ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/192/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Тищенко О.В., судді Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.)
від 16.05.2023
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
про покладення на Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Олив"
про стягнення 78 861, 88 грн
Рух справи, короткий зміст заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу та заперечень
1. У січні 2019 року Акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Олив" про стягнення 78 861, 88 грн.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 78 861, 88 грн боргу, 1 762,00 грн витрат з оплати судового збору.
3. 06.05.2019 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 видано відповідний наказ.
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 замінено позивача та стягувача на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - стягувач, Товариство).
5. 31.01.2022 Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ДВС).
6. Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.02.2023 задовольнив скаргу Товариства.
7. 21.02.2023 Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про покладення на відділ ДВС витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10 100, 00 грн, які були понесені заявником у зв`язку з розглядом судом скарги на бездіяльність державного виконавця ДВС.
8. Заява обґрунтована тим, що Товариство, під час звернення зі скаргою на дії державного виконавця та її розгляду, понесло витрати на правничу допомогу, а враховуючи те, що скаргу було задоволено, відповідні витрати мають бути покладені на орган державної виконавчої служби в порядку, передбаченому статтею 344 ГПК України. На підтвердження понесених витрат Товариство надало відповідні документи.
9. ДВС у відзиві заперечувала проти поданої стягувачем заяви, просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що заявлені витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10 100, 00 грн не відповідають вимогам частини четвертої статті 126 ГПК України, оскільки є неспівмірними та завищеними порівняно з доходами населення України (прожитковий мінімум на 2022 рік складає 2 102 грн, мінімальна заробітна плата становить 39, 26 грн за годину). Акт виконаних робіт не може бути беззаперечним доказом того, що саме вказана сума витрачена стягувачем на послуги адвоката. Подана заява спрямована на безпідставне отримання коштів за рахунок державного бюджету України. Верховний Суд вказав, що практика стягнення Товариством з ДВС витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з оскарженням дій / бездіяльності органів ДВС, є системною і дійшов висновку про зменшення витрат на 90 %.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10. 19.10.2021 Товариство та адвокат Грищенко Олександр Миколайович уклали договір №19-10-2021/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги).
11. Указаним договором було узгоджено порядок визначення вартості виконаних робіт, зокрема, передбачено, що вартість однієї години складає 900 грн, також визначено вартість конкретних робіт (ознайомлення з матеріалами справи, участь у судовому засіданні, тощо ) (п. 3.1. договору); порядок оплати наданих послуг (п. 3.2., 3.3. договору); розмір гонорару успіху (п. 3.8. договору).
12. Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.06.2022, адвокат надав послуги з організації процесуально-правового супроводу. Так, адвокат фактично надав такі послуги:
- аналіз законодавства;
- дослідження матеріалів (документів), що стосуються оскаржуваних дій державного виконавця ДВС;
- дослідження майнового стану боржника;
- аналіз судової практики;
- технічні роботи щодо направлення скарги на адреси всіх учасників спору;
- участь у судовому засіданні (17.02.2023);
- додаткова оплата (гонорар успіху).
13. Загальна вартість вказаних послуг склала 10 100, 00 грн (п. 2 акту), з яких на підставі п. 3.1, 3.8 договору сторони погодили вартість 1 години правової допомоги/роботи і яка складає 900, 00 грн, кількість годин - 7, вартість участі в одному судовому засіданні - 1 400, 00 грн, додаткова оплата "гонорар успіху" - 2 400, 00 грн (п. 2.1 акту).
14. У провадженні господарських судів перебували на розгляді аналогічні скарги Товариства на дії державних виконавців Державної виконавчої служби.
Короткий зміст додаткової ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
15. Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 заяву Товариства задоволено частково, стягнуто з ДВС 3 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині щодо стягнення 7 100, 00 грн у задоволенні заяви відмовлено.
16. Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву Товариства про відшкодування витрат на правничу допомогу, урахував складність справи, яка розглянута у двох судових засіданнях, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику у справі (написання скарги, клопотання про розгляд скарги за відсутності його представника, участь в одному судовому засіданні) та принцип розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 7 100, 00 грн.
17. Товариство оскаржило додаткову ухвалу суду першої інстанції від 14.03.2023 до суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні заяви щодо стягнення 7 100, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
18. 16.05.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою додаткову ухвалу суду першої інстанції скасував, заяву Товариства про покладення на ДВС судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, задовольнив. Стягнув з ДВС на користь Товариства 10 100, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
19. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано таким:
- послуги, зазначені в акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.02.2023, відповідають документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи;
- враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, характер спірних правовідносин, заявлений розмір витрат на правничу допомогу відповідає критерію розумності;
- те, що в провадженні судів перебували на розгляді аналогічні скарги Товариства на дії ДВС не може бути підставою для відмови (часткової відмови) у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки у кожній справі наявний свій обсяг документів та матеріалів, доказів, правова позиція по кожній справі підлягає викладенню з урахуванням матеріалів справи та вимог процесуального закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи
20. 10.07.2023 ДВС звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції від 16.05.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про відшкодування адвокатських витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, відмовити.
21. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції припустився таких помилок:
- неправильно застосував норми частини четвертої статті 126 ГПК України, оскільки дійшов помилкового висновку щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Скаржник вважає, що заявлений розмір витрат є завищеним, спрямований на безпідставне отримання коштів за рахунок державного бюджету України, і не можливо зрозуміти вартість послуг погодинної роботи адвоката;
- не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18 (щодо застосування критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката), від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, у додаткових постановах від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19, постановах (Великої Палати) від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін); постановах від 04.10.2021 у справі №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 (метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів стягувача):
- помилково не врахував значної кількості подібних справ за участю Товариства і сталої позиції щодо стягнення з відділів ДВС на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу;
- не врахував, що позиція Товариства є універсальною (вже неодноразово застосовується під час розгляду подібних скарг) та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін і не потребує здійснення додаткових робіт. Зокрема, скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 30.01.2023 у справі 910/7032/17, в яких суд дійшов висновку щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу на 90%.
22. 08.08.2023 до Верховного Суд від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти вимог касаційної скарги. Також Товариство заявило про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу.
23. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- суд першої інстанції зменшив розмір витрат на правничу допомогу за відсутності клопотання про зменшення відповідних витрат;
- позиція ДВС є суперечливою, оскільки служба сама заявляє про можливість зменшення витрат на правничу допомогу за умови їх надмірності та/або неналежності за клопотанням сторони, однак сама не надала доказів на підтвердження відповідних обставин;
- Товариство надало необхідні докази на підтвердження отриманих послуг, які в достатній мірі підтверджують факт їх надання;
- жодних клопотань від ДВС про зменшення витрат на правничу допомогу до Північного апеляційного господарського суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
24. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
26. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
27. Товариство оскаржувало додаткову ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, в частині задоволення заяви додаткова ухвала не оскаржувалася. ДВС не оскаржувало додаткову ухвалу суду першої інстанції. Тому, враховуючи положення частини першої статті 269, пункту 2 частини першої статті 287, частини першої статті 300 ГПК України, Верховний Суд переглядає постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні в стягненні 7 100, 00 грн витрат на правничу допомогу, а не повністю, як про це зазначає скаржник.