ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 380/11636/22
провадження № К/990/17219/23, № К/990/17582/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора, про стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Львівської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Желік О. М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Носа С. П., суддів: Кухтея Р. В., Шевчук С. М.
І. Суть спору
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської обласної прокуратури, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення від 15 липня 2021 року у справі № 813/7981/14 у сумі 527429,32 гривень.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 813/7981/14, яке набрало законної сили, його поновлено на посаді прокурора м. Львова Львівської області з 24 жовтня 2014 року та стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь позивача 2780899,86 грн середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 15 липня 2021 року з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. При цьому допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Однак, незважаючи на те, що судове рішення в частині поновлення на посаді звернуто до негайного виконання, рішення у цій частині фактично виконано 23 червня 2022 року, внаслідок ознайомлення позивача із відповідним наказом Генерального прокурора від 20 червня 2022 року № 64к.
Вважаючи, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення у цій справі, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року № 1463к державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора міста Львова Львівської області, у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та увільнено від обов`язків члена колегії прокуратури цієї області.
4. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15 липня 2021 року у справі № 813/7981/14, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року, визнав протиправним та скасував наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року № 1463к про звільнення ОСОБА_1 ; поновив ОСОБА_1 на посаді прокурора міста Львова Львівської області з 24 жовтня 2014 року; стягнув з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 2780899,86 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 15 липня 2021 року з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора міста Львова Львівської області з 24 жовтня 2014 року та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 15892,80 грн звернуто до негайного виконання.
5. 20 червня 2022 року Генеральний прокурор видав наказ № 64к, яким поновив ОСОБА_1 на посаді прокурора міста Львова Львівської області з 24 жовтня 2014 року.
6. Наказом керівника Львівської обласної прокуратури від 23 червня 2022 року № 650к ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце у Галицькій окружній прокуратурі міста Львова Львівської області. З цим наказом позивач ознайомлений цього ж дня (а.с. 59).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року, позовні вимоги задоволено.
7.1. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури середній заробіток за період затримки виконання рішення суду у справі № 813/7981/14 в сумі 527429,32 грн на користь ОСОБА_1 .
8. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 813/7981/14 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконано лише 23 червня 2022 року, а відтак позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України.
При цьому суд першої інстанції визначив обчислення розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 15 липня 2021 року по 23 червня 2022 року (236 робочих дні), виходячи із середньомісячної заробітної плати 2234,87 грн., яка встановлена у справі № 813/7981/14.
9. Зазначена позиція підтримана Третім апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично стосуються стягнення належної йому заробітної плати, які, відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.
IV. Касаційне оскарження
10. Представник Львівської обласної прокуратури подав касаційну скаргу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Так, автор скарги зазначає про застосування судом апеляційної інстанції пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2023 року у справі № 380/10648/21.
11. Своєю чергою представник Офісу Генерального прокурора також подав касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Автор скарги вказує на застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 10 Порядку № 100 без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 810/3246/16, від 04 листопада 2021 року у справі № 640/537/20, від 21 вересня 2022 року у справі № 826/17802/14.
Разом з цим посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 233 КЗпП України та статті 122 КАС України у взаємозв`язку із статтею 236 КЗпП України щодо строків для звернення до суду за захистом порушеного права щодо затримки виконання рішення про поновлення на посаді.
12. Верховний Суд ухвалами від 27 червня 2023 року відкрив та об`єднав касаційні провадження за скаргами Львівської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
16. Приписами статті 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
17. Частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
18. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, згідно з пунктом 5 якого нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
19. Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
20. За змістом пункту 10 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення.