1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 503/700/21

провадження № 51-838 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

виправданого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020165320000060, за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Речиця Столинського району Брестської області Республіки Білорусь, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у цьому АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 1 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Кодимського районного суду Одеської області від 13 грудня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК та призначено йому покарання:

- за ч. 1 ст. 366 КК - у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн, із позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік;

- за ч. 2 ст. 191 КК - у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік і 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено ОСОБА_6 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим та шляхом повного складання строків додаткових покарань, у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 2 роки і 6 місяців.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнаний винуватим в тому, що він, обіймаючи посаду директора Комунального підприємства "Кодимське районне бюро технічної інвентаризації" (далі - Кодимське БТІ) на підставі контракту від 30 березня 2016 року і додаткової угоди № 2 до вказаного контракту та згідно зі статутом підприємства, здійснюючи адміністративно-господарські функції, на початку березня 2020 року (дату і час в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно з метою підтвердження наявності законних підстав невиходу на роботу за невстановлених обставин отримав у невстановленої особи виготовлений на струменевому принтері листок непрацездатності Серії АДФ № 515708, котрий за способом виготовлення не відповідає аналогічним бланкам листка непрацездатності, які виготовлено "ДП "ПК "Зоря", що здійснює їх випуск, із внесеними до цього листка недостовірними рукописними записами щодо перебування, в період із 3 до 28 лютого 2020 року на амбулаторному лікуванні в ТОВ "Медаком" за адресою: вул. Стовпова, 17, у м. Одеса.

Продовжуючи свої протиправні дії, об`єднані єдиним умислом, ОСОБА_6 10 березня 2020 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи, що він не проходив лікування в установленому законом порядку й не отримував листка непрацездатності, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованих на незаконне збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, виготовив заяву-розрахунок лікарняних та окремих виплат потерпілим на виробництві Кодимського РБТІ № 000146 від 10 березня 2020 року, до якої вніс завідомо неправдиві відомості та долучив завідомо підроблений листок непрацездатності Серії АДФ № 515708, що в свою чергу містив завідомо неправдиві відомості про амбулаторне лікування ОСОБА_6 в ТОВ "Медаком" та необхідність виплати йому матеріального забезпечення в сумі 8102,01 грн. Після чого з метою отримання та привласнення зазначених коштів подав ці документи до Балтського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (далі - Балтське відділення Фонду). 3 квітня 2020 року ФССУ в Одеській області на підставі цих документів на розрахунковий рахунок ОСОБА_6 перерахував допомогу у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 8102,01 грн, якими ОСОБА_6 незаконно заволодів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 1 листопада 2022 року вирок місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки з не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді й вичерпано можливості їх отримати.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 у зв`язку знеправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції:

- не здійснив всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, не оцінив всієї сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, не мотивував належним чином взяття до уваги одних і відхилення інших доказів обвинувачення;

- дав доказам оцінку протилежну оцінці, наданої судом першої інстанції, при цьому, порушуючи вимоги ст. 23 КПК, обмежився дослідженням лише частини доказів за клопотанням сторони захисту;

- необґрунтовано погодився з твердженням обвинуваченого про те, що він не знав і не міг знати про підробленість листка непрацездатності, оскільки не є експертом у сфері визначення відповідності документів, не має спеціального обладнання та аналогічних бланків;

- залишив поза увагою показання обвинуваченого в тій частині, що лікарняний лист він отримав у другій половині лютого 2020 року у відділенні "Нова пошта" в м. Кодимі, конверт не зберігся, що позбавило можливості ідентифікувати особу, яка була його відправником, з особою, яку вважав лікарем, з якою спілкувався виключно за допомогою телефонного зв`язку за номером, котрий у нього не зберігся (вказаний номер йому дав якийсь чоловік у санаторії, де він раніше оздоровлювався), а також взаємними повідомленнями у месенджері "Viber" з мобільного телефону, який також не зберігся, оскільки розбився;

- не взяв до уваги, що необхідними умовами для надання первинної медичної допомоги є обстеження і діагностика, які не було проведено;

- залишив поза увагою лист-відповідь Балтського відділення Фонду від 18 березня 2021 року № 01-18-37, згідно з яким ОСОБА_6 раніше надавав листи непрацездатності, а отже, був обізнаним із процедурою їх отримання. Крім того, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застрахована особа зобов`язана надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону;

- зробивши висновок про те, що відповідь власника нерухомого майна стосовно ненадання ТОВ "Медаком" в оренду приміщення на вул. Стовповій, 17 у м. Одесі не спростовує того факту, що ОСОБА_6 проходив амбулаторне лікування, залишив поза увагою інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформовану 2 лютого 2021 року за № 243586857, згідно з якою за вказаною адресою розташований об`єкт нерухомого майна, який в розмірі цілої частки належить на праві приватної власності ТОВ "Чорноморська іграшка" (код ЄДРПОУ 05502858), що в сукупності, на переконання прокурора, підтверджує той факт, що за цією адресою ТОВ "Медаком" взагалі відсутнє та не здійснює своєї діяльності;

- залишив без належної оцінки лист-відповідь управління виконавчої дирекції ФССУ в Одеській області від 1 жовтня 2020 року № 115/1519 про те, що листок непрацездатності серії АДФ № 515708 на ім`я ОСОБА_6 оформлений на бланку, який суперечить зразку бланка листка непрацездатності, затвердженого спільним наказом МОЗ України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406; прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_6 зазначено не державною мовою; у програмі ЄІАС виявлено дублювання використання листка непрацездатності серії АДФ № 515708 у Вінницькій області; ТОВ "Медаком" зареєстровано в м. Луганську та не видає листків непрацездатності;

- вказав, що за даними ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики, інформація в якому є загальнодоступною на офіційному сайті МОЗ України (https://mpz.gov.ua/licenzijnij-reestr), ТОВ "Медаком" (код ЄДРПОУ 30761369) є медичним закладом, який одержав ліцензію на здійснення медичної практики, при цьому суд не врахував, що в ході перевірки зазначеного посилання встановлено, що воно недійсне;

- допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК);

- дійшовши висновку, що в діях ОСОБА_6 відсутня як об`єктивна, так і суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, оскільки він не є розпорядником коштів ФССУ в Одеській області та не має коштів цього Фонду в своєму оперативному управлінні як керівник підприємства, а тому не міг використовувати своє службове становище для того, щоб заволодіти коштами зазначеного Фонду всупереч інтересам служби, не врахував, що на відміну від привласнення і розтрати при заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна (грошових коштів), яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень;

- не зважив на те, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року (справа № 456/1181/15-к) та від 22 січня 2020 року (справі № 581/441/18), стосуються саме кваліфікуючих ознак привласнення і розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем і розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та не можуть бути враховані в цьому судовому провадженні, де ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 191 КК у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем;

- неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме допустив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 413 КПК;

- не надав оцінки наявності в діях ОСОБА_6 складу іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК. Згідно з постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 7 вересня 2021 року у справі № 591/7446/17 використання підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК) є самостійним складом злочину, який не охоплюється поняттями "підроблення", "складання", "видача" і "збут" та передбачений окремою кримінально-правовою нормою із самостійною санкцією. Відсутність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 або ч. 2 ст. 358 КК або ст. 190 КК, на доведення факту вчинення використання підробленого документа не впливає. При цьому використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли документ пред`явлено або надано особою, незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети.

Позиції учасників судового провадження

Від захисника ОСОБА_7 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримала вимоги касаційної скарги. Крім того, зазначила, що у ЄРДР міститься більше 20 обвинувальних вироків, у яких фігурує ТОВ "Медаком";

- виправданий та захисник заперечували щодо задоволення касаційної скарги, просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Мотиви Суду

За приписами ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З урахуванням наведеного необґрунтованими є доводи у касаційній скарзі прокурора про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки наявності у діях ОСОБА_6 складу іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Частиною 2 передбачено, що при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.

Згідно зі ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 413 визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, яке тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Визнаючи ОСОБА_6 винуватим у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд першої інстанції послався на показання:

- представника потерпілого за довіреністю ОСОБА_9 про те, що до Балтського відділення Фонду неодноразово надходили листки непрацездатності від керівника Кодимського РБТІ ОСОБА_6, зокрема 10.03.2020 року до Балтського відділення УВД ФСС України в Одеській області від КП "Кодимське РБТІ" надійшла заява-розрахунок від 10 березня 2020 року, підписана керівником цього підприємства ОСОБА_6, на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення в сумі 8102,01 грн, із внесеними до додатка 1.1 даними про листок непрацездатності, із долученим до неї відповідним листком непрацездатності ТОВ "Медаком", датованим 3 лютого 2020 року, яка була зареєстрована відділенням. Балтське відділення Фонду не перевіряє дійсності пред`явлених йому листків непрацездатності, оскільки згідно зі ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відповідальність за незаконне, зокрема внаслідок підроблення документів або подання недостовірних відомостей, одержання матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням несе застрахована особа, з вини якої це сталося. Тому 1 квітня 2021 року Балтське відділення Фонду сплатило Кодимському РБТІ допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_6 в сумі 8102,01 грн згідно з відповідною заявою-розрахунком. У вересні 2020 року, коли у відділенні ФССУ, розташованому у Вінницькій області, було зареєстровано листок непрацездатності з аналогічними серією і номером, то Балтському відділенню Фонду стало відомо про це дублювання, у зв`язку з чим листок непрацездатності, який надійшов від Кодимського РБТІ, було направлено до управління виконавчої дирекції ФССУ в Одеській області, при якому є відділ експертизи листків непрацездатності, для перевірки. За результатом розгляду звернення управління повідомило відділення про сфальшованість цього листка непрацездатності та надало відповідні вказівки, зокрема щодо вжиття заходів на повернення виплачених коштів і повідомлення про цей факт правоохоронних органів. Також відзначила ту обставину, що після звернення Балтського відділення Фонду до ОСОБА_6, що передувало зверненню до правоохоронних органів з повідомленням, останній добровільно в повному обсязі повернув відділенню неправомірно виплачені йому кошти;

- свідка ОСОБА_10, який надав показання, аналогічні за своїм змістом вищенаведеним показанням представника потерпілого ОСОБА_9 ;

- обвинуваченого ОСОБА_6 в частині, в якій він не заперечував тієї обставини, що як керівник підприємства підписав заяву-розрахунок щодо себе від 10 березня 2021 року, до якої були внесені відомості про листок непрацездатності серії АДФ № 515708 ТОВ "Медаком", датований 3 лютого 2020 року, що надалі були пред`явленні до Балтського відділення Фонду з метою здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення, та у зв`язку з цим отримав від останнього кошти в сумі 8102,01 грн;

Суд першої інстанції в основу вироку поклав й інші досліджені докази, а саме дані:

- статуту комунального підприємства, згідно з яким керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює директор, котрий призначений на підставі відповідного рішення власника та з яким голова районної державної адміністрації уклав контракт. Керівник, крім випадків, визначених статутом, діє без доручення від імені і в інтересах підприємства на всіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, у державних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування. Керівник у межах, узгоджених із наймачем планових завдань - Кодимською районною державною адміністрацією самостійно вирішує питання господарської та фінансової діяльності підприємства;

- контракту з керівником комунального підприємства, укладеного між головою районної державної адміністрації ОСОБА_11 та ОСОБА_6 30 березня 2016 року, з додатковою угодою від 27 березня 2018 року № 2 до нього;

- копії листа-відповіді управління виконавчої дирекції ФССУ в Одеській області від 1 жовтня 2020 року № 115/1519, яким начальнику Балтського відділення Фонду було повідомлено про те, що листок непрацездатності серії АДФ № 515708 на ім`я ОСОБА_6 оформлений на бланку, який суперечить зразку бланка листка непрацездатності, затвердженого спільним наказом МОЗ України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406; прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_6 зазначені не державною мовою; у програмі ЄІАС виявлено дублювання використання листка непрацездатності АДФ № 515708 у Вінницькій області; ТОВ "Медаком" зареєстровано в м. Луганську та не видає листків непрацездатності. У зв`язку з цим начальнику відділення вказано вжити заходів щодо повернення від ОСОБА_6 неправомірно отриманих коштів за вищезазначеним листком непрацездатності, повідомити управління виконавчої дирекції ФССУ у Вінницькій області про дублювання за сфальсифікованим бланком листка непрацездатності та повідомити правоохоронні органи про отримання коштів Фонду на підставі підробленого документа;

- повідомлення Балтського відділення Фонду від 13 жовтня 2020 року № 194 до начальника Кодимського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області про сфальшованість та невідповідність нормативним вимогам листка непрацездатності серії АДФ № 515708 на ім`я ОСОБА_6 ;

- протоколу огляду предмета (копії заяви-розрахунку керівника Кодимського РБТІ ОСОБА_6 від 10 березня 2020 року та копії платіжного доручення від 1 квітня 2021 року № 304, які надало Балтське відділення Фонду 16 листопада 2020 року) від 17 листопада 2020 року № 215;

- копії заяви-розрахунку керівника підприємства ОСОБА_6 від 10 березня 2020 року № 000146 на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення в сумі 8102,01 грн, із внесеними до додатка 1.1 даними про листок непрацездатності серії АДФ № 515708;

- завіреної копії платіжного доручення від 1 квітня 2021 року № 304 про сплату Балтським відділенням Фонду Кодимському РБТІ допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно з заявою розрахунком від 10 березня 2020 року № 000146 в сумі 8102,01 грн, що було визнано речовими доказами і приєднано до кримінального провадження відповідною постановою від 17 листопада 2020 року;

- завіреної копії квитанції АТ КБ "ПриватБанк" від 8 жовтня 2020 року № 0.0.1862464450.1, на підставі якої ОСОБА_6 сплатив Балтському відділенню Фонду 8102,01 грн, зазначивши в призначенні цього платежу: "Повернення неправомірно отриманих коштів по листку непрацездатності серії АДФ № 515708", яку було визнано речовим доказом і приєднано до кримінального провадження відповідною постановою від 14 жовтня 2020 року, а також протоколу її огляду від 14 жовтня 2020 року;

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 3 грудня 2020 року з описом речей і документів, вилучених 3 грудня 2020 року, згідно з якими з Кодимського РБТІ вилучено листок непрацездатності серії АДФ № 515708, датований 3 лютого 2020 року, на ім`я ОСОБА_6, на підставі ухвали слідчого судді Кодимського районного суду Одеської області від 24 листопада 2020 року, постановленої за результатом розгляду відповідного клопотання від 16 листопада 2020 року;


................
Перейти до повного тексту