ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 815/4998/16
адміністративне провадження № К/9901/31171/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" до Державної податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 (Марин П. П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (головуюча суддя Вербицька Н. В., судді: Джабурія О. В., Крусян А. В.),
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "РЕМТЕХМОРПОРТ" (товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (ДПІ, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №0000851402 про збільшення товариству грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 64ʼ 931 грн, з якої: основний платіж - 43ʼ 287 грн, штрафні (фінансові) санкції - 21ʼ 644 грн.
Зазначене рішення ДПІ прийняла на підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" за лютий, травень 2015 року із висновком про порушення товариством пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.3 статті 198 Податкового кодексу (ПК) України внаслідок формування даних податкового обліку за безтоварними операціями з ТОВ``Нобітек``, що призвело до заниження товариством ПДВ за періоди, охоплені перевіркою, на 43ʼ 287 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на помилковість висновків контролюючого органу в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій товариства з ТОВ``Нобітек`` та порушення ним норм податкового законодавства внаслідок обліку таких операцій. Позивач доводив, що господарські операції з його контрагентом мали реальний характер, були використані в межах господарської діяльності, спрямовані на досягнення господарського результату та підтверджуються належними первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку. Вважає, що незначні недоліки в деяких з документів не є беззаперечним доказом, що постачання товарів товариству від зазначеного постачальника не відбулося. Відсутність документів про перевезення товару від ТОВ``Нобітек`` позивач пояснює фактом перевезенням придбаного товару власним транспортним засобом.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 21.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 30.06.2016 № 0000851402.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем у судовому процесі первинні документи, які також надавались під час перевірки, у сукупності підтверджують придбання позивачем у ТОВ``Нобітек`` за договором від 30.04.2014 №2 товару (ТМЦ - елементи запасних частин, інструменти, приладдя тощо). Суди зазначили, що зміст первинних документів, які складені за операціями з постачання товариству товару та його подальше використання у господарській діяльності товариства, свідчать про реальність господарських операцій. Натомість, висновки контролюючого органу про неправомірне формування позивачем даних податкового обліку за наслідками таких операцій ґрунтуються на припущеннях та спростовуються доказами у справі.
Надаючи оцінку доводам ДПІ про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ``Нобітек``, обґрунтовані посиланням на відсутність у товариства товарно-транспортних накладних (ТТН), суди зазначили, що ТТН не є достатньою підставою для висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки обставини щодо отримання позивачем цих товарів підтверджується іншими доказами у сукупності. А доводи щодо відсутності довіреності на одержання ТМЦ спростовуються матеріалами справи, а саме спеціальною довіреністю від 13.01.2015 з інформацією про декількох осіб, які представляють суб`єкта господарювання (позивача) та мають право одержувати ТМЦ без довіреності на окрему поставку чи партію.
Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі скаржник, зокрема, наводив обставини встановлені під час податкової перевірки та зафіксовані в акті перевірки, які, на його думку, ставлять під сумнів реальність постачання товариству товару вказаним в акті контрагентом у період, охоплений перевіркою. Зазначає, що суди попередніх інстанцій дали неправильну оцінку зафіксованій в акті перевірки інформації щодо безтоварного характеру операцій позивача з його контрагентом, внаслідок чого неправильно встановили обставини у справі та безпідставно задовольнили позов товариства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.09.2017 (суддя Веденяпін О. А.) відкрив касаційне провадження №К/800/26327/17 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача на касаційну скаргу, судові рішення попередніх інстанцій, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Суть зауважень контролюючого органу в акті перевірки про безпідставне формування товариством даних свого податкового обліку податкового кредиту з ПДВ за наслідками операцій з ТОВ``Нобітек``, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за лютий, травень 2015 року на суму 43ʼ 287 грн (податкові повідомлення-рішення від 12.04.2017 №0012911406, №0012931406), зводилася до того, що вказані операції не відбулися (є безтоварними). На підтвердження цього висновку відповідач посилався на те, що під час перевірки ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" не надано ТТН на перевезення товарів за операціями з ТОВ``Нобітек``, довіреностей на отримання товару, а надані до перевірки видаткові накладні містять недоліки (в них не вказано місце складання документа; дані (ПІБ), які отримували товар у постачальника, та довіреності на отримання товару).
Порядок формування платником податків податкового кредиту у 2015 році був врегульований нормами статей 198, 201 ПК України (у редакції, чинній станом на вказаний період).
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само).
Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.