ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 806/2410/17
адміністративне провадження № К/9901/3566/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудування
за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Нагірняк М.Ф. 18 грудня 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишина В.М., Сушка О.О., Ватаманюка Р.В. від 7 листопада 2018 року,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" (далі - ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі - УДАБІ у Житомирській області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати припис № 86/17-к про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 5 липня 2017 року та постанову № 36-ю/2006/17 від 19 липня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 1 515 600,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач при ухваленні спірних постанови та припису безпідставно дійшов висновку про виконання позивачем будівельних робіт з реконструкції АЗС за адресою: вул. Європейська,69-а у місті Бердичіві Житомирської області без належного дозволу. ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" зазначає, що є власником земельної ділянки за вказаною адресою і на проведення будівельних робіт 25 травня 2017 року отримало відповідний дозвіл ДАБІ України. На думку позивача, невнесення такого дозволу до відповідного державного реєстру не можна ототожнюватися із його відсутністю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року, позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні припис № 86/17-к від 5 липня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанова № 36-ю/2006/17 від 19 липня 2017 року про накладення на ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 1 515 600,00 грн винесені за відсутності правових підстав для цього, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких таке рішення спрямоване, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, упереджено та без урахування права особи на участь у процесі його прийняття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, УДАБІ у Житомирські області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про відмову у задоволені позову.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень неправильне застосували положення статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), з огляду на що вважає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про порушення відповідачем встановленого порядку проведення державного архітектурно-будівного контролю щодо позивача та розгляду справи про порушення ним законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.
7. Також скаржник звертає увагу на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 34 та 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку виконання підготовчих робіт і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), що обумовило неправильність, на думку скаржника, висновків про протиправність спірних постанови та припису.
8. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу УДАБІ у Житомирській області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікатором № 0102926192563 ухвалу Верховного Суду від 7 лютого 2019 року про відкриття касаційного провадження у справі № 806/2410/17 ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" отримало 20 лютого 2019 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга надійшла до суду 1 лютого 2019 року.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 лютого 2019 року для розгляду цієї справи було визначено склад колегії суддів: ОСОБА_1, Гімон М.М. та Кравчук В.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 7 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 806/2410/17, витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу УДАБІ у Житомирській області.
12. Разом з тим, з огляду на звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку, 13 червня 2023 року було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, в результатів якого для розгляду справи № 806/2410/17 було визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Чиркін С.М. та Шарапа В.М.
13. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що на підставі наказів на проведення позапланової перевірки від 26 червня 2017 року № 65П та від 3 липня 2017 року № 66П уповноваженими особами УДАБІ у Житомирській області проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва "Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-а, м. Бердичів", замовник - ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ", про що складено відповідний акт перевірки від 5 липня 2017 року № 1006/7/К/15/006.
15. Державними інспекторами встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 5 Порядку № 466, що виразилося у виконанні позивачем будівельних робіт з реконструкції АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-А, м. Бердичів Житомирської області, без дозволу на їх виконання. Таке порушення вчинене щодо об`єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками СС3, 5 (п`ята) категорія складності.
16. В Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - Реєстр дозвільних документів), доступ користувачів до якого здійснюється через веб-сайт ДАБІ України, не міститься інформації щодо наявності дозволу, який надав би право на виконання будівельних робіт на АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-А, м. Бердичів Житомирської області .
17. 5 липня 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Житомирській області Пянківським Ю.І. та Казаковим О.І. винесено припис № 86/17-к про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-а, м. Бердичів", замовник - ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" до 5 вересня 2017 року, з підстав, зазначених в акті перевірки від 5 липня 2017 року № 1006/7/К/15/006.
18. Крім того, 19 вересня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Житомирської області Пянківським Ю.І. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 36-ю/2006/17, в якій зазначено, що інспекторами виявлено порушення позивачем пункту 3 частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 5 Порядку № 466 з підстав, зазначених в акті перевірки від 5 липня 2017 року № 1006/7/К/15/006. Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 3 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 1 515 600 гривень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
22. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
24. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Одним із доводів касаційної скарги є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку № 553 та Порядку № 244, що зумовило, на думку скаржника, необґрунтованість висновків судів про порушення відповідачем встановленого порядку проведення перевірки та розгляду справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.
27. Крім того, зазначається, що судами неправильно застосовано положення статей 34 та 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок № 466, оскільки, на думку скаржника, необґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність дозволу на виконання будівельних робіт у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), не є свідченням того, що такий дозвіл не видавався.
28. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Суд виходить з наступного.
29. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з частиною третьою статті 41 цього ж Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
30. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок № 553 (тут і далі - у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
31. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 553 викладені, зокрема у постановах від 29 листопада 2019 року у справі № 523/11616/16-а, від 23 січня 2020 року у справах № 146/585/17 та № 398/620/17(2-а/398/109/17), від 6 лютого 2020 року у справах № 208/6554/16-а(2-а/208/218/16), № 205/7145/16-а(2а/205/27/17) та № 208/537/17(2-а/208/120/17), від 25 березня 2020 року у справі № 464/7984/16-а (2-а/464/21/17), від 28 квітня 2020 року у справі № 814/2500/16 та від 7 травня 2020 року у справі № 810/2954/16.
32. Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством.
33. Відповідно до пункту 9 Порядку N 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
34. Наведена норма кореспондує з правом суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку № 553).
35. Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
36. Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
37. Згідно з положеннями пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
38. Так само пунктом 19 Порядку № 553 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
39. Разом з тим, відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
40. Зі змісту наведених норм права вбачається, що самостійною підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб. При цьому, за результатом позапланової перевірки уповноваженою особою органу державного архітектурно-будівного контролю складається акт та, у разі виявлення порушень містобудівного законодавства, складається протокол про виявлене порушення та припис про усунення виявлених порушень. Заходи державного архітектурно-будівельного контролю проводяться у присутності уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності, якому вручається під підпис один примірник складених за результатом проведеної перевірки документів. Водночас, у разі відмови уповноваженим представником суб`єкта містобудівної діяльності від отримання чи підписання відповідних документів, про це робиться відмітка у такому документі, а його примірник надсилається рекомендованим листом з повідомленням.
41. Правовий висновок щодо застосування положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553 викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 815/1540/14, від 26 вересня 2019 року у справі № 826/3354/14, від 14 листопада 2019 року у справі № 826/2966/16, від 23 січня 2020 року у справі № 398/620/17(2-а/398/109/17), від 6 лютого 2020 року у справі № 208/537/17(2-а/208/120/17), від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, від 27 липня 2021 року у справі № 640/5473/20, від 15 липня 2021 року у справі № 300/3178/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19.
42. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що на підставі звернення громадської організації "Наша влада" від 24 квітня 2017 року, наказів УДАБІ у Житомирській області від 20 червня 2017 року № 65-П та від 3 липня 2017 року № 66-П посадовими особами відповідача у період з 26 червня 2017 року по 5 липня 2017 року проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва "Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-а, м. Бердичів", замовник - ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ". Також УДАБІ у Житомирській області видавалося направлення про проведення перевірки від 31 липня 2017 року № 348/17-к, копія якого була вручена представнику відповідача за довіреністю Лапчуку І.В.
43. Судами також було встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що за результатом проведеної позапланової перевірки уповноваженими особами відповідача було складено акт перевірки від 5 липня 2017 року № 1006/7/К/15/006, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 5 липня 2017 року, в яких зафіксовано здійснення будівельних робіт на відповідному об`єкті без наявності дозволу, та припис від 5 липня 2017 року № 86/17-к, яким вимагалося усунути порушення містобудівного законодавства. На цих документах міститься відмітка про відмову уповноваженого представника ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" від їх підписання та отримання та вказано про направлення рекомендованим листом 7 липня 2017 року.
44. Відповідальність за виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків відноситься до СС3, передбачена абзацом третім пункту 3 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме - суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
45. Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
46. Порядок № 244 визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
47. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 244 викладені, зокрема у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 826/7458/17, від 6 лютого 2020 року у справі № 208/537/17(2-а/208/120/17), від 7 травня 2020 року у справі № 810/2954/16, від 20 травня 2020 року у справі № П/811/1657/16, від 14 липня 2020 року у справі № 826/5657/16, від 23 липня 2020 року у справі № 814/1746/16, від 12 жовтня 2020 року у справі № 357/7136/17 та від 5 травня 2022 року у справі № 380/2805/21
48. Згідно із пунктом 15 Порядку № 244 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання.
49. Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
50. Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
51. Крім того, абзацами третім та четвертим пункту 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.