ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 160/8552/18
адміністративне провадження № К/9901/30026/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у складі судді Луніна О.С. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2021 року у складі колегії суддів: Чепурнова Д.В. (головуючий), суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В. у справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада, Головне архітектурно-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Соборна районна у місті Дніпрі рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради звернулося до суду з позовом у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило зобов`язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудований ним об`єкт будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою позову вказувало те, що у березні 2012 року посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт ОСОБА_2 на об`єкті "Будівництво багатоповерхового, багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1", якою встановлено виконання будівельних робіт без відповідного документа, який надає право на виконання таких робіт, проектна та виконавча документація відсутня, ОСОБА_2 не забезпечено здійснення технічного та авторського нагляду, про що складено Акт від 20.03.2012 та винесено припис про зупинення виконання будівельних робіт.
У червні 2014 року позивачем повторно було здійснено перевірку, якою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташовано об`єкт незавершеного будівництва, а саме: чотириповерховий багатоквартирний житловий будинок з двоповерховим паркінгом та мансардою. Вказана обставина свідчить про невиконання припису та виконання будівельний робіт після скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ДП 083131350055 від 15.05.2013 "Реконструкція житлового будинку з вбудованим паркінгом під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1".
Позивач зазначає, що об`єкт, який побудовано відповідачем ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, що встановлено ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2015 у справі № 201/8575/14-ц. Крім того, будівництво за вказаною адресою багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку суперечить суспільним інтересам громади м. Дніпро та є порушенням частини другої статті 24 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), оскільки проводиться на земельній ділянці, що не виділена для вказаної мети. Також порушуються права третіх осіб - власників суміжних земельних ділянок садибної забудови.
Перебудова зазначеного об`єкту самочинного будівництва без знесення неможлива, оскільки цей об`єкт будівництва не може бути розташований на земельній ділянці відповідно до Генерального плану м. Дніпро. Враховуючи, що відповідачем добровільно не виконано вимоги припису, позивачем було вичерпано всі заходи досудового врегулювання спору, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради звернулося до суду з відповідним позовом.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 22.09.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, позов задовольнив.
Зобов`язав ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудований ним об`єкт будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач, здійснивши самочинне будівництво зазначеного об`єкта, в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
3. Судами встановлені такі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті:
3.1. ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯД № 941101 від 28.05.2008 належала земельна ділянка для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0644 га та домоволодіння, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:152:0034.
3.2. У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтневої районної ради у м. Дніпропетровськ із заявою про надання дозволу виконати будівництво нового житлового будинку замість існуючого за адресою: АДРЕСА_1, згідно з проектною документацією, а саме: будівництво двоповерхового будинку з мансардним поверхом та підвальним приміщенням. Рішенням виконавчого комітету Жовтневої у місті Дніпропетровську ради від 23.10.2009 йому надано відповідний дозвіл на виконання будівництва нового житлового будинку замість існуючого.
3.3. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області встановлено проведення ОСОБА_2 будівельних робіт по будівництву приватного будинку без погодженої проектної документації, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від інспекції ДАБК у Дніпропетровській області та постановою № 590 від 26.05.2010 його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за порушення вимог державних стандартів, норм і правил у сфері будівництва, правил забудови.
3.4. Постановами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області № 399 від 12.08.2011 та № 839 від 14.10.2011 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку, без отримання належним чином дозвільної документації на виконання будівельних робіт від інспекції ДАБК до початку будівництва, чим порушено вимоги статті 34 Закону №3038-VI.
3.5. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області складено ряд приписів, які видані ОСОБА_2, а саме: припис від 04.08.2011, яким зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт з 04.08.2011, надати на адресу інспекції дозвільну документацію на будівництво індивідуального житлового будинку (припис отримано відповідачем 1 04.08.2011); припис від 12.10.2011, яким зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт з 12.10.2011, надати до інспекції проектну та дозвільну документацію на будівництво (припис отримано відповідачем 1 12.10.2011); припис від 12.10.2011, яким зобов`язано зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в термін до 31.12.2011, будівельні роботи виконувати відповідно до розробленої проектної документації (припис отримано відповідачем 1 12.10.2011).
3.6. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі №412/635/2012, ОСОБА_2 заборонено продовження будівництва багатоповерхового житлового будинку у АДРЕСА_1 до отримання у передбаченому законом порядку відповідної дозвільної документації, у тому числі затвердженого проекту на таке будівництво.
3.7. Головним державним інспектором Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Товпашко Р.М., на підставі вимоги прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська від 15.03.2012, листа Дніпропетровської ОДА від 01.03.2012, у присутності ОСОБА_2, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і/або будівельних робіт на об`єкті будівництва багатоповерхового, багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, за результатами якої складено Акт від 20.03.2012 (копія Акта отримана відповідачем 1 20.03.2012).
Перевіркою встановлено, що на момент її проведення виконуються будівельні роботи з будівництва багатоповерхового, багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (виконано будівельні роботи з будівництва 5-ти поверхів каркасу будинку з залізобетону, огороджувальні конструкції, виконуються роботи з улаштування металевих конструкцій покрівлі будинку) без відповідного документу, який надає право виконувати такі роботи, що є порушенням статті 34 Закону №3038-VI. Вимоги припису від 12.10.2011 щодо зупинення будівельних робіт на вказаному об`єкті не виконано. Будівельні роботи виконуються невідомими особами, проектна та виконавча документація на об`єкті відсутня, відповідальних осіб на даному об`єкті не встановлено. Замовником будівництва ОСОБА_2 не забезпечено здійснення технічного та авторського нагляду на об`єкті, що є порушенням статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність".
З метою усунення виявлених порушень, головним державним інспектором Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Товпашко Р.М. видано припис від 20.03.2012, яким зобов`язано ОСОБА_2 зупинити виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний припис 20.03.2012 отримано відповідачем-1.
3.8. На підставі листа ДАБІ України від 09.07.2012 № 40-17/4-4799 та скарги АГК "Вузовський масив" від 07.07.2012, посадовою особою позивача повторно проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, якою встановлено факт виконання будівельних робіт на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 з моменту проведення попередньої перевірки та надання припису про зупинення виконання будівельних робіт від 20.03.2012, а саме фактично виконано роботи з улаштування покриття крівлі будинку, без відповідного документу, який дає право на виконання вказаних робіт, про що складено Акт від 16.07.2012 (від отримання примірника Акта ОСОБА_2 відмовився).
У зв`язку з встановленими порушеннями, позивач видав припис від 16.07.2012, яким ОСОБА_2 зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Від отримання припису він відмовився.
3.9. 15.05.2013 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області зареєстровано декларацію № ДП083131350053 про початок виконання будівельних робіт по об`єкту "Реконструкція житлового будинку з вбудованим паркінгом під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1", замовником якого є ОСОБА_2 .
У зв`язку з отриманням 21.10.2013 Інспекцією листа Державної інспекції сільського господарства № С-33-6-9/1650 від 08.10.2013 та 24.01.2014 року листа Головного архітектурно планувального управління Дніпропетровської міської ради №01/8-6 від 24.01.2014 щодо використання ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням без належним чином розробленої проектної документації, наказом №1-СК від 25.01.2014 скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт по зазначеному об`єкту. Підставою для скасування стало подання замовником будівництва недостовірних даних щодо будівництва об`єкту на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, та порушення розроблення проектної документації при відсутності містобудівних умов та обмежень, що є ознаками самочинного будівництва.
3.10. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 в адміністративній справі №804/18706/14, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області №1-СК від 25.01.2014 відмовлено. 15.10.2015 рішення суду набрало законної сили.
3.11. На підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області № 04 ОД від 22.01.2013 та колективної скарги фізичних осіб до Кабінету Міністрів України від 28.05.2014, головним державним інспектором Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Ханісом М.Е. проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва "Реконструкція житлового будинку з вбудованим паркінгом під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1", за результатами якого складено Акт від 23.06.2014.
Перевіркою встановлено, що за вказаною адресою знаходиться об`єкт незавершеного будівництва: чотириповерховий багатоквартирний житловий будинок з двоповерховим паркінгом та мансардою. На момент перевірки на об`єкті виконані роботи з улаштування залізобетонного каркасу будівлі, зовнішніх стін, виконано скління мансардного, першого, четвертого та частково третього поверху. Під час перевірки будівельні роботи на об`єкті не виконуються. Також перевіряючим встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_2 самовільно продовжено виконання будівельних робіт зі скління будівлі після скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП083131350053 від 15.05.2013 по об`єкту "Реконструкція житлового будинку з вбудованим паркінгом під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1" та не виконано вимоги припису від 20.03.2012 щодо зупинення виконання будівельних робіт. З пояснень присутніх осіб, які зверталися із скаргою, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8, будівельні роботи виконувалися 16-18.06.2014. Вказаний Акт направлено ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку.
Актом спільної перевірки по об`єкту самочинного будівництва № 4 від 26.10.2018, складеним головним спеціалістом - інспектором управління ДАБК Дніпровської міської ради Мєшковим В.І. та головним спеціалістом - інспектором управління ДАБК Дніпровської міської ради Василевського А.В., на підставі звернення ОСОБА_6 проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що об`єкт самовільного будівництва представляє собою п`ятиповерхову капітальну споруду, з частково встановленими віконними блоками та покрівлею з металочерепиці. Будівельні роботи на час перевірки не виконуються.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права - статті 38 Закону №3038-VI та статті 376 ЦК України без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
4.1. Зокрема, вказує на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.03.2020 по справі №822/1278/16, згідно яких особа, що не є власником об`єкта перевірки, не може бути суб`єктом порушення містобудівного законодавства. У справі, що розглядається, з 03.02.2015 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та будинку по АДРЕСА_1 .
Також зазначає, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.11.2018 по справі №826/12327/17, відповідно до яких орган державного архітектурно-будівельного контролю в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, зобов`язаний видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного будівництва. Такий припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутись до суду з позовом про знесення самочинного будівництва на підставі статті 38 Закону №3038-VI.
Проте щодо неї не виносились жодні приписи щодо усунення вимог містобудівного законодавства, зокрема, і шляхом знесення самочинного будівництва, а оскарженими судовими рішеннями зобов`язано ОСОБА_2, який не є ні власником ні користувачем будинку, знести самочинне будівництво по АДРЕСА_1 .
4.2. Вказує також на те, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень по справі не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2019 (справа №810/5680/15) та від 28.11.2018 (справа №815/2311/158), згідно яких знесення самочинного будівництва є крайнім заходом, передбаченим законом, і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
З цього приводу зазначає, що на момент набуття права власності на земельну ділянку та будинок по АДРЕСА_1 (03.02.2015) була чинною декларація ДП083131350053 про початок виконання будівельних робіт по об`єкту "Реконструкція житлового будинку з вбудованим паркінгом під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1", оскільки наказ 1-СК від 25.01.2014 про скасування цієї декларації було визнано протиправним і скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 (справа №804/18706/14), яка набрала законної сили. Апеляційне провадження у цій справі було відкрито лише 05.02.2015, після набуття нею права власності на майно.
Тому, на переконання особи, яка подала касаційну скаргу, їй повинні були надати можливість усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом проведення перебудови з метою приведення будівництва до будівельних норм.
4.3. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень по справі не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.10.2019 (справа №1340/5813/18), згідно яких повторний розгляд справи за наявності рішення суду у тотожній справі не допускається з огляду на дотримання принципу правової визначеності та однієї з основних засад судочинства - обов`язковості судового рішення.
З цього приводу особа, яка подала касаційну скаргу, зауважує, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2014 розглянуто справу №201/8575/14-ц за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт. Позовні вимоги задоволено. Визнано об`єкт будівництва у АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці 1210100000:03:152:0034 (замовник будівництва ОСОБА_2 ) - самочинним. Зобов`язано ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт будівництва, що розташований у АДРЕСА_1, на земельній ділянці 1210100000:03:152:0034.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 25.01.2015 зазначене судове рішення скасував, а провадження по справі - закрив.
Тому, на переконання ОСОБА_1, вказане є підставою для закриття провадження по справі на підставі статті 238 КАС України.
4.4. Ще однією підставою для касаційного оскарження вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 38, 41 Закону №3038-VI, статті 376 ЦК України під час звернення до суду з позовом суб`єкта владних повноважень про знесення самочинного будівництва в разі невиконання припису, винесеного іншим ніж позивач суб`єктом владних повноважень.
З цього приводу зазначає, що приписи ОСОБА_2 щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства видавались у період 2011-2014 років. Проте на той час, позивач, як юридична особа не існував і жодних приписів не видавав, оскільки утворений був лише 16.03.2016 рішенням Одеської міської ради №7/3. Відтак він не є правонаступником прав та обов`язків суб`єкта владних повноважень, який видавав вказані приписи, а відтак не має права на звернення до суду з цим позовом.
5. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 - без змін. Позивач уважає, що суди попередніх інстанцій повно з`ясували обставини справи щодо предмету спору та фактичних обставин. Судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм Закону №3038-VI та статті 376 ЦК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. На думку Судової колегії суду касаційної інстанції під час розгляду цієї справи проблемним є питання застосування судами попередніх інстанцій норм права, що стосуються правового регулювання спорів за зверненням до суду з позовом про знесення самовільно збудованих будівель і споруд чи приведення їх до попереднього стану органами державного архітектурно-будівельного контролю.
10. Зазначене питання неодноразово було предметом судового розгляду Верховним Судом. Зокрема, Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) висловлено таку правову позицію: "Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону №3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
У інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
У цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.".
11. З урахуванням вказаної правової позиції у спірних відносинах суд касаційної інстанції зауважує, що підставою звернення з позовом до суду позивач вказав здійснення відповідачем будівництва багатоповерхового, багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 без документа, який надає право на виконання будівельних робіт та здійснення такого будівництва на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети.
12. Відповідно до приписів статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
13. Згідно з частиною першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.