ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 640/22524/21
адміністративне провадження № К/990/1339/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/22524/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіофаб, ЛТД"
до Державної служби геології та надр України
про визнання протиправним та скасування наказу, -
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіофаб, ЛТД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року (головуючий суддя: Шейко Т. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року (колегія у складі: головуючого судді: Ганечко О. М., суддів: Сорочка Є. О., Василенка Я. М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіофаб, ЛТД" (далі - ТОВ "Тіофаб, ЛТД") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 05 липня 2021 року № 502 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 20 серпня 2007 року № 4335.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що застосування санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіофаб, ЛТД", в тому числі і анулювання чи/або зупинення дії спеціального дозволу на підставі Указу Президента України від 24 липня 2021 року № 266/2021, в частині є протиправним з огляду на те, що відсутній порядок анулювання спеціального дозволу на підставі Закону України "Про санкції".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовив.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Указ Президента України № 266/2021 від 24 червня 2021 року, який став підставою для винесення оскаржуваного наказу, є чинним. Відповідач виконав покладений на нього обов`язок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 10 січня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Тіофаб, ЛТД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2023 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "Тіофаб, ЛТД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року - залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом уточнення підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
9. У строк, встановлений судом, заявник касаційної скарги усунув її недоліки шляхом надсилання уточненої касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. 04 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду від Державної служби геології та надр України надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20 вересня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ТіоФаб, ЛТД" надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 20 серпня 2007 року № 4335.
13. 05 липня 2021 року відповідно до Закону України "Про санкції", рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних санкцій спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021, та Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174, Державною службою геології та надр України анульовано спеціальні дозволи на користування надрами згідно переліку. Пунктом 3 додатку до зазначеного наказу, анульовано дію спеціального дозволу на користування надрами від 20 серпня 2007 року № 4335, виданого ТОВ "ТіоФаб, ЛТД".
14. За таких обставин, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ відповідача, ТОВ "ТіоФаб, ЛТД" звернулося до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
16. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. За приписами ст. 1 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII "Про санкції" (далі - Закон № 1644-VII) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
18. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1644-VII правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.
19. Згідно зі ст. 3 Закону № 1644-VII підставами для застосування санкцій, зокрема, є: 1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод; 2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об`єднаних Націй; 3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу; 4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об`єднаних Націй.
20. Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра передбачено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
21. За змістом частин першої, другої статті 26 Кодексу України про надра, визначені підстави припинення права користування надрами, відповідно до якої право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба в користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.