Постанова
Іменем України
(додаткова)
18 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 759/5806/20
провадження № 61-300ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Науменка Олексія Григоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору іпотеки.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада
2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва
від 15 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року скасовано та ухвалене нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 . Визнано недійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір іпотеки
від 17 травня 2018 року. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі
27 446,53 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого
2023 року стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_1 судові витрати по 25 580 грн з кожного.
Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Шипіцин О. В., залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня
2022 року залишено без змін. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року скасовано, а справу в частині вирішення питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Науменка О. Г. направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Науменко О. Г. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив покласти на ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 24 015,50 грн та стягнути поштові витрати за відправлення іншим учасникам справи заяви про ухвалення додаткового рішення у розмірі 176,40 грн.
Заява обґрунтована тим, що у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 були заявлені вимоги про розподіл судових витрат, понесених в суді касаційної інстанції, які Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2023 року не були вирішені.
Судові витрати у розмірі 24 015,50 грн складаються із витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в сумі 23 900 грн та поштових витрат за відправлення копій відзиву іншим учасникам справи в сумі
115,50 грн.
Позиція Верховного Суду
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представником ОСОБА_1 у розглядуваній справі є адвокат
Науменко О. Г., який діє на підставі ордеру, договору про надання правничої допомоги № 18-08/2022 від 18 серпня 2022 року та додаткової угоди № 1
від 18 серпня 2022 року до вказаного договору.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.