ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 610/1062/18
провадження № 61-12530св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури
в інтересах держави,
відповідачі: Савинська селищна рада Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Стригуненка В. М., та постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави звернувся з позовом до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області (далі - Савинська селищна рада), ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
В обґрунтування позову вказував, що ОСОБА_2, працюючи у Савинській селищній раді на посаді спеціаліста-землевпорядника, під час підготовки документів за заявою її чоловіка ОСОБА_1 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту
смт Савинці з метою отримання її у власність" не повідомила селищну раду про конфлікт інтересів.
Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Уточивши позовні вимоги прокурор просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради
від 11 грудня 2015 року № 51-VI "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці";
- визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради
від 7 липня 2016 року № 243-VIІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці";
- скасувати рішення державного реєстратора Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Балаклійська РДА) Сідак М. В. про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року № 15438964 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320255700:00:002:0082.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Балаклійського районного суду Харківської області
від 23 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Савинська селищна рада передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6320255700:00:002:0080 в межах визначених законом повноважень в порядку реалізації права громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки відповідно до безоплатної приватизації. Місцевий суд відхилив доводи прокурора про те, що рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 прийняті в умовах конфлікту інтересів, оскільки дружина останнього - ОСОБА_2 як землевпорядник участі у голосуванні під час прийняття оспорюваних рішень селищної ради не брала, тому не могла впливати безпосередньо на прийняті органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, затвердження такого проекту землеустрою та передачі землі у власність ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції зазначив про недоведення прокурором здійснення дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_2 як землевпорядником Савинської селищної ради у той чи інший спосіб впливу на депутатів цієї ради, які голосували за прийняття оспорюваних у цій справі рішень.
Також суд першої інстанції зазначив, що перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави у зв`язку з відсутністю органу державної влади чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження на звернення до суду, з таким позовом. За висновком місцевого суду, прокурор навів достатньо підстав для представництва держави в суді.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2021 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про те, що погодження посадовою особою органу місцевого самоврядування, а не депутатом чи селищним головою ради, питання законності отримання спірної земельної ділянки на користь близької особи (чоловіка) не є вирішальним та не впливає на правомірність прийняття рішення селищною радою. Такий висновок суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин статей 28, 35, 67 Закону
України "Про запобігання корупції", викладеному у постанові від 20 березня
2019 року у справі № 442/730/17 (провадження № 14-557цс18).
Заявник вказує про порушення судами попередніх інстанцій
статті 417 ЦПК України щодо неврахування вказівок, які містяться
в постанові Верховного Суду від 5 серпня 2020 року
(провадження № 61-47602св18), якою скасовані рішення судів попередніх інстанцій у даній справі з направленням її на новий розгляд до місцевого суду.
Також заявник зазначає про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 9 вересня 2020 року у справі № 610/1065/18 (провадження № 61-48923св18), які застосовані судами попередніх інстанцій у справі, що переглядається.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 6 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про
- неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17 (провадження № 14-557цс18) та
у постанові Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі № 610/1062/18-ц (провадження № 61-47602св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
від 9 вересня 2020 року у справі № 610/1065/18 (провадження № 61-48923св18) (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 5 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 на час виникнення спірних правовідносин працювала на посаді спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради.
Рішенням від 11 грудня 2015 року № 51-VI 3 сесії 7 скликання Савинської селищної ради "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт Савинці" селищна рада вирішила надати ОСОБА_1, який є чоловіком ОСОБА_2, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) Савинської селищної ради комунальної власності в межах населеного пункту смт Савинці орієнтовною площею 2,0 га з метою отримання земельної ділянки у власність.
Рішенням Савинської селищної ради від 7 липня 2016 року № 243-VIІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт Савинці, який виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-правовий центр "Гранд" на замовлення ОСОБА_1, з кадастровим номером земельної ділянки 6320255700:00:002:0080. Площа земельної ділянки - 2,0 га. Надано ОСОБА_1 у приватну власність безкоштовно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (рілля) площею 2,0 га із земель запасу комунальної форми власності, яка розташована в смт Савинці.
Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року у справі № 610/979/17, у якій виправлено описку постановою цього ж суду від 12 травня 2017 року, ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 502 грн. Зі змісту вказаної постанови суди встановили, що згідно з протоколами №№ 87, 88, 89, 91, 92 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, від 13 квітня
2017 року, займаючи посаду спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради, ОСОБА_2 порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме у неї під час розгляду заяви свого чоловіка
ОСОБА_1 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт. Савинці з метою отримання її у власність" при виконанні своїх посадових обов`язків землевпорядника Савинської селищної ради, які полягали у підготовці та внесенні на розгляд ради пропозиції щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам після перевірки законності їх отримання, виник реальний конфлікт інтересів, в умовах якого ОСОБА_2, в порушення вимог статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", не повідомила безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП, а також розглянула, перевірила законність отримання земельної ділянки та безпосередньо доповіла на засіданні земельної комісії та Савинської селищної ради вказане питання, чим
вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП.
Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19 квітня 2018 року № 121222418, право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6320255700:00:002:0080 площею 2,0 га, розташовану в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року (номер запису про право власності 15438964).
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 22 грудня
2017 року у справі № 610/2594/17 у задоволенні позову Савинської селищної ради до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовлено.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши додержання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах вимог і доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року
у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано
у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3