Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 278/3388/20
провадження № 61-3417св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої - ОСОБА_3 ;
треті особи: служба у справах дітей Житомирської міської ради, реєстраційна служба Житомирського районного управління юстиції;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року у складі судді Дубовік О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1, громадянка російської федерації, звернулася до суду з позовом, предмет якого відповідно до заяви від 13 травня 2021 року було змінено, до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи: служба у справах дітей Житомирської міської ради, реєстраційна служба Житомирського районного управління юстиції, про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою, витребування частини земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява мотивована тим, що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13 січня 2020 року їй належить на праві спільної часткової власності 1/2 ідеальних часток садового будинку АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 листопада 2018 року та договору дарування 4/9 часток садового будинку від 07 грудня 2018 року. Іншим співвласником цього садового будинку на підставі договору дарування від 02 травня 2019 року є ОСОБА_3 . Згідно з інформаційних даних з реєстру речових прав за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку під цим будинком, площею 0,0456 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297.
Вказана земельна ділянка була подарована ОСОБА_3 її племінницею - ОСОБА_5, яка, у свою чергу, отримала у дарунок цю земельну ділянку і садовий будинок від ОСОБА_2 за договором дарування від 07 лютого 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л.
Первинна реєстрація права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 у СТ "Черемушки" була здійснена за ОСОБА_2 01 лютого 2018 року згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року № 66714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" ОСОБА_2 у порядку відведення.
ОСОБА_1 вважала, що рішення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у формі наказу від 11 грудня 2017 року № 66714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" є незаконним і таким, що підлягає частковому скасуванню відповідно до положень статей 120, 125 ЗК України, так як особа, яка набула право власності на частину будівлі або споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. У випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
Позивачка вважала, що вказана обставина позбавила її, як власника 1/2 частини садового будинку, права володіти та користуватися належною їй частиною земельної ділянки. Оскільки спірна земельна ділянка № НОМЕР_1 у СТ "Черемушки" вже набула ознак об`єкта права власності, про що свідчить наявність кадастрового номера та реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, єдиним способом для відновлення становища, яке існувало раніше, є пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна з чужого незаконного володіння від добросовісного набувача, яким є ОСОБА_3, у порядку статті 388 ЦК України.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року № 66714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано одноосібно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, СТ "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1, у частині пункту 2 щодо передачі у власність ОСОБА_2 5/9 частин цієї земельної ділянки;
- витребувати з чужого незаконного володіння від добросовісного набувача ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 5/9 ідеальних частин земельної ділянки № НОМЕР_1 у СТ "Черемушки" Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області для індивідуального садівництва, площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297;
- припинити право власності ОСОБА_3 шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі відомостей про право власності ОСОБА_3 права власності на 5/9 ідеальних часток земельної ділянки, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, СТ "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року № 6-6714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, садове товариство "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1, у частині пункту 2 щодо передачі у власність ОСОБА_2 5/9 ідеальних часток цієї земельної ділянки.
Припинено право власності ОСОБА_3 шляхом скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у державному земельному кадастрі відомостей про право власності за ОСОБА_3 на 5/9 ідеальних часток земельної ділянки, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, садове товариство Черемушки", ділянка № НОМЕР_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції на підставі положень статей 120, 125 ЗК України, виходив із того, що частка ОСОБА_2 у праві власності на садовий будинок АДРЕСА_2 ідеальних часток будинку, тому і земельну ділянку під цим будинком вона б мала отримати у спільну часткову власність у такому самому розмірі, що і на будинок, тобто у розмірі 4/9 частини. Оспореним наказом ГУ Дергеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року № 6-6714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, а не у розмірі 4/9 частин земельної ділянки, тому вказаний наказ є незаконним та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, щодо неї у частині п`ятій статті 22, статті 120 ЗК України існує обмеження для набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, але не у порядку спадкування.
Оскільки рішення про державну реєстрацію прав, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, підлягає скасуванню, то до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації таких прав. Отже, вимога позивачки про припинення права власності ОСОБА_3 шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі відомостей про право власності ОСОБА_3 права власності на 5/9 ідеальних часток земельної ділянки, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні вимог про витребування майна, суд першої інстанції послався на те, що віндикація може застосовуватись лише
у випадку доведення позивачем свого права власності на спірне майно. Проте позивачкою не доведено право власності на частку спірної земельної ділянки належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим така вимога не може бути задоволена.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в особі законного представника - ОСОБА_5, задоволено.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року у частині задоволених вимог ОСОБА_1 скасовано
та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. У решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення районного суду в частині задоволених вимог ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позову в цілому, апеляційний суд виходив із того, що на момент набуття позивачкою права власності на частки садового будинку ніхто з попередніх власників цих часток: ні мати позивачки - ОСОБА_6 (спадкодавець), ні її брат - ОСОБА_7 (сторона за договором дарування від 07 грудня 2018 року) не мали у власності чи у користуванні спірної земельної ділянки, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297. У зв`язку з цим до спірних правовідносин суд першої інстанції помилково застосував положення статті 120 ЗК України, замість положень статті 377 ЦК України.
Крім цього, спірна земельна ділянка має цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, що відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, належить до земель сільськогосподарського призначення. Водночас обсяг прав громадянина на отримання земельної ділянки для садівництва залежить від його громадянства. Згідно з положеннями ЗК України лише громадяни України мають право на отримання земельних ділянок у власність для ведення садівництва. Що стосується іноземних громадян та осіб без громадянства, то вони можуть використовувати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва лише на умовах оренди і лише в одному випадку - у разі спадкування таких ділянок, у тому числі ділянок, наданих для садівництва.
Враховуючи, що позивачкою не доведено, а судом на підставі наявних у справі доказів не встановлено, що остання набула право власності на земельну ділянку за вказаними вище правочинами, а лише могла б мати право користування (оренди), суд першої інстанції безпідставно задовольнив її позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року № 6-6714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" та припинення права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, оскільки ОСОБА_1 не має законодавчо визначених підстав для володіння земельною ділянкою з призначенням - для ведення індивідуального садівництва, відповідно її права не є порушеними, а задоволення таких вимог не призведе до відновлення володіння земельною ділянкою.
Вимога про витребування майна нерозривно пов`язана з наявністю права власності на це майно у особи, яка звертається за захистом своїх порушених прав. Позивачкою не доведено право власності на частку спірної земельної ділянки належними та допустимими доказами. При цьому позивачка не може мати у власності землі сільськогосподарського призначення, оскільки така, відповідно до наданих сторонами доказів, не увійшла до складу спадщини та не створює підстав для виникнення
у позивачки права захисту на цю землю.
Апеляційний суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду України та Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Житомирського районного суду Житомирської області.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої - ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Житомирської міської ради, реєстраційна служба Житомирського районного управління юстиції, про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою, витребування частини земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 362/2707/19 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є. В., про визнання недійсними договорів дарування, скасування їх державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року(провадження № 14-21цс22).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року касаційне провадження у справі поновлено, оскільки обставини, за яких касаційне провадження у справі було зупинено, усунуто.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, не застосували положення статті 120 ЗК України, які закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 цього Кодексу слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Крім того, при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда. Зазначене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду України, Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, яка є незмінною.
Таким чином, право ОСОБА_2 на отримання у власність земельної ділянки під садовим будинком виникло у зв`язку з виникненням права власності на частину садового будинку, який вона успадкувала після смерті батька - ОСОБА_12 - на його 1/3 ідеальних часток згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 грудня 2012 року, а в подальшому на 1/9 частину будинку після смерті матері - ОСОБА_6 . Отже, частка ОСОБА_2 у праві власності на садовий будинок, що розташований у СТ "Черемушки" на земельній ділянці № НОМЕР_1, складала 4/9 ідеальних часток будинку, а відтак, і земельну ділянку під будинком вона мала отримати у спільну часткову власність у тому самому розмірі, що і на будинок. Це саме стосується й позивачки, оскільки остання має право на земельну ділянку під садовим будинком пропорційно до її частки у праві власності на будівлю. Таким чином, рішення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року № 6-6714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" негативно вплинуло на оборотоздатність нерухомого майна, яке перебуває у власності позивачки, оскільки відокремило земельну ділянку від будівлі, що позбавило позивачку права на відчуження цього майна.