ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 620/2611/20
адміністративне провадження № К/9901/31597/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 (головуючий суддя: Баргаміна Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 (головуючий суддя: Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Кобаль М.І.) у справі № 620/2611/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області або відповідач), в якому просила зобов`язати відповідача зарахувати їй до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 16.11.1987 по 22.12.1993 та з 23.12.1993 по 23.12.1998 та призначити з 24.06.2020 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII).
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.08.2020, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020, відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 22.08.1992 по 23.12.1998 та призначити з 24.06.2020 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення в оскаржуваній частині і у цій частині ухвалити нову постанову про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.06.2020 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком за Списком № 2 на підставі пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
За наслідками розгляду цієї заяви, відповідач листом № 2500-0346-8/24288 від 07.07.2020 повідомив заявницю про відсутність підстав для призначення пільгової пенсії з огляду на непідтвердження пільгового стажу роботи, який визначає право на пенсію за віком за Списком № 2.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивачка наполягає, що відомості, зазначені у трудовій книжці, а також довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15.06.2020 № 28 підтверджують її право на пільгову пенсію за Списком № 2. Зазначила, що посада, на якій вона працювала у період з 23.12.1993 по 23.12.1998, входить до переліку робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення. Стверджує, що згідно із наказом від 23.12.1993 № 168 на підприємстві проведена атестація робочих місць. Цим наказом, працівникам ЗАТ "Сіверянка" підтверджено на термін до 23.12.1998 умови праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, в т.ч., і за посадою, яку обіймала позивачка.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що у зв`язку із відсутністю пільгової довідки, яка б відповідала вимогам чинного законодавства та первинним документам, згідно яких вона видається, а також ненаданням позивачкою документів, які підтверджують атестацію робочого місця за посадою позивачки у період з 23.12.1993 по 23.12.1998, відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того відповідач звернув увагу на те, що подані позивачкою довідки № 89 від 11.12.2018 та № 28 від 15.06.2020 мають розбіжності в періодах роботи у зв`язку із чим визначити, яка з них є правильною, неможливо.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б статті 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, у справі № 620/1227/19 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 16.11.1987 по 23.12.1998 та призначити з 18.12.2018 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII, позов задоволено частково, зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 01.01.1992 по 21.08.1992 до пільгового стажу. В решті позову відмовлено
Розглядаючи справу № 620/1227/19, та враховуючи те, що Чернігівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України при зверненні позивачки із заявою про призначення пенсії від 18.12.2019 було зараховано до пільгового стажу позивачки період роботи з 16.11.1987 по 31.12.1991 на підставі довідки ПАТ "ВТФ "Сіверянка" від 11.12.2018 № 89, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 21.08.1992 до пільгового стажу.
Таким чином, у справі, що розглядається, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача з 16.11.1987 по 21.08.1992.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивачки періоду роботи з 22.08.1992 по 23.12.1998, суди попередніх інстанцій виходи з наступного.
Суди встановили, що наказом Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" від 23.12.1993 № 168 було затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно списків № 1 та № 2. Отже підприємством проведена атестація робочих місць за умовами праці. Водночас, згідно додатку до наказу Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" від 23.12.1993 №168 "Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення", до списку № 2 не віднесено посаду швачки, яку у цей період обіймала позивач. За таких обставин, посада позивачки з цього часу не віднесена до посад зі шкідливими умовами праці.
Із посиланням на положення пунктів 3, 4.5 Порядку № 383 суди констатували, що період праці після 21.08.1992 до пільгового стажу зараховується лише за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Проте продовження роботи позивачки зі шкідливими умовами праці у період після 21.08.1992 не є підтвердженим жодними належними доказами, а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи на посаді швачки з 22.08.1992 по 23.12.1998.
Також суди попередніх інстанцій звернули увагу на невідповідність даних щодо періоду роботи позивачки із шкідливими умовами праці, зазначених у довідці ПАТ "ВТФ "Сіверянка" від 11.12.2018 № 89, яка подавалася при первинному зверненні ОСОБА_1 за призначенням пільгової пенсії (грудень 2018 року), та довідці ПАТ "ВТФ "Сіверянка" від 15.06.2020 № 28, яка подавалася щодо призначення пенсії за віком з 24.06.2020.
Одночасно суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивачки на практику ВП ВС у справі щодо відсутності атестації робочих місць з підстав відмінності фактичних обставин справ.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 № 520/15025/16-а. Скаржниця наголосила, що факт її роботи зі шкідливими умовами праці у період з 22.08.1992 по 23.12.1998 підтверджується записами трудової книжки.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в оскаржуваній частині (щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи позивачки з 22.08.1992 по 23.12.1998 та призначити з 24.06.2020 пенсію за віком на пільгових умовах), а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до преамбули Закону № 1788-XII, цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Так, пункт "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015, визначав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Аналогічні положення містяться також в пункті 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII.
Конституційним Судом України було вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.