ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа №815/6805/17
касаційне провадження № К/9901/53456/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (головуючий суддя - Лукянчук О.В., судді - Бітов А.І., Ступакова І.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - Товариство) до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000109/2 від 24.07.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00824 від 24.07.2017.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначені причини, які не свідчать про не правильність визначення митної вартості товару декларантом. Клас товару не впливає на його митну вартість, оскільки код товару для обох класів ідентичний та клас товару зазначений в інвойсі, а тому його зазначення в декларації не обов`язкове. Дані бази ЄАІС не можуть бути достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних Товариства щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, та не можуть бути використані в якості належного доказу.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 01.02.2018 у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Митниця, приймаючи спірне рішення, запропонувала декларанту Товариства надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, провела консультацію з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів прийняла обґрунтоване рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом, зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожен з методів, що передує методу, обраному митним органом. Також, суд першої інстанції зазначив, що відсутність перекладу митної декларації країни відправлення виключало можливість перевірки Митницею числового значення заявленої митної вартості.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.05.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000109/2 від 24.07.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00824 від 24.07.2017.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (другорядним) методом. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що у Державному класифікаторі продукції та послуг, який є систематизованим зведенням назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації, взагалі відсутнє розподілення товару, який ввозив позивач, по класах, а згідно цього класифікатора для персиків визначений єдиний код - 0809309000, для нектаринів - 0809301000, та одна позиція без виділення класів вказаних товарів.
Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 18.10.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на правомірність дій Митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови, оскільки під час митного контролю за МД № UA500060/2017/012018 від 24.07.2017, поданої позивачем, АСАУР сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення Митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах; у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Відповідач вважає, що зазначені обставини не були враховані судом апеляційної інстанції. Зокрема, на думку Митниці, у поданих декларантом документах містились розбіжності та були відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у поданих до митного оформлення документах, зокрема, у копії митної декларації країни відправлення від 20.07.2017 № 17GREX410100045927, не визначено клас товару, тоді як у декларації, поданій Товариством до митного оформлення, останній вказав персики класу А, В, нектарини класу А. Також, Митниця вказує на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, а саме: рівень митної вартості товару № 1 митної декларації є більшим (митні декларації від 15.07.2017 № UA500060/2017/011342, від 15.07.2017 № UA102150/2017/203185) та становить 0,65 дол. США/кг нетто, ніж заявлений декларантом - 0,53 дол. США/кг нетто; рівень митної вартості товару № 2 митної декларації є більшим (митні декларації від 15.07.2017 № UA500060/2017/011342, від 15.07.2017 № UA102150/2017/203185) та становить 0,65 дол. США/кг нетто, ніж заявлений декларантом - 0,34 дол. США/кг нетто; рівень митної вартості товару № 3 митної декларації є більшим (митна декларація від 14.07.2017 № UA125220/2017/706544) та становить 0,75 дол. США/кг нетто, ніж заявлений декларантом - 0,66 дол. США/кг нетто. В обґрунтування своїх вимог Митниця ДФС посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 52-55, 58, 254, 256, 337 Митного кодексу України.
Товариство не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.09.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 20.09.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 05.07.2017 Товариством (покупець) та Фірма "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) (продавець) був укладений контракт на поставку №341/17, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, вказаний у інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в контракті. Пунктом 1.2 контракту передбачено, що поставка товару відбувається партіями, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами та визначається в замовленні, наданому покупцем. Загальна кількість поставленого товару складається з кількості, вказаної в інвойсі по кожній партії товару.
Відповідно до умов контракту Фірма "FRUTOPOLIS S.A." поставила Товариству партію товару за специфікацією №19 від 20.07.2017, а саме:
- персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках 1664шт., на 22 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - Фірма "FRUTOPOLIS S.A.", вага "брутто" - 18241 кг, вага "нетто" - 17079 кг., на загальну суму: 6319,23 Євро, де 0,37 Євро за 1 кг без урахування транспортних витрат;
- персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках 70 шт., на 1 дерев`яному піддоні, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - Фірма "FRUTOPOLIS S.A.", вага "брутто" - 748 кг, вага "нетто" - 698 кг., на загальну суму: 139,60 Євро, де 0,20 Євро за 1 кг без урахування транспортних витрат;
- нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках 246 шт., на 3 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - Фірма "FRUTOPOLIS S.A.", вага "брутто" - 2695 кг, вага "нетто" - 2527 кг, на загальну суму: 1212,96 Євро, де 0,48 Євро за 1 кг, без урахування транспортних витрат.
24.07.2017 Товариство подало до Митниці митну декларацію № UA500060/2017/012018 , в якій визначило митну вартість товарів, що імпортуються, за ціною контракту №341/17 від 05.07.2017.
На підтвердження митної вартості задекларованих товарів декларантом Товариства було надано митному органу: зовнішньоекономічний контракт №341/17 від 05.07.2017; специфікацію №19 від 20.07.2017; інвойс №075 від 20.07.2017; прайс-листи; пакувальний лист; сертифікат походження товару; митну декларацію країни відправлення; документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП) та інші.
В свою чергу, на електронну адресу декларанта надійшло повідомлення, в якому митний орган повідомив про виявлення в поданих документах розбіжностей та запропонував протягом 10 днів надати додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару сировини. Також, Митниця зазначила про необхідність надання перекладу копії митної декларації країни відправлення на українську мову відповідно до статті 254 Митного кодексу України.
Причиною витребування Митницею додаткових документів в порядку частини третьої статті 53 Митного кодексу України слугували наступні обставини: у декларації країни відправлення від 20.07.2017 № 17GREX410100045927 не визначено клас товару (А,В), що не дає змоги перевірити його вартість.
На вимогу митного органу позивач відповідачу повідомлення № 2407-2 від 19.07.2017, в якому вказав про відсутність можливості подати додаткові документи протягом 10 днів, а також зазначив про те, що клас товару зазначений в пакувальному листі №75 від 20.07.2017, де зазначено клас по кожному товару у митній декларації.
24.07.2017 Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000109/2, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00824.
Скориставшись положеннями частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, позивач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії, проте подав до Митниці скаргу та додаткові документи у підтвердження заявленої митної вартості товару, однак у її задоволенні було відмовлено.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Митний кодекс України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.