її відсторонення від роботи.
05 листопада 2021 року ОСОБА_1 надала ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області заяву про те, що не давала згоди на збір інформації та обробку даних щодо стану здоров`я, а саме щодо проведення щеплення (вакцинації) від коронавірусу. Також цією заявою ОСОБА_1 заборонила збір інформації та обробку даних щодо її стану здоров`я, а саме щодо проведення щеплення (вакцинації) від коронавірусу.
08 листопада 2021 ОСОБА_1 отримала наказ ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області № 112-к/тр від 08 листопада 2021 року "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1".
Відповідно до наказу, ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області, керуючись статтею 46 КЗпП, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" та пунктом 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року відсторонив від роботи позивачку з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ПНЗ "Міський палац дитячої юнацької творчості", задоволенню не підлягає.
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Зінченком М. В., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ПНЗ "Міський палац дитячої та юнацькою творчості" Запорізької міської ради Запорізької області № 112-к/тр від 08 листопада 2021 року "Про відсторонення від роботи"
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).
Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що:
"нагальна необхідність ужиття державою у 2021 році заходів для захисту здоров`я населення (зокрема, для попередження поширення коронавірусу SARS-CoV-2, мінімізації ризиків ускладнень і смертності у хворих на COVID-19) не викликає сумнівів. Проте слід з`ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення позивачки від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети.
За змістом Переліку № 2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595. Отже, Перелік № 2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до Переліку № 2153 останній не містить.