1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 200/9352/20-а

адміністративне провадження № К/9901/28996/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №200/9352/20-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2020, ухвалене судом у складі головуючого судді Тарасенка І.М.

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Гайдара А.В., суддів: Міронової Г.М., Компанієць І.Д.

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 08.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУ Нацполіції), в якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції щодо відмови в оформленні та направленні документів до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України для пільгового призначення пенсії за вислугу років;

визнати протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції щодо невключення до стажу служби у пільговому обчисленні часу служби в підрозділах карного розшуку в період з 01.07.2002 по 26.09.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяці;

визнати протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції щодо незастосування пільгових умов призначення пенсії, передбачених статтею 17-1 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) та безпідставного невключення до вислуги років періоду участі в антитерористичній операції в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за три місяці;

зобов`язати ГУ Нацполіції внести зміни до наказу від 26.06.2020 № 268 о/с, в частині обчислення стажу служби та включити до вислуги років у пільговому обчисленні час служби в підрозділах карного розшуку в період з 01.07.2002 по 26.09.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяці;

зобов`язати ГУ Нацполіції застосувати пільгові умови призначення пенсії відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та включити до вислуги років в пільговому обчисленні період участі в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три місяці;

зобов`язати ГУ Нацполіції оформити та подати до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України необхідні документи щодо пільгового призначення пенсії за вислугу років з 26.06.2020 як такого, що має вислугу років для призначення пенсії більш ніж 24 роки та 6 місяців, обчисливши її у повному розмірі відповідно до його послужного списку, норм та вимог законодавства України, зокрема пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ Нацполіції щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оформлення та подання необхідних документів до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років.

Зобов`язано ГУ Нацполіції підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 N 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №3-1).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 апеляційну скаргу ГУ Нацполіції задоволено, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погодившись з такими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

6. Верховний Суд ухвалою від 16.08.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

7. 02.09.2021 відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін

8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 №908/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08.06.2023 № 22/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".

9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.

Ухвалою судді Верховного Суду від 15.06.2023 прийнято справу до свого провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач наказом ГУ Нацполіції від 26.06.2020 № 268 о/с відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 26.06.2020 звільнений зі служби в поліції (за власним бажанням).

19.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Нацполіції із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугою років на підставі Закону №2262-ХІІ.

Листом від 27.08.2020 № З-97/34/01-2020 ГУ Нацполіції повідомлено ОСОБА_1 про те, що права на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ він не має, оскільки його вислуга років в календарному обчисленні становить 20 років 10 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні (з урахуванням періоду участі в антитерористичній операції) - 31 рік 03 місяці 00 днів.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону №2262-ХІІ, натомість ГУ Нацполіції таких повноважень не має, а тому зобов`язане на вимогу позивача підготувати та направити до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України документи, на підставі яких останній прийме обґрунтоване рішення про призначення чи відмову в призначенні пенсії за вислугу років.

12. Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погодився з мотивів того, що згідно із Законом №2262-ХІІ пенсія за вислугу років може бути призначена особам, що звільнені зі служби з 01.10.2019 по 30.09.2020 при наявності вислуги понад 24 календарних роки та 6 місяців, обчисленої на пільгових умовах. Матеріалами справи підтверджено, що стаж служби позивача у поліції на день звільнення в календарному обчисленні складав 20 років 10 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні - 31 рік 03 місяці 00 дні, тобто наявний у позивача стаж роботи у календарному обчисленні не дає йому право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Суд апеляційної інстанції також вказав на помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що ГУ Нацполіції зобов`язане підготувати та направити документи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років, оскільки обов`язок уповноваженого структурного підрозділу щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії виникає тільки у разі подання заяви про призначення пенсії за вислугу років особою, яка має право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

13. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статті 12 Закону №2262-ХІІ, та не врахував висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а.

14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки суду апеляційної інстанції та зазначає, що вимога позивача щодо підготовки і направлення відповідачем до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України документів для призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ є протиправною та необґрунтованою.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

16. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджений бланк подання про який йдеться у пункті 12 Порядку 3-1 (назва якого "Подання про призначення пенсії").

18. Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх з справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

19. У самому бланку відсутня можливість відобразити позицію структурного підрозділу щодо непризначення особі пенсії.

20. Отже, можна зробити висновок, що подання є документом який направляється структурним підрозділом до Пенсійного фонду України тільки у випадку наявності у особи (відносно якої вирішується питання) права на пенсію за вислугу років.

21. При цьому, саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення.

Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні.


................
Перейти до повного тексту