ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 826/14340/18
адміністративне провадження № К/9901/11156/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №826/14340/18
за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Бершка Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2018, ухвалене судом у складі головуючого судді Аверкової В.В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.В., Чаку Є.В.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ТОВ "Бершка Україна", в якому просило суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкцій у розмірі 961684,22 грн та пеню в розмірі 57701,00 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Також суд першої інстанції відмовив відповідачу в стягненні на його користь витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу - без змін.
5. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в зазначеній частині і ухвалити нову постанову, якою стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.
6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: ОСОБА_1- головуючий суддя, судді: Гімон М.М., Бучик А.Ю.
7. Верховний Суд ухвалою від 14.05.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 №905/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08.06.2023 № 22/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 15.06.2023 прийнято справу до свого провадження.
11. Крім цього, на адресу Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Індітекс Україна" про заміну відповідача (ТОВ "Бершка Україна") у цій справі його правонаступником (ТОВ "Індітекс Україна").
Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Індітекс Україна" про заміну відповідача у цій справі.
Цією ж ухвалою справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ КЛОПОТАННЯ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ
12. В обґрунтування вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 56500,00 грн. Як доказ зазначених обставин відповідач надав копію договору про надання правової допомоги від 13.09.2018 №72/09-18; копію додатку до договору про надання правової допомоги від 13.09.2018 №72/09-18; копію акту надання послуг від 06.11.2018; копію звіту про деталізований обсяг наданих послуг від 06.11.2018; копію рахунку від 19.09.2018 №1452; копію платіжного доручення від 01.11.2018 №122582 про сплату коштів за юридичні послуги на суму 56500,00 грн.
ІІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖЕНИХ СУДОВИХ РІШЕНЬ
13. Відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надані відповідачем докази в обґрунтування вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не доводять обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу, оскільки в наданих відповідачем документах не зазначено погодинного розрахунку вартості наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що заявлена відповідачем сума витрат на правничу допомогу (56500,00 грн) не відповідає принципу співмірності, оскільки спір в цій справі стосується стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за невжиття заходів щодо працевлаштування інвалідів, а тому ця справа є справою незначної складності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14 В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій при вирішенні питання про розподіл судових витрат допущено порушення норм процесуального права, зокрема суди помилково зазначили про відсутність належних доказів понесених відповідачем витрат. Також на думку скаржника хибним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю цієї справи, оскільки сума заявлених позовних вимог у цій справі значно перевищує суму заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.
Крім цього, скаржник зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат на правову допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат. Проте, позивач не висловлював у цій справі будь-яких заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, які були заявлені. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містять імперативної вказівки про те, що договором про надання правової допомоги має бути передбачено виключно погодинну вартість наданих послуг.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
16. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
17. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
18. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
19. За правилами пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про судові витрати, у тому числі про їх розподіл між сторонами.
20. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
21. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
22. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
23. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
24. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
25. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
26. Аналіз наведеної норми Закону № 5076-VI дозволяє зробити висновок, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
27. Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.