ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 337/1446/17
провадження № 51-3173км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2023 року постановлену стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Джихаскари Зугдідського району Грузії, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 115, статтею 348 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішеньі встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2021 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини 1 статті 345 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статті 75 КК його звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців та покладено обов`язки, передбачені статтею 76 КК.
Цим же вироком визнано ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК та виправдано його на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК у зв`язку з недоведеністю стороною обвинувачення вчинення ним кримінального правопорушення.
Згідно з вироком 21 лютого 2017 року о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 погрожував вбивством працівникам правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків за таких обставин.
Так, ОСОБА_6, перебуваючи біля квартири АДРЕСА_3, був зупинений працівниками Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області, а саме: оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ОСОБА_10 та дільничним інспектором поліції ОСОБА_11, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та згідно Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", являючись працівниками правоохоронного органу, знаходячись при виконанні своїх службових обов`язків, здійснювали заходи, спрямовані на встановлення місця знаходження ОСОБА_6 за дорученням слідчого СВ ЗРВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12, в порядку статті 40 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
При цьому, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 представилися, пред`явили свої службові посвідчення та повідомили ОСОБА_6, що він за постановою слідчого СВ ЗРВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 від 01 лютого 2017 року знаходиться у державному розшуку в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄДРД за № 12016080230001208 від 25 червня 2016 року - за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК.
ОСОБА_6, не виконуючи законні вимоги поліцейських, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на погрозу вбивством з метою перешкоджання їх діяльності, розуміючи та усвідомлюючи, що останні є працівниками правоохоронного органу та перебувають при виконанні своїх службових обов`язків, знаходячись на відстані приблизно одного метру від потерпілого ОСОБА_11, діставши з зовнішньої кишені своєї куртки, у яку він був одягнутий, предмет, схожий на ніж, та, утримуючи його в руці на рівні грудей потерпілого, почав замахуватися на нього ножем, роблячи наступальні повздовжні рухи рукою вперед на рівні грудної клітини ОСОБА_11 . У відповідь на дії ОСОБА_6 . ОСОБА_11 відступив на крок.
У подальшому ОСОБА_6, продовжуючи свій злочинний умисел, наблизився до ОСОБА_10, який знаходився поруч. Розуміючи та усвідомлюючи, що останній є працівником правоохоронного органу та перебуває при виконанні своїх службових обов`язків, знаходячись на відстані приблизно одного метру від потерпілого ОСОБА_10, утримуючи у своїй правій руці предмет, схожий на ніж, ОСОБА_6 зробив наступальний повздовжній рух рукою вперед в напрямку живота ОСОБА_10, - тобто замахнувся на нього ножем, щоб забезпечити собі можливість вільного проходу до сходинок. У відповідь на зазначені дії ОСОБА_6 ОСОБА_10 відступив на крок, тим самим надав можливість ОСОБА_6 пройти до сходинок.
Далі, ОСОБА_6, тримаючи в руках предмет, схожий на ніж, почав бігти сходами на четвертий поверх вказаного будинку. ОСОБА_10 почав переслідувати ОСОБА_6 . Останній, розуміючи, що його переслідують працівники правоохоронного органу та він може бути затриманий, на сходинках між третім та четвертим поверхами зупинився та повернувся обличчям до ОСОБА_10 . Розуміючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_10 є працівником правоохоронного органу та перебуває при виконанні своїх службових обов`язків, знаходячись на відстані приблизно одного метру від нього, ОСОБА_6, утримуючи у своїй правій руці предмет, схожий на ніж, почав замахуватися на нього, роблячи наступальний повздовжній рух рукою вперед в напрямку області тулуба ОСОБА_10, вимагаючи припинити його переслідування, при цьому свої дії супроводжував висловами: "Я вас зараз заріжу", на що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зупинилася, а ОСОБА_6 втік з їх поля зору.
Таким чином, своїми конклюдентними діями та вербальними висловами ОСОБА_6 погрожував потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вбивством, якщо ті не припинять його переслідування.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікував за частиною 1 статті 345 КК як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що приблизно о 01 год 20 хв 25 червня 2016 року, знаходячись на проїжджій частині поблизу домоволодіння АДРЕСА_4, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, діючи з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 з невстановленої досудовим розслідуванням зброї калібру 5,6 мм, здійснив один постріл в область передньої поверхні грудної клітки зліва ОСОБА_13, чим заподіяв потерпілому одиночне сліпе вогнепальне кульове поранення передньої поверхні грудної клітки зліва, проникаюче в ліву плевральну порожнину з пошкодженням легеневого стовбура, яке ускладнились розвитком гострої крововтрати, що згідно з висновком експерта №2104 від 25 червня 2016 року кваліфікується як тяжке тілесне пошкодження, яке перебувало в прямому причинному зв`язку з причиною смерті. У подальшому ОСОБА_6, з метою приховання вказаного злочину, намагався знищити або розчленувати труп, а саме поклав його на залізничну колію 153 км, пікет № 9 перегону ст. Канцерівка -ст. Мирова, поблизу с. Петрівське Запорізького району Запорізької області.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані за частиною 1 статті 115 КК, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
За ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2023 року вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2021 року змінено в частині призначеного покарання за частиною 1 статті 345 КК та на підставі статті 49, частини 5 статті 74 КК звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
У решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзіпрокурор просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону прокурор убачає у тому, що суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим клопотання прокурора про повторне дослідження обставин кримінального провадження.
Зазначає, що рішення суду не містить мотивів та обґрунтувань щодо відсутності підстав для повторного дослідження доказів, а також не відповідає вимогам статті 419 КПК.
Недослідження судом апеляційної інстанції доказів призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, до кваліфікації дій ОСОБА_6 за частиною 1 статті 345 КК, а не за статтею 348 КК.
Крім того, зазначає про те, що перекваліфікація кримінального правопорушення призвела до звільнення на підставі статті 49 КК від призначеного покарання за частиною 1 статті 345 КК у зв`язку із закінченням строку давності.
Невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого прокурор убачає у тому, що при призначенні покарання судами не повною мірою враховані характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного та особи ОСОБА_6, а саме не враховане те, що вину у скоєнні злочину, передбаченого статтею 348 КК не визнав, обставин, які помʼякшують покарання не встановлено, не з`ясовано думки потерпілих про покарання на яке заслуговує ОСОБА_6, не підтверджується офіційними документами наявність на утриманні малолітньої дитини.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
Засуджений та його захисник у судовому засіданні просили залишити без зміни ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2023 року, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, засудженого, його захисника та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки судів про визнання ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК та виправдання його на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК у зв`язку з недоведеністю стороною обвинувачення вчинення ним кримінального правопорушення прокурором у касаційній скарзі не оспорюються.
Натомість, у касаційній скарзі прокурор не погоджується з перекваліфікацією судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дій ОСОБА_6 зі статті 348 на частину 1 статті 345 КК.
Так, основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого статтею 348 КК, є нормальна службова діяльність працівників правоохоронних органів, авторитет цих органів. Об`єктивна сторона злочину полягає у вчиненні діяння, спрямованого на позбавлення життя зазначених у диспозиції статті 348 КК осіб. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується наявністю умислу у винної особи, направленого на позбавлення життя останніх.
За нормативним визначенням, умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.