ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19 вересня 2023 року
справа №П/811/754/16
адміністративне провадження № К/990/26289/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
cуддів - Бившевої Л. І., Гончарової І. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року (судді: Круговий О. О., Прокопчук Т. С., Шлай А. В., про відмову у відкритті апеляційного провадження
у справі №П/811/754/16
за позовом Філії Національної телерадіокомпанії України "Кіровоградська регіональна дирекція"
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про скасування рішення, -
УСТАНОВИВ:
Національна телерадіокомпанія України в особі Філії Національної телерадіокомпанії України "Кіровоградська регіональна дирекція" звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (правонаступник), в якому просила скасувати рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0010221303 від 30 березня 2016 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 44516,62 грн та пені у розмірі 667,75 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, ухваленим в порядку нового судового розгляду, адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 27 вересня 2022 року відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою, заявником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що відповідач копію судового рішення отримав лише 29 серпня 2022 року, відтак він має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду в силу приписів частини другої статті 295 КАС України.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року апеляційна скарга залишена без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для надання суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору в розмірі 2067 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати й направити справу до цього суду для продовження розгляду справи.
Верховний Суд ухвалою від 17 серпня 2023 року поновив Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області строк на касаційне оскарження, відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу № П/811/754/16 з суду першої інстанції.
30 серпня 2023 року справа № П/811/754/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
01 вересня 2023 року від позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, у якому Товариство просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, контролюючий орган в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи.
Заявник при поданні апеляційної скарги, а також на виконання ухвали суду подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовує тим, що рішення суду в даній справі не було направлено відповідачу поштовим зв`язком у паперовому вигляді, також не було направлено через "Електронний суд". Копію рішення суду отримано 29 серпня 2022 року представником відповідача нарочно.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області як суб`єкт владних повноважень має офіційну електронну адресу kr.official@tax.gov.ua, у відповідності до матеріалів адміністративної справи електронну копію судового рішення від 11 січня 2022 року було доставлено до електронної скриньки заявника 11 січня 2022 року, про що сформовано відповідну довідку (а. с. 44 т. 2). Пославшись на пункт 2 частини шостої статті 251, пункт 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, пункти 10, 17, 37 розділу ІІІ, пункт 59 розділу IV "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання судом першої інстанції порядку направлення учаснику справи копії судового рішення шляхом скерування її на електронну адресу kr.official@tax.gov.ua.
Колегія суддів Верховного Суду визнає такі висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, восьмою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15/21 затверджено "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (далі - Положення про ЄСІТС), а 4 вересня 2021 року у газеті "Голос України" №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.
Абзацом 3 підпункту 15.17 пункту 15 частини першої розділу VII "Перехідних положень" КАС України передбачено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
Таким чином, зазначені в оголошені Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
Згідно з нормами частин сьомої і восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Вказані положення КАС України кореспондуються із нормами, що закріплені у пункті 16 Положення про ЄСІТС.
За змістом пункту 24 Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб адресою https://wiki.court.gov.ua.