1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа №480/1237/22

адміністративне провадження № К/990/13545/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №480/1237/22

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (головуючий суддя: Чалий І.С., судді: Катунов В.В., Ральченко І.М.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У січні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пред`явив позов до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №235287 від 29 листопада 2021 року Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2022 року позов задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №235287 від 29 листопада 2021 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі: 17000 грн;

- стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі: 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

8 листопада 2022 року через систему "Електроний суд" Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2022 року.

Одночасно з цим, скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивувавши його пропуск такими поважними причинами як уведення в Україні воєнного стану, залучення Укртрансбезпеки до супротиву військовій агресії Російської Федерації проти України, значне службове навантаження на штатного юриста, неспокійною обстановкою у місті Суми. Скаржник зазначав, що через ці обставини виявилося неможливим вчасно подати апеляційну скаргу.

24 лютого 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, відповідно до якої:

- визнано неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку;

- відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2022 року.

Іншою ухвалою від 24 лютого 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті.

Одночасно з цим, суд надав апелянту десятиденний строк для усунення недоліків у спосіб подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.

6 березня 2023 року через систему "Електроний суд" Державна служба України з безпеки на транспорті подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Скаржник мотивував причини пропуску процесуального строку відсутністю електропостачання і наявністю постійних повітряних тривог у місті Києві та місті Суми, де проживає представник апелянта, обмеженням у роботі АТ "Укрпошта".

13 березня 2022 року Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, відповідно до якої:

- відмовив у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження;

- відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2022 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на основі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд виходив з того, що Державна служба України з безпеки на транспорті не довела наявності поважних підстав несвоєчасного апеляційного оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами з останнього дня на апеляційне оскарження (8 жовтня 2022 року) до дня подання апеляційної скарги (8 листопада 2022 року).

Відхиляючи доводи скаржника, суд наголосив на тому, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

У цьому контексті суд зазначив, що апелянт жодним чином не обґрунтував і не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги, відключення електроенергії перешкодили йому звернутись з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, не надав, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість вчасно подати апеляційну скаргу.

Суд відхилив посилання апелянта на припинення електропостачання внаслідок ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі, мотивувавши тим, що вперше масований ракетний удар по критичній системі України було нанесено Російською Федерацією 10 жовтня 2022 року, у той час як останнім днем подачі апеляційної скарги було 8 жовтня 2022 року, тобто до початку ракетних обстрілів та відключень електроенергії.

Зрештою суд указав на те, що організація роботи Державної служби України з безпеки на транспорті є суб`єктивним чинником та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням цих обставин і міркувань суд констатував, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстави для поновлення пропущеного ним процесуального строку у цьому випадку відсутні.

Не погоджуючись з указаною ухвалою апеляційного суду, Державна служба України з безпеки на транспорті оскаржила її в касаційному порядку.

Скаржник просить Верховний Суд скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права. Стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового й надмірно формального висновку про відсутність поважних причин, які зумовили пропуск ним строку для апеляційного оскарження.

Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали, копії ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 4 серпня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржником не доведено обставин, які обумовили неможливість подання ним апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Верховний Суд погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Статтею 44 КАС України закріплено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.


................
Перейти до повного тексту