ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 815/5049/17
адміністративне провадження № К/990/18326/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Одестеплокомуненерго"
до Міністерства юстиції України,
треті особи Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси, Одеська міська рада
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Одестеплокомуненерго"
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року (постановлену колегією суддів: головуючого судді Скупінської О.В., судді Дубровної В.А., судді Корой С.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Вербицької Н.В., судді Джабурії О.В., судді Кравченка К.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. 02 жовтня 2017 року публічне акціонерне товариство "Одестеплокомуненерго", яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ "Одестеплокомуненерго", скаржник, позивач), звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мінюст) від 21 вересня 2017 року № 2955/5, яким на підставі розгляду скарги департаменту комунальної власності Одеської міської ради скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 жовтня 2016 року № 31928617, прийняте державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Одеської області Кравцем О.В., від 15 червня 2017 року № 35682081, прийняте державним реєстратором Одеської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Хоміною М.І.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 04 червня 2019 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Одестеплокомуненерго".
3. 15 грудня 2022 року ПрАТ "Одестеплокомуненерго" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення від 14 грудня 2017 року за виключними обставинами.
4. В обґрунтування заяви ПрАТ "Одестеплокомуненерго" зазначило, що підставою для відмови у задоволенні позову стало застосування судами норми підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV зі змінами (далі - Закон №1952-IV). Разом з тим, Конституційний Суд України рішенням від 16 листопада 2022 року №9-р(ІІ)/2022 у справі №3-270/2019(6302/19) (далі - рішення КСУ №9-р(ІІ)/2022) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону № 1952-IV в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року № 2255-ІХ (далі - Закон № 2255-ІХ), а саме "скасування рішення державного реєстратора". Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку про порушення права позивача на мирне володіння майном в момент прийняття Мінюстом наказу про скасування рішень державних реєстраторів, якими здійснена реєстрація прав на нерухоме майно за ПАТ "Одестеплокомуненерго". У зв`язку із ухваленням КСУ рішення № 9-р(ІІ)/2022, на переконання позивача, виникли підстави для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року за виключними обставинами.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, відмовлено в задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Одестеплокомуненерго" про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №815/5049/17 в силі.
6. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що наявність рішення КСУ не змінює правового регулювання спірних правовідносин, що виникли до цього, та не доводить факту допущення судом помилки під час вирішення спору. Суди попередніх інстанцій взяли до уваги висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 804/3790/17, та вказали, що на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення рішення судом закон був чинним та підлягав застосуванню. Крім того, зазначили, що з тексту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України вбачається, що встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом у процесі розв`язання справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане. Відтак, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в ситуації, яка є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким заяву про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №815/5049/17 за виключними обставинами задовольнити в повному обсязі.
8. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли хибних висновків про те, що у ПрАТ "Одестеплокомуненерго" відсутнє право на перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №815/5049/17 за виключними обставинами. Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, внаслідок чого дійшли протиправного висновку про неможливість перегляду на виключними обставинами судового рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Крім того, скаржник зауважує про хибність твердження судів щодо того, що рішення КСУ не мають зворотної дії в часі. До того ж, у касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстав для відступлення від позиції Верховного Суду, щодо застосування пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, якою керувалися суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях, у зв`язку з її невідповідністю загальноприйнятим стандартам обґрунтованості та неврахуванням при її формуванні духу закону і справедливості, що може свідчити про її неефективність.
9. Також ПрАТ "Одестеплокомуненерго" зазначає, що відмова у перегляді судового рішення за виключними обставинами, не може суперечити принципу правової визначеності, якщо КСУ встановлено порушення прав конкретної особи. Скаржник зауважує, що суди не врахували те, що КСУ у Рішенні № 9-p(II)/2022 було чітко встановлено факт порушення права саме ПрАТ "Одестеплокомуненерго" на мирне володіння майном в минулому - під час прийняття наказу Мін`юсту про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ПрАТ на нерухоме майно.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до Суду 22 травня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №815/5049/17 витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 вересня 2023 року.
13. У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про передачу вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
14. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
15. 20 червня 2023 року до суду надійшов відзив Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача. Вказане обґрунтовано тим, що норма статті 37 Закону №1952-IV, яку скасовано рішенням КСУ № 9-p(II)/2022, була чинна як на момент видання спірного наказу Мінюсту, так і на час прийняття постанови Одеського окружного адміністративного суду 14 лютого 2017 року, постанови П?ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року та постанови Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 815/5049/17. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Крім того, вказано, що у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18 Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами зазначивши, що оскільки рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 6 липня 2018 року у справі № 808/1628/18 відмовлено у задоволенні адміністративного позову, таке судове рішення не підлягало виконанню, а тому не підлягає перегляду за виключними обставинами з підстав визначених пунктом 1 частини п?ятої статті 361 КАС України.
16. 20 червня 2023 року до суду також надійшов відзив Одеської міської ради, в якій наголошується на безпідставності заявленої касаційної скарги. Крім того, Одеська міська рада звертає увагу, що перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 1 частини п?ятої статті 361 КАС України, можливий лише для судових рішень, які не виконані. З огляду на це, Одеська міська рада стверджує про відсутність визначених законом підстав для здійснення перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду 14 лютого 2017 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, за виключними обставинами.
17. 27 червня 2023 року від Комунального підприємство Теплопостачання міста Одеси надійшов відзив на касаційну скаргу ПрАТ "Одестеплокомуненерго", у якій Комунальне підприємство зазначає, що, стверджуючи про необхідність перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду 14 лютого 2017 року за виключними обставинами, позивач фактично намагається здійснити перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з метою повторного розгляду цієї справи. Також зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій в повній мірі відповідають висновкам, висловленим у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18. З огляду на це, вказує на необхідності залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
19. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
20. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
21. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
22. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи не є прийнятними з огляду на таке.
24. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 04 червня 2019 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ПрАТ "Одестеплокомуненерго".
25. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, підставою для відмови у задоволенні позову стало застосування судами попередніх інстанцій підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону №1952-IV зі змінами.
26. Відповідно до змісту підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи ухвалюють мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги у спосіб ухвалення рішення про "скасування рішення про державну реєстрацію прав".
27. Підпунктом 14 пункту 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року № 2255-IХ (далі - Закон № 2255-IХ) статтю 37 Закону №1952-IV було викладено в новій редакції. Унаслідок цього підпункт "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону викладено в пункті 1 частини сьомої статті 37 Закону №1952-IV в редакції Закону № 2255-IХ, а саме "скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України".
28. Разом з тим, Рішенням КСУ від 16 листопада 2022 року №9-р(ІІ)/2022 у справі №3-270/2019(6302/19) за конституційною скаргою ПрАТ "Одестеплокомуненерго" щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (щодо непорушності права власності), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону № 1952-IV, в редакції Закону № 2255-ІХ, а саме: "скасування рішення державного реєстратора".
29. Вказане стало, на переконання позивача, обґрунтованою підставою для звернення 15 грудня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №815/5049/17 за виключними обставинами.
30. Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
31. Згідно із частиною п`ятою статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
32. Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
33. Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
34. Згідно із частиною четвертою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
35. Частиною п`ятою статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
36. Із тексту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане.