ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 920/1149/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Міщенка І. С.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Сумської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 (колегія суддів: Шаптала Є. Ю. - головуючий, Тищенко А. І., Яковлєва М. Л.) та рішення Господарського суду Сумської області від 09.12.2022 (суддя Джепа Ю. А.)
за позовом Сумської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Войтовича Миколи Ігоровича
про стягнення безпідставно збережених коштів
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Сумська міська рада (далі - Рада) звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Войтовича Миколи Ігоровича (далі - ФОП Войтовича М. І.), у якому просила стягнути безпідставно збережені кошти в сумі 307 832,67 грн за користування земельною ділянкою комунальної власності, площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 127 (далі - Земельна ділянка), без укладання договору оренди, за період з 01.08.2018 до 31.07.2021.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується Земельною ділянкою комунальної власності без укладеного договору оренди землі під нерухомим майном, яке належить відповідачу на праві власності, що є підставою для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування цією земельною ділянкою відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
2. Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023, позов задоволено частково: стягнуто з ФОП Войтовича М. І. на користь Ради 146 029,56 грн недоотриманих коштів внаслідок використання землі за період з 01.08.2018 по 31.07.2021. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що, виходячи із розміру земельної ділянки, що відповідачем беззаперечно використовувалась (764,7 м2), зважаючи на неузгодженість позицій сторін щодо оформлення користування землею (поновлення договору оренди усієї земельної ділянки, її поділ чи продаж) без оформлення прав на неї у період з 01.08.2018 по 31.07.2021, розмір недоотриманого доходу складає за підрахунком суду першої інстанції 146 029,56 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі Рада просить скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у стягненні 161 803,06 грн та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами положень статті 791 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 04.10.2022 у справі № 922/1717/20, від 16.11.2022 у справі № 922/519/20.
3.3 ФОП Войтович М. І. у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість, спростовує викладені в ній доводи і просить рішення першої і апеляційної інстанцій залишити без змін або перерахувати орендну плату, виходячи із площі земельної ділянки 448 м2, що відповідачем використовувалась.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.08.2021 № 269408 відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 764,7 м2, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 127.
4.2 Зазначене нерухоме майно відповідача розташовується на Земельній ділянці, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.08.2021 № НВ-0007302162021. Земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, цільового призначення - землі громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
4.3 Рішенням Сумської міської ради від 27.02.2013 № 2163-МР позивачеві було надано дозвіл на розробку проєкта землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1708 га під розміщеним автосалоном та станцією технічного обслуговування, за вищевказаною адресою: м. Суми, вул. Харківська, 127.
4.4 На підставі зазначеного рішення спеціалізованою організацією розроблено проєкт землеустрою, який був погоджений висновком Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області від 15.03.2013 № 2060/01-30-1584, відповідно до якого погоджено проєкт землеустрою та визнано за можливе відвести земельну ділянку в оренду ФОП Войтовичу М. І., загальною площею 0,1612 га під розміщеним автосалоном з станцією техобслуговування (за рахунок земель житлової та громадської забудови).
4.5 Рішенням Сумської міської ради від 31.07.2013 № 2594-МР затверджено даний проєкт та надано позивачеві в оренду Земельну ділянку.
4.6 На підставі рішення Сумської міської ради від 31.07.2013 № 2594-МР між позивачем та відповідачем укладено договір від 02.09.2013 оренди земельної ділянки, площею 0,1612 га в м. Суми, вул. Харківська, 127 строком до 31.07.2018. Договір був зареєстрований у реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції Сумської області, про що в Державному реєстрі прав вчинено запис 01.07.2014 за № 6179006.
4.7 Згідно з пунктом 2.1 договору від 02.09.2013 земельна ділянка надається в оренду під розміщеним автосалоном та станцією технічного обслуговування, згідно Класифікацією видів цільового призначення земель - землі громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
4.8 Пунктом 2.4 договору оренди земельної ділянки передбачено, що у разі припинення (розірвання) цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням.
4.9 Зазначений договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 31.07.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та на новий строк не був продовжений. Після 31.07.2018 за актом приймання-передачі Земельна ділянка не була повернута позивачу.
4.10 Також суди встановили, що відповідач у період з 01.08.2018 до 31.07.2021, за який йому розраховано позивачем суму недоотриманих коштів, не є ані власником, ані постійним землекористувачем Земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
4.11 Водночас відповідач після 31.07.2018 на здійснював плату за земельну ділянку по вул. Харківська, 127.
4.12 Позивач вважає, що за період з 01.08.2018 по 31.07.2021 місцевий бюджет недоотримав 307 832,67 грн, які повинен був би сплатити відповідач, як землекористувач за умови укладення договору оренди, виходячи з розміру орендної плати, що складає 4 % нормативної грошової оцінки Земельної ділянки, зазначеної у витягу з технічної документації, з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного уповноваженим органом, а також із застосуванням ставки орендної плати, встановленої рішенням Сумської міської ради.
4.13 За таких обставин Рада звернулась з позовом у цій справі.
4.14 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.15 Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.16 У поданій касаційній скарзі Рада послалась на неврахування судами попередніх висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 04.10.2022 у справі № 922/1717/20, від 16.11.2022 у справі № 922/519/20.
4.17 Перевіряючи доводи позивача в цій частині, Суд виходить з такого.
4.18 Відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.