Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 159/2409/21
провадження № 61-5493св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Голобська селищна рада Ковельського району Волинської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Карпук А. К., Федонюк С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки, ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1,
- два місяці після набрання рішенням суду законної сили.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у визначений законодавством строк вона не звернулася, оскільки про існування заповіту дізналася лише у березні 2021 року.
Вважаючи, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 вона пропустила з поважних причин, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ковельський міськрайонний суд Волинської області рішенням від 13 липня 2021 року позов задовольнив. Визначив ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю правових підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Волинський апеляційний суд постановою від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 як особи, яка не брала участі у справі, задовольнив. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 07 квітня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 30 березня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається
на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 05 жовтня 2020 року у справі № 607/2905/18, від 11 вересня 2020 року у справі № 608/687/19.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
У разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, й встановлення апеляційним судом, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
У цій справі, апеляційний суд повинен був закрити апеляційне провадження, оскільки відповідно до постанови Волинського апеляційного суду у справі № 161/16373/19 ОСОБА_4, а відповідно і ОСОБА_3, не є особами, щодо прав на спадщину якої вирішувалися питання, а тому в ОСОБА_3 не було права подавати апеляційну скаргу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
01 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина.
21 травня 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла належний їй земельний сертифікат у рівних частинах ОСОБА_5 і ОСОБА_1 .
У встановлений законом строк ОСОБА_1 не подала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту.
Про існування заповіту Рожищенська державна нотаріальна контора Волинської
області повідомила ОСОБА_1 листом від 19 березня 2021 року № 120/02-14.
06 березня 2020 року ОСОБА_4, племінник ОСОБА_2, подав до Першої луцької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, спадкоємцем після його смерті є його дружина ОСОБА_3 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.