ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1115/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Уланівський С. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаван" Плюс"
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023, на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023, на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 (в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023) та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаван" Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз"
про стягнення завдатку за договором купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Господарського суду Київської області від 10.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (далі - ТОВ "Агротехсоюз") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаван" Плюс" (далі - ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс") грошові кошти - завдаток, а саме грошовий еквівалент 207 285, 37 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу.
2. Постановою Верховного Суду від 05.09.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агротехсоюз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі № 911/1115/22, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу ТОВ "Агротехсоюз" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі № 911/1115/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05.09.2023 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ "Агротехсоюз" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 (в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023), оскаржувані судові рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05.09.2023 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ "Агротехсоюз", а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 911/1115/22 залишено без змін.
3. 08.09.2023 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, в якій просило стягнути з ТОВ "Агротехсоюз" 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, посилаючись на положення статей 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, надавши в обґрунтування понесених витрат копію договору про надання правової допомоги від 23.08.2023 та акта здачі-приймання наданих послуг від 07.09.2023.
4. ТОВ "Агротехсоюз" подало до касаційного суду заперечення на заяву ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та, з посилання на положення статті 126 Господарського процесуального кодексу України і правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції до 5000,00 грн.
ТОВ "Агротехсоюз" вказує на те, що у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сторони приймали участь лише в одному судовому засіданні, на яке не витрачено багато фактичного часу, не готували та не подавали до суду великий обсяг документів, а тому вважає, що втрати на правову допомогу є завищеними.
5. Колегія суддів, дослідивши заяву ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" про ухвалення додаткового рішення та заперечення відповідача на цю заяву, дійшла висновку про необхідність задоволення заяви відповідача частково з огляду на таке.
6. Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
7. Згідно з частиною 4 статті 126 зазначеного Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
8. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
9. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 8 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
10. ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у відзиві на касаційну скаргу посилалося на надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи касаційної інстанції - 60 000,00 грн.
11. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
12. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.