ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 873/33/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача-1: Семенов Є.О.,
відповідача-2: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 (суддя Поляков Б.М.)
за заявою ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Аграрник-К" про ухвалення додаткового рішення до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023
у справі № 873/33/23
за заявою ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Аграрник-К"
про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.12.2022 у справі №48/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"
до 1) ОСОБА_1 ; 2) Фермерського господарства "Аграрник-К"
про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежними та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язання
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст рішення третейського суду та хід розгляду справи
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) від 21.12.2022 у справі №48/22 (далі - Рішення) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) та Фермерського господарства "Аграрник-К" (далі - Відповідач-2), стягнуто солідарно з Відповідача-1 і Відповідача-2 на користь Позивача суму заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежними та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язання за договором поставки товару №11/22/СЛ від 02.12.2021 у загальному розмірі 559188,61 грн, а також третейський збір у сумі 5992,00 грн.
2. Відповідач-1 і Відповідач-2 подали заяву про скасування Рішення (далі - Заява-1).
3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.06.2023, Заяву-1 задоволено, Рішення скасовано, стягнуто з Позивача на користь Відповідача-1 і Відповідача-2 судовий збір у розмірі 1342 грн за подання Заяви-1.
Стислий зміст заяви про розподіл судових витрат
4. Відповідач-1 і Відповідач-2 подали заяву про розподіл судових витрат від 05.05.2023 (далі - Заява-2), в якій просили ухвалити у справі додаткову ухвалу, якою стягнути з Позивача на користь Відповідача-1 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 35000,00 грн.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 Заяву-2 задоволено, стягнуто з Позивача на користь Відповідача-1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35000,00 грн.
6. Ухвала мотивована наявністю підстав для задоволення Заяви-2 за результатами аналізу доданих до неї документів.
Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
7. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023, прийняти нове рішення, яким залишити без розгляду Заяву-2, а у випадку відхилення зазначеної вимоги відмовити в задоволенні Заяви-2. Також Позивач просить у випадку прийняття рішення про залишення задоволення Заяви-2 фактичний стягнений розмір судових витрат на правничу допомогу в межах справи зменшити на 90%.
8. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають нормам чинного законодавства (частин 5, 6, 7, 9 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) та сталій судовій практиці щодо вирішення аналогічного роду спорів, а оскаржувана ухвала постановлена без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 04.06.2019 у справі №910/21516/17, від 24.07.2018 у справі №918/560/16, від 06.03.2019 у справі №910/15357/17, від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 20.11.2020 у справі №910/4783/19, від 25.06.2019 у справі №904/66/18, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
9. Зокрема, Позивач зазначає, що апеляційний господарський суд не навів належних мотивів щодо наявності підстав для повного задоволення Заяви-2 з урахуванням стандарту доказування "вірогідності доказів", вдався до правового пуризму, надмірного процесуального формалізму, виклав суперечливі висновки.
10. Також Позивач зауважує, що Заява-1 і Заява-2 подані спільно Відповідачем-1 і Відповідачем-2, а судові витрати оскаржуваною ухвалою стягнуті виключно на користь Відповідача-1, що є порушенням принципу належного розподілу судових витрат.
11. Позивач вважає, що Відповідач-1 і Відповідач-2 фактично не подали попередній (орієнтований) розрахунок сум судових витрат, які вони понесли та очікували понести, не надали доказів оплати наданих послуг із надання правничої допомоги, що є підставою для відмови в задоволенні Заяви-2.
12. Позивач просить врахувати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й не надмірне та безпідставне збагачення за рахунок іншої сторони.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
13. Відповідач-1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції - без змін.
14. Відповідач-1 вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а посилання скаржника на висновки щодо застосування норм права, викладені в перелічених ним постановах Верховного Суду, безпідставними, оскільки правовідносини у них не є тотожними правовідносинам, які виникли в цій справі.
15. Відповідач-1 стверджує, що він під час розгляду справи неодноразово заявляв про розподіл судових витрат та зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які відповідачі очікували понести, при подачі Заяви-1.
16. Також Відповідач-1 заперечує проти доводів скаржника про відсутність документального підтвердження відповідних судових витрат.
Позиція Верховного Суду
17. Відповідно до положень частини 2 статті 24, частини 2 статті 25 і частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.
18. З огляду на встановлені статтею 269 ГПК України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
19. За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
20. Пункт 2 частини 5 статті 238 ГПК України передбачає зазначення в резолютивній частині рішення розподілу судових витрат.
21. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
22. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 123 ГПК України).
23. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України).
24. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
25. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
26. При цьому разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України).
27. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
28. Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.