Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 505/496/17
провадження № 61-12770св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, Виконавчий комітет Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приморська державна нотаріальна контора в м. Одесі, Кодимська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Подільська районна державна адміністрація Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Базіль Л. В., Воронцової Л. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приморська державна нотаріальна контора в м. Одесі, Кодимська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Подільська районна державна адміністрація Одеської області, про визнання заповітів нікчемними, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсними, визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просивсуд:
- визнати нікчемними заповіти, складені ОСОБА_3 02 лютого 2001 року, посвідчені секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г., зареєстровані в реєстрі за №№ 01, 03, та заповіт, складений ОСОБА_4 02 лютого 2001 року, посвідчений секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г., зареєстрований у реєстрі за № 02;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 державним нотаріусом Кодимської районної державної нотаріальної контори Одеської області Налдіною М. М. 22 квітня 2005 року, зареєстроване в реєстрі за № 1195, на спадкове майно ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається з:
права на земельну частку (пай) у колективному сільськогосподарському підприємстві (далі - КСП) "Дружба народів" с. Нестоїта Котовського району Одеської області розміром 3,30 умовних кадастрових гектари, без визначення цієї частки в натурі, яке належало йому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 031046, виданого Котовською райдержадміністрацією Одеської області 28 липня 1996 року згідно з рішенням від 25 липня 1996 року № 250/96 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 48;
права власності на майновий пай члена КСП "Дружба народів" с. Нестоїта Котовського району Одеської області, яке належало спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД-XIV-XIII № 001106, виданого Нестоїтською сільською радою 09 липня 2001 року;
грошових вкладів, що знаходяться в Ощадбанку № 2823/02 у с. Нестоїта та № 2823/058 у м. Котовську на рахунках № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, з нарахованими процентами та компенсаціями, належними спадкодавцеві на підставі ощадних книжок (спадкова справа № 9/2005);
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 державним нотаріусом Котовської державної нотаріальної контори Одеської області Поляковою М. В. 27 грудня 2012 року, зареєстроване в реєстрі за № 1299, на спадкове майно ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, що складається із земельної ділянки, площею 1,95 гектарів, яка розташована на території Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 5122985100:01:003:0309 (спадкова справа 153/2009);
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 297532, виданий Котовською райдержадміністрацією Одеської області 01 лютого 2006 року на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Котовської райдержадміністрації Одеської області від 21 жовтня 2005 року за № 543/А-2005 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,95 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5122985100:01:003:0345, яка розташована на території Нестоїтської сільської ради Подільського району (колишня назва - Котовський район) Одеської області, та скасувати його реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010652500064;
- визнати за позивачем право на спадщину після його батька - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на 1/2 частку земельної частки (паю) в КСП "Дружба народів" с. Нестоїта Котовського району Одеської області, розміром 3,30 умовних кадастрових гектари, без визначення цієї частки в натурі, яке належало батькові на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 031046, виданого Котовською райдержадміністрацією Одеської області 28 липня 1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 25 липня 1996 року за № 48, як за спадкоємцем першої черги за законом;
- визнати за позивачем право спільної часткової власності на спадкове майно його матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,95 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5122985100:01:003:0309, яка розташована на території Нестоїтської сільської ради Подільського району Одеської області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 041890, виданий 28 жовтня 2004 року, як за спадкоємцем першої черги за законом.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належні йому майнові права та майно, яке зазначено вище. На день своєї смерті батько постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним постійно проживали та були зареєстровані він та його матір - ОСОБА_4, яка була дружиною спадкодавця і якій на той час виповнився 81 рік, вона була пенсіонеркою та відповідно до статті 1241 ЦК України мала право на обов`язкову частку у спадщині.
З огляду на викладене позивач вважав, що він та його матір фактично прийняли спадщину як спадкоємці першої черги за законом.
Також спадкоємицею першої черги за законом, яка прийняла спадщину шляхом подачі до державного нотаріуса відповідної заяви про прийняття спадщини протягом встановленого законом шестимісячного строку, є його рідна сестра - ОСОБА_2, яка є відповідачем у справі.
11 січня 2005 року державним нотаріусом Кодимської районної державної нотаріальної контори Одеської області Налдіною М. М. була заведена спадкова справа за № 9/2005 після смерті його батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22 квітня 2005 року цим нотаріусом його сестрі ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1195, на спадкове майно ОСОБА_3 на підставі заповіту, посвідченого Нестоїтською сільською радою Котовського району 02 лютого 2001 року за № 01.
Позивач вважав, що зазначене свідоцтво про право на спадщину за заповітом є недійсним, оскільки ОСОБА_2 не повідомила нотаріуса про наявність інших спадкоємців, а державний нотаріус не здійснила запиту до Виконавчого комітету Нестоївської сільської ради Котовського району Одеської області щодо надання інформації про інших осіб - спадкоємців, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем.
Крім того, вказував на те, що у заповітах ОСОБА_3, посвідчених секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г. 02 лютого 2001 року за реєстровими номерами 01 та 03 не зазначені місце і час укладання заповітів, чим посадовою особою Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області порушені норми чинного на той час законодавства та пункт 82 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла його матір - ОСОБА_4, яка на день смерті мешкала в с. Нестоїта Котовського району Одеської області.
Після смерті матері відкрилася спадщина на належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,95 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5122985100:01:003:0309, яка розташована за адресою: Одеська область, Котовський район, Нестоїтська сільська рада.
Позивач зазначав, що на день смерті матері він постійно проживав та був зареєстрований разом з нею за адресою: АДРЕСА_1, а тому фактично прийняв спадщину як спадкоємець першої черги. 26 березня 2009 року він звернувся до державного нотаріуса Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області Пояцики М. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
Також спадкоємицею після смерті матері є його рідна сестра ОСОБА_2, яка прийняла спадщину шляхом подачі 30 квітня 2009 року заяви до державного нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Баркар Л. Г. 02 лютого 2001 року, зареєстрованим в реєстрі за № 02.
27 грудня 2012 року державним нотаріусом Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області Поляковою М. В. на підставі заповіту ОСОБА_4, посвідченого секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Баркар Л. Г. 02 лютого 2001 року та зареєстрованого в реєстрі за № 02, ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1299, а саме: на земельну ділянку, площею 1,95 га, що розташована на території Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Однак позивав зазначав, що вказаний заповіт ОСОБА_4, на підставі якого було видане зазначене свідоцтво про право на спадщину за заповітом, рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 квітня 2013 року в справі № 505/821/13 визнаний недійсним. Тому і свідоцтво про право на спадщину за заповітом підлягає визнанню недійсним.
Також позивач зазначав, що під час розгляду справи № 505/821/13 суд встановив, що станом на 02 лютого 2001 року посаду секретаря Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області займала ОСОБА_5, яка посвідчила заповіти, складені його батьком ОСОБА_3 (зареєстровані в реєстрі за №№ 01, 03) та його матір`ю ОСОБА_4 (зареєстрований у реєстрі за № 02).
Зазначав, що заповіт ОСОБА_4, посвідчений секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г. 02 лютого 2001 року та зареєстрований у реєстрі за № 02, є нікчемним, оскільки в ньому не зазначені місце і час укладання заповіту, чим посадовою особою Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області порушені норми чинного на той час законодавства та пункт 82 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
У листопаді 2016 року позивач як спадкоємець першої черги за законом звернувся до державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно матері ОСОБА_4 у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,95 га, але у зв`язку з тим, що у нього був відсутній оригінал правовстановлюючого документа на зазначене спадкове майно, а також у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 вже одержала у державного нотаріуса 27 грудня 2012 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом, йому було відмовлено.
Також у січні 2017 року позивач як спадкоємець першої черги за законом звернувся до державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області Налдіної М. М. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак йому було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно батька у зв`язку з тим, що у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, а також у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 22 квітня 2005 року вже одержала свідоцтво про право на спадщину на зазначене спадкове майно.
Вважає, що заповіти, складені його батьком ОСОБА_3 02 лютого 2001 року, посвідчені секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г., зареєстровані в реєстрі за №№ 01, 03, та заповіт, складений його матір`ю ОСОБА_4 02 лютого 2001 року, посвідчений секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г., зареєстрований у реєстрі за № 02, є нікчемними, а видані ОСОБА_2 на їх підставі свідоцтва на право на спадщину - недійсними з тих підстав, що ОСОБА_2 не повідомила нотаріуса про наявність інших спадкоємців. Крім того, у заповітах не зазначені місце і час їх укладення, що є порушенням вимог щодо форми та порядку посвідчення заповіту.
Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 27 грудня 2012 року державним нотаріусом Котовської районної державної нотаріальної контори Поляковою М. В., зареєстроване за № 1299, позивач вважав недійсним, оскільки рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 квітня 2013 року заповіт ОСОБА_4, посвідчений секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Баркар Л. Г. 02 лютого 2001 року, на підставі якого видавалося оскаржуване свідоцтво, визнаний недійсним.
08 листопада 2019 року представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності до уточнених позовних вимог ОСОБА_1 та просив відмовити в позові у повному обсязі, посилаючись на обізнаність ОСОБА_1 про існування заповітів, які склали його батьки 02 лютого 2001 року на ім`я ОСОБА_2 ще з 2009 року та з 12 квітня 2013 року, коли один із заповітів, який склала мати - ОСОБА_4 02 лютого 2001 року за № 2 і посвідчила секретар сільської ради ОСОБА_6, був визнаний судом недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Котовський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 13 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з нікчемності оспорюваних заповітів, оскільки вони не містять місця і часу їх укладання. Крім того, суд вважав, що заповіти, складені ОСОБА_3 02 лютого 2001 року, зареєстровані в реєстрі за № 01 та № 03, та заповіт, складений ОСОБА_4 02 лютого 2001 року, зареєстрований у реєстрі за № 02, посвідчені секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г., яка не була уповноважена вчиняти нотаріальні дії відповідно до статті 37 Закону України "Про нотаріат", а отже, укладені з порушенням порядку їх посвідчення.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що складені спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь відповідача ОСОБА_2 заповіти від 02 лютого 2001 року є нікчемними правочинами, а тому видані на їх підставі свідоцтва та державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2, є недійсними, що надає позивачу право на спадкування за законом після смерті батьків.
Щодо строку позовної давності суд зазначив, що такий строк позивачем не пропущено, оскільки про порушення свого права йому стало відомо лише 03 листопада 2015 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Одеський апеляційний суд постановою від 14 листопада 2022 року апеляційну скаргу адвоката Кресюна В. А., діючого від імені ОСОБА_2, задовольнив.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2022 року скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що висновки суду першої інстанції про те, що оспорювані правочини не відповідають встановленій законом формі через відсутність зазначення місця і часу їх укладання, спростовується матеріалами справи, зокрема змістом заповітів, відповідно до яких вбачається, що вони посвідчені в с. Нестоїта Котовського району Одеської області 02 лютого 2001 року секретарем Нестоїтської сільської ради Добровольською Є. Г.
Також суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про посвідчення заповітів неуповноваженою особою, оскільки оспорювані заповіти були посвідчені секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г., на яку рішенням цієї ради покладено функції секретаря виконавчого комітету. В матеріалах справи відсутні відомості про будь-яких інших посадових осіб Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області та її виконавчого комітету, які б були уповноважені посвідчувати заповіти. У зв`язку з зазначеним, суд дійшов висновку, що оспорювані заповіти відповідають вимогам чинного на момент їх посвідчення законодавства, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
14 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 450/328/15 (провадження № 61-14110св18), від 26 червня 2019 року в справі № 369/3186/17 (провадження № 61-42486св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 414/811/17 (провадження № 61-15499св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що після смерті батька ОСОБА_3, крім спадкоємця за заповітом - відповідача ОСОБА_2 та спадкоємця першої черги за законом - позивача, спадщину прийняла його непрацездатна дружина ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом, яка на час смерті чоловіка була пенсіонеркою за віком та відповідно до статті 1241 ЦК України мала обов`язкову частку у спадщині. Однак суд апеляційної інстанції не вказав усіх спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, не вказав, чи має непрацездатна дружина спадкодавця право на обов`язкову частку у спадщині чоловіка, не визначив розміру обов`язкової частки у спадщині, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Також апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, не зазначив, який саме заповіт ОСОБА_3 визначає спадкоємця та спадкове майно, оскільки ним було складено декілька заповітів.
Також апеляційний суд не врахував те, що частина спадщини ОСОБА_4, а саме - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,95 га, з кадастровим номером 5122985100:01:03:0309, яка розташована на території Нестоїтської сільської ради Подільського району (колишня назва - Котовський район) Одеської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ОД № 041890, виданого 28 жовтня 2004 року на підставі розпорядження Котовської районної державної адміністрації від 21 листопада 2003 року № 458/03, не охоплена заповітом ОСОБА_4, посвідченим 02 лютого 2001 року секретарем виконавчого комітету Нестоїтської сільської ради Добровольською Є. Г., зареєстрованим у реєстрі за № 02, а тому таке спадкове майно повинно спадкуватися спадкоємцями за законом на загальних підставах, оскільки спадкодавець у зазначеному заповіті розпорядилася на випадок смерті тільки правом на земельну частку (пай) розміром 3,30 га, яке належить їй на підставі сертифікату серії ОД № 031047, виданого Котовською районною державною адміністрацією 25 липня 1996 року.
Позивач вважає, що апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, не врахував та не зазначив, що в цьому випадку відбулося порушення спадкових прав позивача (спадкоємця першої черги за законом) видачею відповідачу (спадкоємцю за заповітом) свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, після смерті матері позивача та відповідача, яке є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 7 680,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Котовського міськрайонного суду Одеської області цивільну справу.
Справа надійшла до Верховного Суду у березні 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Нестоїта Котовського району Одеської області помер батько позивача та відповідача - ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 13). Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому на праві власності майно, а саме:
- право на земельну частку (пай) у КСП "Дружба народів", с. Нестоїта Котовського району Одеської області, розміром 3,30 умовних кадастрових гектари, без визначення цієї частки в натурі, яке належало йому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 031046, виданого Котовського райдержадміністрацією Одеської області 28 липня 1996 року;
- право власності на майновий пай члена КСП "Дружба народів", с. Нестоїта Котовського району Одеської області, яке належало спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД-XIV-XIII № 001106, виданого Нестоїтською сільською радою 09 липня 2001 року;
- грошові вклади, що знаходились в Ощадбанку № 2823/02 у с. Нестоїта та № 2823/058 у м. Котовську на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, з нарахованими на них процентами та компенсаціями, належними спадкодавцеві на підставі ощадних книжок.
За життя, а саме 02 лютого 2001 року, ОСОБА_3 склав заповіти, якими належний йому пай (частку), що знаходиться на землях КСП "Дружба народів" Котовського району Одеської області, розміром 3,30 умовних кадастрових гектари та належний йому на праві особистої власності жилий будинок з відповідною частиною господарчих будівель та усе майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, заповів ОСОБА_2 . Заповіти посвідчені секретарем виконавчого комітету Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г., зареєстровані в реєстрі за № 01 та № 03 (т. 1 а. с. 93, 94).
11 січня 2005 року державним нотаріусом Кодимської районної державної нотаріальної контори Одеської області Налдіною М. М. була заведена спадкова справа за № 9/2005 року після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 75, 76).
22 квітня 2005 року цим же нотаріусом на підставі заповіту, посвідченого Нестоїтською сільською радою Котовського району 02 лютого 2001 року за № 01, ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1195, на спадкове майно ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 82 зв., а. с. 127).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нестоїта Котовського району Одеської області померла мати позивача та відповідача - ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 14), яка за життя склала два заповіти на випадок смерті на ім`я відповідача ОСОБА_2 .
Так, відповідно до заповіту, який посвідчений секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Баркар Л. Г. 02 лютого 2001 року та зареєстрований у реєстрі за № 02, ОСОБА_4 все майно, де б воно не було і з чого не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, а також належну їй земельну частку (пай), що знаходиться на землях КСП "Дружба народів" Котовського району Одеської області, заповіла відповідачу ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 152).
Другий заповіт ОСОБА_4 склала на належний їй земельний пай (частку), що знаходиться на землях КСП "Дружба народів" Котовського району Одеської області, розміром 3,30 умовних кадастрових гектари, який належить їй на підставі сертифіката серії ОД № 031047, виданого Котовською державною адміністрацією від 25 липня 1996 року на ім`я ОСОБА_2 . Вказаний заповіт посвідчений 02 лютого 2001 року секретарем виконавчого комітету Нестоїтської сільської ради Котовського району Добровольською Є. Г. та зареєстрований у реєстрі за № 02 (т. 1 а. с. 95).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,95 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5122985100:01:003:0309, яка розташована за адресою: Одеська область, Котовський район, Нестоїтська сільська рада, та була передана їй у приватну власність, що підтверджується державним актом серії ОД № 041890 на право власності на земельну ділянку, виданим 26 жовтня 2004 року, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010452500075 (т. 1 а. с. 16).
Після її смерті державним нотаріусом Котовської державної нотаріальної контори Одеської області Поляковою М. В. була заведена спадкова справа (т. 1 а. с. 139-184).
26 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області Пояцики М. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, як спадкоємець першої черги за законом (т. 1 а. с. 144).
30 квітня 2009 року ОСОБА_7 звернулася до державного нотаріуса Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області Пояцики М. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а. с. 142).
27 грудня 2012 року державним нотаріусом Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області Поляковою М. В. на підставі заповіту ОСОБА_4, посвідченого секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області 02 лютого 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 02, ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстроване в реєстрі за № 1299, а саме на: земельну ділянку площею 1,95 га, що розташована на території Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер -22985100:01:003:0309 (т. 1 а. с. 176).
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 квітня 2013 року в справі 505/821/13 заповіт ОСОБА_4, посвідчений секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Баркар Л. Г. 02 лютого 2001 року та зареєстрований у реєстрі за № 02, визнаний недійсним (т. 1 а. с. 20).
Також позивач ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, яка належала його матері ОСОБА_4 .
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03 листопада 2015 року в справі № 505/2929/15 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті матері - ОСОБА_4, а саме - на сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 031047.
Цим рішенням встановлено, що хоча заповіт ОСОБА_4, посвідчений секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Баркар Л. Г. 02 лютого 2001 року, зареєстрований у реєстрі за № 02, визнаний недійсним, ОСОБА_4 у цей же день був складений ще один заповіт, зареєстрований за тим же номером, який вже був посвідчений секретарем Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області Добровольською Є. Г. і який недійсним не визнавався (т. 1 а. с. 21, 22).
Під час судового розгляду зазначеної справи було встановлено, що станом на 02 лютого 2001 року посаду секретаря Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області займала ОСОБА_5, яка посвідчила заповіти, складені заповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги за законом звернувся до державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно матері ОСОБА_4 у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,95 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5122985100:01:003:0309, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Нестоїтська сільська рада.
Державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Ільницькою Г. П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду у зв`язку з тим, що у нього був відсутній оригінал правовстановлюючого документа на вищезазначене спадкове майно, а також у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 одержала у державного нотаріуса Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області Полякової М. В. 27 грудня 2012 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 за реєстровим № 1299.
У січні 2017 року ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги за законом звернувся до державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області Налдіної М. М. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, а також у зв`язку з тим, що його рідна сестра та відповідач ОСОБА_2 одержала у державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області Налдіної М. М. 22 квітня 2005 року свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначене спадкове майно, державним нотаріусом було відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до архівної довідки від 24 травня 2021 року № 80/03-19 в документах архівного фонду № 11 "Нестоїтська сільська рада, Котовського району Одеської області" у книгах протоколів сесій, виконкомів та рішеннях, прийнятих ними за період 1998-2001 роки, значиться рішення про обрання ОСОБА_5 секретарем Нестоїтської сільської ради.
Відповідно до довідки від 02 листопада 2015 року № 1040, виданої виконкомом Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області, ОСОБА_1 дійсно не був зареєстрований, але проживав з 2000 року в домоволодінні своїх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яке розташоване на АДРЕСА_1 . Був зареєстрований в цьому домоволодінні 25 лютого 2004 року та проживає і перебуває на реєстраційному обліку (т. 1 а. с. 31).
Факт прийняття ОСОБА_1 як спадкоємцем першої черги за законом спадщини після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2015 року в справі № 505/579/15, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Одеської області від 03 серпня 2016 року (провадження № 22-ц/785/538/16), довідками виконавчого комітету Нестоїтської сільської ради Котовського району Одеської області від 02 листопада 2015 року № 1040 та від 28 листопада 2005 року № 1374, а також довідкою виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 07 червня 2018 року № 726.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.