ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/6870/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Стельмах Ю. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро"
про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 563,65 грн
при розгляді касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023
та касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро"
про стягнення 2 080 050,86 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" (далі - ТОВ "Екоферма Ярос Агро") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна") основну суму боргу в сумі 1 307 794,43 грн; пеню в сумі 77 836,24 грн; 48 % річних у сумі 300 694,63 грн; штраф у сумі 308 464,35 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
3. Постановою Верховного Суду від 15.08.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Суффле Агро Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 910/6870/21, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу ТОВ "Суффле Агро Україна" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 910/6870/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.08.2023 залишені без задоволення касаційні скарги ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро", додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 910/6870/21 залишено без змін.
4. Під час розгляду справи у суді касаційної інстанції ТОВ "Екоферма Ярос Агро" просило стягнути з ТОВ "Суффле Агро Україна" судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, які складаються з витрат на правничу допомогу, остаточний розрахунок яких товариством буде надано в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами фактичного розгляду справи.
22.08.2023 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Екоферма Ярос Агро" (подана 21.08.2023) про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, в якій ТОВ "Екоферма Ярос Агро" просило стягнути з ТОВ "Суффле Агро Україна" 100 563,65 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції, надавши на підтвердження понесених витрат копії договору від 19.04.2021, заявки на надання послуг № 11, рахунків на оплату згідно з заявкою № 11, акт від 18.08.2022 про надані послуги.
5. ТОВ "Суффле Агро Україна" подало заперечення на заяву ТОВ "Екоферма Ярос Агро" про ухвалення додаткового рішення та просило зменшити розмір витрат на правничу допомогу на 90 %, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесених адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Проте витрати на правничу допомогу у сумі 100 563,65 грн, заявлені ТОВ "Екоферма Ярос Агро", не відповідають критерію розумності їхнього розміру, фінансового стану позивача та рівню заробітних плат в Україні.
ТОВ "Суффле Агро Україна" наголосило, що після розгляду справи судом касаційної інстанції 12.09.2023 ним було компенсовано ТОВ "Екоферма Ярос Агро" 301 916,43 грн, а саме судові витрати, у тому числі витрати на професійну правову допомогу, понесені відповідачем під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанціями.
Позивач вказує на те, що в акті наданих послуг від 08.06.2023 відсутні данні щодо того, яку кількість годин було витрачено на надання професійної допомоги, а в договорі про правову допомогу сторони не погоджували вартості однієї години роботи адвоката, що підтверджує те, що оплата за послуги здійснювалась безвідносно до кількості витраченого часу, отже невідомо з яких критеріїв сторони погоджували остаточну суму вартості послуг.
Крім того, позивач зазначив, що поданий відповідачем відзив на касаційну скаргу дублює на 90 % наявні у справі документи. При цьому за виготовлення вказаних документів позивач вже сплатив присудженні судом 152 307,20 гривень витрат на правничу допомогу.
6. Колегія суддів, дослідивши заяву ТОВ "Екоферма Ярос Агро" про ухвалення додаткового рішення та заперечення позивача на цю заяву, дійшла висновку про необхідність задоволення заяви відповідача частково з огляду на таке.
7. Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
8. Згідно з частиною 4 статті 126 зазначеного Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
9. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
10. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 8 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
11. ТОВ "Екоферма Ярос Агро" під час розгляду справи у суді касаційної інстанції заявляло про стягнення з ТОВ "Суффле Агро Україна" судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, які складаються з витрат на правничу допомогу, тобто заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо подання відповідної заяви.
12. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).